Постанова № 14930371, 13.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1808/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гіглави О.В.,

при секретарі Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Шулік О.Й.,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торгівельно-будівельна компанія "Тех Євро Груп"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2011 року позивач - Приватне підприємство "Торгівельно-будівельна компанія "Тех Євро Груп"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2011 року №0000941502/0/242.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що порушень вимог пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", викладених в акті камеральної перевірки декларацій з податку на додану вартість від 31.01.2011 №348/15-322/35414480, не вчиняв. Посилався на те, що в результаті взаємовідносин між ПП "Торгівельно-будівельна компанія "Тех Євро Груп" та ПП "Нафта-Капітал" у листопаді - грудні 2010 року, позивачем, на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом, було включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 20833,33 грн. Зазначав, що оскільки факт здійснення між позивачем та контрагентом фінансово-господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документи (накладними, рахунками, податковими накладними, банківськими виписками), господарські операції з цим субєктом господарювання відповідали вимогам закону.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги заявленого позову.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що в ході перевірки позивача встановлено порушення пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижена сума податку на додану вартість, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 20833,33 грн, а саме: за листопад 2010 року на суму 8333,33 грн та за грудень 2010 року - 12500,00 грн. Вказував, що первинні бухгалтерські документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не повинні порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", проте надані позивачем первинні бухгалтерські документи, в підтвердження здійснення між ПП "Торгівельно-будівельна компанія "Тех Євро Груп" та ПП "Нафта-Капітал" фінансово-господарських операцій, заповнені з порушенням цього Закону. Крім того, зазначав, що фактично, згідно податкової звітності, у ПП "Нафта-Капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Посилався на те, що згідно акту обстеження №18 від 17.01.2011 ПП "Нафта-Капітал" не знаходиться за юридичною адресою, у зв'язку з чим за ініціативою Кременчуцької ОДПІ даному підприємству 20.01.2011 анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість. Крім того, вказував, що для ПП "Торгівельно-будівельна компанія "Тех Євро Груп" фінансово-господарські операції з ПП "Нафта-Капітал" несуть податкову вигоду, і саме позивач в даному випадку є вигодонабувачем, тобто особою, на користь якої вчиняються правочини, які штучно формують податковий кредит.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Торгівельно-будівельна компанія "Тех Євро Груп" (далі по тексту - ПП "ТБК "Тех Євро Груп", позивач) (ідентифікаційний код 35414480) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 22.10.2007, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 682968, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100086974.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) в період з 19.01.2011 по 31.01.2011 проведена камеральна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих ПП "ТБК "Тех Євро Груп" за листопад, грудень 2010 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складений акт №348/15-322/35414480 від 31.01.2011, в якому відображені порушення позивачем вимог підпункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 20833,33 грн, а саме, за листопад 2010 року на суму 8333,33 грн, за грудень 2010 року - на 12500 грн.

На підставі висновку даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000941502/0/242 від 10.02.2011, яким ПП "ТБК "Тех Євро Груп" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 26041,66 грн, в тому числі 20833,33 грн - за основним платежем та 5208,33 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивачем на підставі податкових накладних від 11.11.2010 та від 01.12.2010, виписаних ПП "Нафта-Капітал", в листопаді та грудні 2010 року включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 20833,33 грн, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

Перевіркою виявлено безпідставне збільшення податкового кредиту на підставі вказаних податкових накладних, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 20833,33 грн.

Податкова інспекція в обґрунтування даного висновку перевірки посилалась на те, що у ПП "Нафта-Капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Посилалась також на те, що згідно акту обстеження №18 від 17.01.2011 ПП "Нафта-Капітал" не знаходиться за юридичною адресою, у зв'язку з чим за ініціативою Кременчуцької ОДПІ даному підприємству 20.01.2011 анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість. Крім того, вказувала, що господарські операції з надання автопослуг та поставки товару не мають реального характеру, для ПП "ТБК "Тех Євро Груп" фінансово-господарські операції з ПП "Нафта-Капітал" несуть податкову вигоду, і саме позивач в даному випадку є вигодонабувачем, тобто особою, на користь якої вчиняються правочини, які штучно формують податковий кредит.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту в листопаді 2010 року ПДВ в розмірі 8333,33 грн за наслідками надання ПП "Нафта-Капітал" автопослуг на суму без ПДВ 41666,67 грн надано податкову накладну від 11.11.2010 № 312, акт № НФ-0000020 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 11.11.2010, рахунок-фактуру № НФ-0000159 від 11.11.2010, товарно-транспортні накладні від 30.11.2010, 01.12.2010, 02.12.2010, 03.12.2010, 06.12.2010, 07.12.2010.

