Постанова № 14930365, 13.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1851/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Солдатенко Е.С.,

представника відповідача - Новікової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ВТФ Дніпротехпостач"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 березня 2011 року позивач ПП "ВТФ Дніпротехпостач"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 16 лютого 2011 року № 0000451502/0/298.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо завищення суми податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за листопад-грудень 2010 року, що є наслідком порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5, пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, що видані для документального оформлення операцій за договорами поставки, контрагентом, який має ознаки фіктивності. Позивач зазначає, що на момент вчинення правочину між ПП "ВТФ Дніпротехпостач" та його контрагентом ПП"Нафта-Капітал" останній був існуючим субєктом господарювання (перебував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та здійснював свою діяльність згідно статті 3 ГК України. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ПП "Нафта-Капітал", зазначаючи, що первинні бухгалтерські документи, отримані ним на виконання договорів поставки, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цими договорами до податкового кредиту ПП "ВТФ Дніпротехпостач". Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти свого контрагента на предмет добросовісного виконання податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в матеріалах справи.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства та віднесено до складу податкового кредиту сум вартості придбаних товарів від постачальника ПП "Нафта-Капітал", який не має технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, а також має інші ознаки фіктивності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "ВТФ Дніпротехпостач" 16 лютого 2006 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 34169858) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 19 січня 2011 року по 31 січня 2011 року проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість позивача, поданих за листопад-грудень 2010 року.

За результатами перевірки 31 січня 2011 року складено акт № 366/15-322/34169858, в якому зафіксовано порушення позивачем підпунктів 7.4.1 та 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму податкового кредиту та відповідно занижена сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті за листопад-грудень 2010 року на суму 24562,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки від 31 січня 2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 лютого 2011 року №0000451502/0/298, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 24562,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 6140,50 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування йому податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 01 листопада 2010 року між позивачем (Покупець) та ПП "Нафта-Капітал" (Постачальник) укладено договір поставки товару б/н, згідно умов якого Постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а Покупець належним чином прийняти та оплатити продукцію (Товар).

На виконання умов вищезазначеного договору ПП "Нафта-Капітал" виписано:

- податкові накладні від 01 листопада 2010 року № 3 на загальну суму 40493,80 грн., в т.ч. ПДВ - 6748,97 грн., від 01 грудня 2010 року № 728 на загальну суму 30905 ,40 грн., в т.ч. ПДВ - 5150,90 грн., від 27 грудня 2010 року № 747 на загальну суму 75969,60 грн., в т.ч. ПДВ - 12661,60 грн.,

- видаткові накладні від 01 листопада 2010 року № 3, від 01 грудня 2010 року № 728, від 27 грудня 2010 року № 747,

- акти приймання-передачі від 01 листопада 2010 року № 3, від 01 грудня 2010 року №728, від 27 грудня 2010 року № 747 (копії вищезазначених документів наявні в матеріалах справи).

Дослідивши податкові накладні від 01 листопада 2010 року № 3, від 01 грудня 2010 року № 728 та від 27 грудня 2010 року № 747, виписані ПП "Нафта-Капітал" для документального оформлення виконаної угоди, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності - зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні.

Таким чином, вказані податкові накладні оформлені належним чином, із акту перевірки слідує, що порушень при їх оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

Згідно вказаних податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту за відповідний період та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Судом також встановлено, що оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ПП "Нафта-Капітал".

Наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень від 20 грудня 2010 року на суму 20600,00 грн., від 23 листопада 2010 року на суму 39687,40 грн., від 27 грудня 2010 року на суму 20050,00 грн., від 21 січня 2011 року на суму 67081,40 грн. дають підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови договору поставки товару від 01 листопада 2010 року б/н в частині належної оплати товару.

В судовому засіданні було встановлено, що товар, придбаний у ПП "Нафта-Капітал" забирався самовивозом ПП "ВТФ Дніпротехпостач", оскільки займав невеликий обяг. Цей факт також підтверджується поясненнями керівника ПП "ВТФ Дніпротехпостач" від 24 січня 2011 року та не заперечувався сторонами.

Факт отримання товару також підтверджується актами приймання-передачі від 01 листопада 2010 року № 3, від 01 грудня 2010 року №728, від 27 грудня 2010 року № 747 та накладними № 3 від 01 листопада 2010 року, № 589 від 01 грудня 2010 року, № 608 від 27 грудня 2010 року.

Даний товар є оприбуткованим на склад за відповідними довіреностями № 146326, 146327, 146328 (копія журналу реєстрації довіреностей наявна в матеріалах справи).

