Постанова № 14930795, 24.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2011 року 14:39 № 2а-18916/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Швець О. Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватне підприємство "Техно-Темп"

до Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м.Києва

проскасування повідомлення - рішення № 0004/32308/0, № 0004/22308/0 від 19.11.2010року

за участю представників сторін:

від позивача: Воляник І.В. - за довіреністю;

від відповідача: Завгороднєва О.М. - за довіреністю.

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004/32308/0 від 19.11.2010 року, № 0004/22308/0 від 19.11.2010 року, прийняті Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наведені податковими інспекторами в акті перевірки доводи є необґрунтованими та надуманими, а вказані податкові повідомлення-рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки факти порушень податкового законодавства наведені податковими органами у акті перевірки не підтверджені жодними доказами та висловлені на підставі незаконних субєктивних припущеннях, а доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій є недоведеними належними документальними доказами, оскільки підтвердженням правомірного включення ПП «Техно-Темп»до складу валових витрат, по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд»є податкові накладні підписані і скріплені печаткою, видаткові накладні підписані і скріплені печаткою постачальника з долученою довіреністю від ПП «Техно-Темп».

В судовому засіданні позивач не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат, а відтак заниження податку на прибуток вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку, а тому просив суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування заперечень проти позовних вимог зазначив, що порушення, виявлені під час перевірки та зафіксовані в акті перевірки є реальними та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, повязані з тим, що підприємством було неправомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту суми за нікчемними угодами з ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд», в звязку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, виданих невстановленою особою не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

На підставі вищезазначеного відповідач просив суд у позові відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва проведена виїзна планова перевірка ПП «Техно-Темп»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року та з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства у період з 16.10.2000 року по 30.06.2010 року.

За результатами даної перевірки складено акт про результати планової виїзної перевірки ПП «Техно-Темп»від 05.11.2011 року № 17873/23-08/31115637, яким встановлені порушення п. 5.1 ст. 5, ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4, 7.8.1 п.7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 55655,00 грн. та не правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми 37104,00 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до безтоварності та фіктивності господарських операцій з ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акту та внаслідок виявлених порушень податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення від 19.11.2010 року, правомірність, яких є предметом даного спору.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу доведеними, а податкові повідомлення-рішення правомірними, виходячи з наступного.

Як встановлено перевіркою, одним із постачальників товарів позивачу було ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд»в особі директора ОСОБА_1.

Громадянин ОСОБА_1., що є засновником, директором та головним бухгалтером товариства і, відповідно до бази даних АІС «Податки»та наданих до перевірки документів встановлено, що декларації з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість та всі первинні документи за перевіряємий період підписані виключно директором ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд», тобто ОСОБА_1.

В ході аналізу податкової звітності ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд», поданої до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва встановлено, що за період діяльності товариства відповідно до розрахунків комунального податку кількість працівників на підприємстві складає 1 особа.

Тому керуючись викладеними, суд погоджується з висновками податкового органу щодо відсутності у ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд»матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Крім того, згідно пояснень ОСОБА_1. наданих начальнику ГВПМ ДПІ у Соломянському районі м. Києва Таранову А.В., він жодного відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності на підприємстві ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд»не мав. Зокрема у наданих поясненнях громадянин ОСОБА_1. заявив, що наміру займатись фінасово-господарською діяльністю не мав, участі у формуванні статутного фонду підприємства не приймав, печатку підприємства не отримував, рух коштів на розрахункових рахунках він не контролював.

Також в своїх поясненнях ОСОБА_1. зазначив, що бухгалтерські документи та податкові звіти, первинні та інші документи необхідні для фінансово господарської діяльності не підписував, на роботу нікого до ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд»не приймав, бухгалтерський облік не вів, як директор даного підприємства договори та угоди не укладав, товарно-матеріальні цінності ніколи не придбавав, послуги не надавав, роботи не виконував.

Позивач стверджував, що дані пояснення, нібито ОСОБА_1., не слід брати до уваги, у звязку з тим, що вони надані не встановленою особою та, більше того, можуть бути не правдивими.

Проте, суд дане твердження вважає не обґрунтованим, оскільки слідчий при вчиненні такої слідчої дії, як допит свідка, перед допитом встановлює особу свідка, повідомляє його, в якій справі він викликаний та роз'яснює його права, і попереджає про обов'язок розповісти все відоме йому в справі, а також про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завідомо неправдивих показань.

Таким чином, з аналізу вищезазначеного вбачається, що ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд»було створено і зареєстровано з порушенням норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

До того ж, відповідальна особа за ведення та здійснення фінансово господарської діяльності ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд»- ОСОБА_1., не укладала договори з ПП «Техно-Темп», податкові накладні та видаткові накладні не підписувала.

За наведених обставин та пояснень, за відсутності управлінського та технічного персоналу на підприємстві контрагента позивача, відсутні підстави вважати товарними господарські операції з постачання товару. Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товару фактично не мали товарного (реального) характеру, придбання таких товарів оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені податковими накладними та видатковими накладними.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у звязку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

За наведених правових норм та враховуючи те, що податкові накладні підписані особою, яка від імені ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд»- ОСОБА_1. не здійснювала господарської діяльності, у суду відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів у ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд».

За встановлення судом факту не придбання товарів у ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд»сама по собі наявність у позивача податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до податкового кредиту, так як такі накладні видані та підписані невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України право чин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Всупереч зазначеному положенню, ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд»було створене ОСОБА_1. з метою прикриття незаконної діяльності. Відповідальна особа за ведення та здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Торговий дім «ВІП Трейд»- ОСОБА_1., податкові накладні та видаткові накладні не підписував, діяльності не здійснював і, відповідно, ПВХ завіси та комплектуючих матеріалів ПП «Техно-Темп»не поставляв.

Згідно ст.41 Цивільного кодексу України угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобовязань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

За змістом ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч. 2 цієї статті є нікчемним. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тим, що повязані з його недійсністю.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту за нікчемними правочинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту, завищення валових витрат за вказаними господарськими операціями та заниження у звязку з цим податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток. Штрафні (фінансові) санкції згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень застосовані правомірно відповідно до п. 17.1.3. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову відмовляє в повному обсязі.

Судові витрати, визначені ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Приватного підприємства «Техно-Темп»відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко

Повний текст постанови складено та підписано 22.03.2011 року.