Постанова № 14930738, 24.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 січня 2011 року 14:46 № 2а-16793/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавне підприємство "Завод 410 цивільної авіації"

до Спеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача: Шутька О.В. за довіреністю;

від відповідача: Єненко М.С. за довіреністю;

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача про визнання недійсними податкових повідомлень рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 14.10.2010 №000080700/0, від 21.06.2010 №000080700/1, від 27.08.2010 №000080700/2 та №000080700/3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що підприємство здійснювало роботи по ремонту повітряного судна, яке перебувало на території України в режимі тимчасового ввезення, і застосувало нульову ставку оподаткування податком на додану вартість наданих послуг. Проте, податковий орган вважає, що підприємство здійснювало експорт товару за межі митної території України, а отже мало б застосовувати ставку 20 відсотків. Тому відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з якими позивач не погоджується та просить їх скасувати.

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування своїх заперечень посилався на неналежним чином оформлену позивачем вантажно-митну декларацію, на зворотному боці якої під час перевірки був відсутній штамп митного органу про фактичне вивезення повітряного судна за межі митної території України. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що підприємство «Завод 410 цивільної авіації»здійснювало експорт товару і мало застосовувати ставку оподаткування податку на додану вартість 20 відсотків. Застосовуючи нульову ставку підприємство порушило вимоги п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в декларації ПДВ за грудень 2009 р. завищило обсяг поставки по операціях, які оподатковуються за нульовою ставкою на 1975818 грн., що призвело до завищення на 395164 грн. суми ПДВ, заявленої до відшкодування з бюджету.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Завод 410 цивільної авіації»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в грудні 2009 року. За наслідками перевірки складено Акт №169/42-50/7/01128297 від 31 березня 2010 року.

На підставі Акту перевірки №169/42-50/7/01128297 від 31 березня 2010 року податковий орган виніс податкове повідомлення рішення форми «В1»від 14 квітня 2010 року №0000080700/0.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в декларації ПДВ за грудень 2009 р. завищення обсягу поставки по операціях, які оподатковуються за нульовою ставкою на 1975818 грн., що призвело до завищення на 395164 грн. суми ПДВ, заявленої до відшкодування з бюджету.

Так, перевіркою встановлено, що згідно з актом виконаних робіт від 23.12.2009 р. Державне підприємство «Завод 410 цивільної авіації»(Виконавець) відповідно до умов Додаткової угоди від 21.09.2007 р. № 12 до Контракту від 30.06.2005 р. №ПП-1330/1630-ВТФ-9-2005, укладеного з АТ «Авіакомпанія SCAT»(м. Шимкент, Республіка Казахстан) (Замовник), здійснило капітальний ремонт літака Ан-24РВ борт № UP-AN417, заводський №47309910, а Замовник прийняв вказані роботи. Вартість виконаних робіт склала 200000 доларів США або 1593600 грн. Згідно з актом виконаних робіт від 23.12.2009 р. ДП «Завод 410 цивільної авіації»відповідно до умов Додаткової угоди від 10.07.2009 р. №14 до Контракту від 30.06.2005 р. №ПП-1330/1630-ВТФ-9-2005, укладеного з АТ «Авіакомпанія SCAT»(м. Шимкент, Республіка Казахстан) (Замовник) виконав комплекс додаткових робіт на літаку Ан-24РВ борт № UP-AN417, заводський №47309910, а Замовник прийняв вказані роботи. Вартість виконаний робіт склала 97563 доларів США, або 777382 грн.

Для підтвердження права на застосування нульової ставки ПДВ по операціях з надання нерезиденту комплексу робіт на літку згідно з вищенаведеними актами виконаних робіт підприємство контролюючому органу під час перевірки надало вантажно-митну декларацію від 24.12.2009 р. №100110000/2009/977306, у якій на зворотньому боці була відсутня відмітка митного органу, а саме, запис, що засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного органу та гербовою печаткою митного органу про фактичне вивезення товару за межі митної території України.

За таких обставин контролюючий орган дійшов висновку що ДП «Завод 410 цивільної авіації»порушило вимоги п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в декларації ПДВ за грудень 2009 р. завищило обсяг поставки по операціях, які оподатковуються за нульовою ставкою на 1975818 грн., що призвело до завищення на 395164 грн. суми ПДВ, заявленої до відшкодування з бюджету.