Суд, дослідивши надані докази, встановив, що згідно акту № НФ-0000020 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 11.11.2010 автопослуги позивачу його контрагентом - ПП "Нафта-Капітал" надані саме в листопаді 2010 року. Проте, товарно-транспортних накладних, на підставі яких були надані такі послуги в листопаді 2010 року до підписання сторонами акту здачі-приймання робіт (надання послуг), позивачем суду не надано. При цьому в акті здачі-прийняття виконаних послуг констатується лише факт виконання автопослуг із зазначенням їх загальної вартості, без зазначення засобів, що використовувалися для надання таких послуг, маршрутів, по яким здійснювалось автоперевезення товару.

В обґрунтування реальності надання автопослуг представник позивача вказав, що позивачем була проведена оплата наданих ПП "Нафта-Капітал" послуг з автоперевезень на рахунок ПП "Промфінсервіс" в сумі 50000 грн згідно договору про переведення боргу від 08.11.2010.

Зі змісту вказаного договору вбачається, що первісний боржник (ПП "Промфінсервіс") переводить на нового боржника (ПП "Нафта-капітал") своє зобов'язання по поставці продукції за договором поставки продукції б/н від 17.08.2010, укладеним між первісним боржником та кредитором (ПП "ТБК "Тех Євро Груп").

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Тобто, договором про переведення боргу передбачено поставку ПП "Нафта-Капітал" на користь позивача саме продукції за договором поставки продукції б/н від 17.08.2010 (який разом з тим до матеріалів справи не доданий), а не надання послуг з автоперевезень, тому перерахування позивачем на рахунок ПП "Промфінсервіс" 50000 грн в якості оплати наданих в листопаді 2010 року автопослуг не свідчить про їх надання саме ПП "Нафта-Капітал".

Крім того, перевіркою встановлено та підтверджено в ході розгляду справи, що позивачем було віднесено до складу податкового кредиту в грудні 2010 року 12500 грн внаслідок здійснення господарської операції з придбання плит дорожніх (2х3 в кількості 103 шт. та 3х1,2 в кількості 20 шт.) на підставі податкової накладної № 839 від 01.12.2010 та накладної № 87 від 01.12.2010, виписаних ПП "Нафта-Капітал".

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що поставка плит дорожніх позивачу здійснювалась на підставі договору поставки №10/11-10П від 10.11.2010, укладеного з ПП "Нафта-Капітал".

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору поставки №10/11-10П від 10.11.2010 ПП "Нафта-Капітал" (продавець) зобов'язується поставити б/в залізо-бетонні конструкції будівлі згідно специфікації у власність ПП "ТБК "Тех Євро Груп" (покупця), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору; товар передається по найменуваннях, в кількості, що описана у специфікації та видаткових накладних.

Постачання товару здійснюється на умовах доставки конструкцій на об'єкт покупця м.Глобине; ціни за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін продавця та згідно з узгодженим сторонами заказом і зазначаються у специфікаціях до даного договору (розділ 2 договору).

Специфікації до договору позивачем суду надані не були.

Представник позивача зазначив, що позивачем був укладений договір поставки б/в залізо-бетонних конструкцій будівлі № 15/10-10П від 15.10.2010 з ТОВ НВП "Глобинський свинокомплекс", куди і були доставлені ПП "Нафта-Капітал" придбані у нього плити дорожні.

В підтвердження вказаного позивачем надано суду товарно-транспортні накладні від 30.11.2010, від 01.12.2010, від 02.12.2010, від 03.12.2010, від 06.12.2010, від 07.12.2010 та накладні № 106 від 02.12.2010, № 121 від 08.12.2010, № 129 від 10.12.2010, №124 від 16.12.2010, № 123 від 16.12.2010, № 125 від 20.12.2010, № 127 від 23.12.2010, які, за твердженням позивача, підтверджують поставку плит ТОВ НВП "Глобинський свинокомплекс" в кількості 123 шт., а відтак свідчать про реальність їх придбання у ПП "Нафта-Капітал" та подальший продаж в межах господарської діяльності товариства.

Як вже зазначено вище, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Дослідивши надані суду первинні документи суд дійшов висновку, що вони не підтверджують реальність здійснення господарської операції з поставки товару (плит дорожніх), оскільки товарно-транспортні накладні та накладні, згідно яких товар отримано ТОВ НВП "Глобинський свинокомплекс" датовані різними датами, не зважаючи на те, що пунктом навантаження було м. Кременчук Полтавської області, а розвантаження - м. Глобине Полтавської області, відстань між якими становить 37 км. Тобто, за висновком суду, товарно-транспортні накладні і накладні на отримання товару повинні були бути датовані одними датами, оскільки при доставці на об'єкт розвантаження плити повинні були бути прийняті покупцем. Згідно товарно-транспортних накладних плити дорожні перевозились 30.11.2010, 01.12.2010, 02.12.2010, 03.12.2010, 06.12.2010, 07.12.2010, а отримувались ТОВ НВП "Глобинський свинокомплекс" згідно накладних 02.12.2010, 09.12.2010, 10.12.2010, 16.12.2010, 20.12.2010, 23.12.2010, тобто із затримкою після їх доставки.

Закон України «Про автомобільний транспорт»та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 та частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Якщо товарно-транспортна накладна оформлена невірно, вона не може вважатися належним первинним документом бухгалтерського обліку. Неправильно, невірно оформлена товарно-транспортна накладна не може бути належною документальною основою і податкового обліку.

Судом встановлено, що надані позивачем товарно-транспортні накладні оформлені невірно, оскільки вони не містять даних щодо одиниць виміру, кількості, ціни, загальної суми вартості товару, що перевозився, відсутні і підписи водіїв, які здійснювали перевезення, відсутні дані щодо номера і дати дорожніх листів, розрахунок вартості наданих послуг по перевезенню товару (тарифи тощо).

Також суд зазначає, що відповідно до умов договору поставки, укладеного між позивачем та ПП "Нафта-Капітал", підтвердженням виконання замовлення продавцем є підписання видаткової накладної покупцем під час приймання-передачі партії товару. Згідно видаткової накладної № 87 ПП "Нафта-Капітал" відпущено, а ПП "ТБК "Тех Євро Груп" одержано через ОСОБА_4 плити дорожні в кількості 123 шт - 01.12.2010. При цьому, вказані плити, за твердженням позивача, були продані ТОВ НВП "Глобинський свинокомплекс" і доставлялись в м. Глобине протягом грудня місяця 2010 року. Доказів зберігання товару ПП "Нафта-Капітал" (договорів відповідального зберігання, схову тощо) з моменту його придбання (01.12.2010) позивачем суду надано не було.

Твердження представника позивача, що одним із доказів отримання товару позивачем є довіреність від 01.12.2010 на отримання дорожніх плит уповноваженою особою ТОВ "ТБК "Тех Євро Груп", суд оцінює критично, оскільки дана довіреність належним чином не оформлена. Зокрема, довіреність видана на отримання від ПП "Нафта-Капітал" цінностей згідно рахунку-фактури № 00000014/1 від 30.11.2010, тоді як в підтвердження реальності придбання товару позивачем надано суду рахунок-фактуру б/н від 29.11.2010. Також в графі "одиниця виміру" в довіреності вказано не "штуки", а "гривні", а в графі "кількість (прописом)" вказано не кількість товару, а його вартість.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними посилання позивача на наявність належним чином оформлених податкових накладних як на доказ правомірності формування податкового кредиту, оскільки за приписами підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР наявність податкової накладної є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Суд вважає, що надані позивачем до суду первинні бухгалтерські документи не підтверджують фактичне отримання товарів та послуг від ПП "Нафта-Капітал" та їх використання у господарській діяльності, а тому це свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення ПП "ТБК "Тех Євро Груп" податкового кредиту та заниження податку на додану вартість в розмірі 20833,33 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Суд вважає, що на підставі вказаної норми відповідачем правомірно застосовано до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням штрафні (фінансові) санкції в сумі 5208,33 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.02.2011 року №0000941502/0/242 прийнято Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. А відтак позовні вимоги ПП "ТБК "Тех Євро Груп" про його скасування задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Торгівельно-будівельна компанія "Тех Євро Груп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2011 № 0000941502/0/242 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2011 року.

СуддяО.В. Гіглава