Постанова № 14930410, 14.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1877/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соколенка Ф.Ф.,

при секретарі Лазаренко У.І.,

за участю:

представника позивача - Пошивайло О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатностідо Відкритого сільськогосподарського виробничого насінницького акціонерного товариства агрофірми "Вікторія"про стягнення боргу по сплаті страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

09 березня 2011 року позивач Полтавське обласне відділеня Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатностізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого сільськогосподарського виробничого насінницького акціонерного товариства агрофірми "Вікторія"про стягнення боргу зі сплати страхових внесків за 2010 рік в сумі 663 грн. 16 коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач самостійно нарахував страхові внески в сумі 663,16 грн., але не сплатив в установлені статтями 23, 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” строки.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він заздалегідь та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Таким чином, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про день, місце та час розгляду справи, але явку уповноваженого представника в засідання не забезпечив суд приходить до висновку про можливість слухання справи без участі представника відповідача.

Суд, розглянувши подані позивачем документи, заслухавши представника позивача, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі Закон № 2240) платниками страхових внесків на загальнообовязкове соціальне страхування у звязку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується копією повідомлення про взяття на облік страхувальника від 16 січня 2004 року (а.с.4).

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (який був чинним на момент виникнення спірних відносин) розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, становить:

для роботодавців - 1,4 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

для найманих працівників - від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

0,5 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

1,0 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (в редакції, що діяла на момент виникнення боргу) передбачено, що страхувальники роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, повязаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками - роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Згідно з пунктом 4.6 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої постановою правління Фонду від 26.06.2001 № 16, у разі виплати страхувальниками заробітної плати найманим працівникам з виручки від реалізації (наданих послуг), а також натуроплатою вони зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Пунктом 2 частини 2 статті 27 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (в редакції, що діяла на момент виникнення боргу) передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 4 частини другої статті 27 вказаного закону передбачено обов'язок страхувальника вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Відповідно до поданого відповідачем звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік, відкритим сільськогосподарським виробничим насінницьким акціонерним товариством агрофірмою "Вікторія" самостійно визначено заборгованість на кінець звітного періоду в сумі 663,16 грн.

Відповідач у встановлені строки заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 663,16 грн. не сплатив.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову, доказів в спростування вищевикладеного чи доказів сплати боргу суду не надав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатностідо Відкритого сільськогосподарського виробничого насінницького акціонерного товариства агрофірми "Вікторія"про стягнення боргу зі сплати страхових внесків задовольнити.

Стягнути з Відкритого сільськогосподарського виробничого насінницького акціонерного товариства агрофірми "Вікторія" (39062, Полтавська область, Глобинський район, с.Манжелія, 2, ідентифікаційний код 05384844) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (36011, м.Полтава, вул. Гоголя, 34, ідентифікаційний код 21052432) боргу зі сплати страхових внесків за 2010 рік в сумі 663 грн. 16 коп. (шістсот шістдесят три гривні шістнадцять копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2011 року.

СуддяФ.Ф. Соколенко