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у подальшому позивач використовував придбаний за вищевказаним договором товар у господарській діяльності - поставлені Холдинговій компанії "АвтоКрАЗ" за договором поставки товару від 11 січня 2011 року № 1, укладеному між позивачем (Продавець) та Холдинговою компанією "АвтоКрАЗ" (Покупець), що підтверджується: додатковими угодами до зазначеного договору №1 від 26 травня 2010 року, № 2 від 14 липня 2010 року, №4 від 24 листопада 2010 року, № 5 від 17 грудня 2010 року (копії наявні в матеріалах справи); накладними № 031210 від 03 грудня 2010 року, № 021210 від 02 грудня 2010 року, № 081210 від 08 грудня 2010 року, № 201210 від 20 грудня 2010 року, № 231210 від 23 грудня 2010 року, № 271210 від 27 грудня 2010 року, № 291110 від 29 листопада 2010 року, № 011110 від 01 листопада 2010 року, № 091110 від 09 листопада 2010 року, № 111110-1 від 11 листопада 2010 року, № 111110-2 від 11 листопада 2010 року, № 121110 від 12 листопада 2010 року, № 191110 від 19 листопада 2010 року, № 241110 від 24 листопада 2010 року (копії наявні в матеріалах справи).

Судом встановлено, що ПП "Нафта-Капітал" на момент укладення договорів та складення податкових накладних було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: накладними, податковими накладними, договорами купівлі-продажу, рахунками-фактурами, актами приймання-передачі товару, виписками з банку, довіреностями. Придбаний товар використано у господарській діяльності ПП "ВТФ Дніпротехпостач", вищезазначені угоди виконані в повному обсязі, відповідно до умов договорів, укладених між позивачем та його контрагентом, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, що також підтверджується і письмовими поясненнями директора ПП "Нафта-Капітал", а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання відсутні.

Посилання Кременчуцької ОДПІ на той факт, що у ПП "Нафта-Капітал" відсутні основні фонди та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, судом оцінюються негативно з мотивів безпідставності та недоведеності. Суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси тощо.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що підтверджує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами) згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної викладені в підпункті 7.2.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі якого платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна мати перераховані у вказаній нормі дані.

Суд відзначає, що на момент укладення договорів, що викликають сумнів у відповідача щодо реальності їх виконання, ПП "Нафта-Капітал" та ПП "ВТФ Дніпротехпостач" значились платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених ПП "Нафта-Капітал", є правомірним.

Посилання податкового органу на факт анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП "Нафта-Капітал" 20 січня 2011 року судом не беруться до уваги, оскільки на час здійснення господарських операцій ПП "Нафта-Капітал" перебувало на податковому обліку як платник ПДВ, що також не заперечується сторонами по справі.

Крім цього, суд зазначає, що ПП "Нафто-Капітал" подано до Кременчуцької ОДПІ декларацію з додатками за грудень 2010 року 20 січня 2011 року (копія податкової декларації з відміткою про отримання наявна в матеріалах справи). При цьому зазначена у рядку 63 розділу І "Податкові зобов'язання" додатку № 5 до вказаної декларації сума податкових зобов'язань ПП "Нафта-Капітал" ідентична сумі податкового кредиту ПП "ВТФ Дніпротехпостач" за грудень 2010 року.

Таким чином, з вищенаведених підстав судом відхиляються посилання податкового органу, щодо фіктивності договору між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" та як наслідок - твердження Кременчуцької ОДПІ щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, отриманими від ПП "Нафта-Капітал" на виконання договору поставки.

Посилання відповідача на той факт, що оскільки ПП "Нафта-Капітал" не сплачений податок на додану вартість, в зв'язку з цим позивач не мав права формувати податковий кредит, суд оцінює критично.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.1 статті 10 цього ж Закону платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

З огляду на наведені законодавчі приписи суд зазначає, що несплата ПДВ продавцем сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Відповідальності за взаємовідносини постачальника ПП "Нафта-Капітал" з бюджетом ПП “ВТФ Дніпротехпостач” не несе.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних від ПП "Нафта-Капітал" на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум передбачених цими документами, позивач правомірно розрахував суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад-грудень 2010 року та правомірно сформував свій податковий кредит за цей період.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "ВТФ Дніпротехпостач" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 16 лютого 2011 року № 0000451502/0/298.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ВТФ Дніпротехпостач" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2011 року.

СуддяА.О. Чеснокова