Позивач оскаржував прийняте податковим органом рішення в апеляційному порядку, проте скарги позивача залишились без задоволення, а рішення без змін.

Суд не погоджується з позицією відповідача з огляду на наступне.

Як зазначено в статті 185 Митного кодексу України відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму: - 1) імпорт; 2) реімпорт; 3) експорт; 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасове ввезення (вивезення); 7) митний склад; 8) спеціальна митна зона; 9) магазин безмитної торгівлі; 10) переробка на митній території України; 11) переробка за межами митної території України; 12) знищення або руйнування; 13) відмова на користь держави.

З наведеного вбачається, що, зокрема, експорт і тимчасове ввезення (вивезення) за своєю суттю є різними видами митного режиму і застосовуються в залежності від мети переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до ст. 194 Митного кодексу України експорт митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобовязання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Відповідно до ст. 204 Митного кодексу України тимчасове ввезення (вивезення) митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обовязковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Статтею 209 Митного кодексу України встановлено, що звільнення від сплати податків під час переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) регулюється виключно податковими законами України.

Пунктом 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що обєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Пунктом 6.2 статті 6 Закону визначено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону у тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з, зокрема, - поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував, що повітряне судно перебувало на території України в режимі тимчасового ввезення, проте заперечував проти застосування позивачем нульової ставки з тих підстав, що на зворотньому боці вантажно-митної декларації під час перевірки була відсутня відмітка митного органу, а саме, запис, що засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного органу та гербовою печаткою митного органу про фактичне вивезення товару за межі митної території України, а отже неналежним чином оформлена вантажно-митна декларація, що, на думку відповідача, позбавляє підприємство права застосовувати нульову ставку податку.

При цьому відповідач посилався на норми п. 6.2 Закону «Про податок на додану вартість», згідно якого товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Крім того, відповідач посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 р. № 243 «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції»та Порядок підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затверджений спільним наказом Державної митної служби України та Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002 за №295/6583, яким визначено, що з метою підтвердження факту вивезення товарів за межі митної території України та права на застосування нульової ставки податку на додану вартість платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал пятого основного аркуша («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) (аркуша ВМД з позначенням «3/8») оформленим митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється запис «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі»та зазначається дата фактичного вивезення. Цей запис засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного органу й гербовою печаткою митного органу.

Порядок заповнення граф вантажно-митної декларації визначається Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України 09.07.1997 №307 (зі змінами і доповненнями).

Позивачем вантажно-митна декларація №100110000/2009/977306 від 24.12.2009 р. заповнена у відповідності з вимогами Інструкції, та містить відповідні відмітки митного органу.

Вищенаведена Інструкція не містить норм, які б зобовязували платника додатково звертатись до митного органу для вчинення запису «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі», а тому відсутність на зворотному боці ВМД запису «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі», засвідченого підписом посадової особи та гербовою печаткою митного органу не може вважатись як неналежне оформлення вантажної митної декларації і не може бути підставою, що унеможливлює застосування платником нульової ставки податку.

До того ж, з системного аналізу Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого спільним наказом Державної митної служби України та Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002 за №295/6583, на який посилається відповідач, вбачається, що Порядок розроблений для підтвердження факту вивезення товарів за межі території України саме в режимі експорту, а не тимчасового ввезення (вивезення).

Вказане підтверджується і листом Державної митної служби України від 19.05.2010 №10/1-5/716 «Про надання розяснень», в якому, зокрема, зазначено, що положення спільного наказу не стосуються товарів, що зворотно вивозяться за межі митної території України після їх поміщення у митний режим тимчасового ввезення.

Слід зазначити, що з метою уникнення непорозумінь з органами податкового контролю позивач 06.04.2010 року звернувся до митного органу, який, в свою чергу підтвердив фактичне вивезення повітряного судна 24.12.2009 р. за межі митної території України, про що було вчинено відповідний запис.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього обовязок.

Позивач у судовому засіданні на розподілі судових витрат не наполягав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Завод 410 цивільної авіації»задоволити.

Скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків: - від 14 квітня 2010 року №0000080700/0; від 21 червня 2010 року № 0000080700/1; - від 27 серпня 2010 року №0000080700/2. Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко