Постанова № 14930330, 11.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2023/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Вовченко Т.П.,

за участю:

представника позивача - Кузьменко Т.Г.,

представників відповідачів - Гриценка Ю.В., Якименко О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість"до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро стягнення бюджетного відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Елемент Шість"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 242 262 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2010 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.06.2009 року № 0000412305/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2009 року в розмірі 242 262 грн. Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 242 262 грн., однак Державною податковою інспекцією у м. Полтаві, в порушення вимог підпункту 7.7.8 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", будь-яких заходів щодо бюджетного відшкодування позивачу зазначеної суми не вжито.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - ДПІ у м. Полтаві у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні. У письмових запереченнях посилався на те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач не оскаржує дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а заявляє вимогу про відшкодування шкоди, у зв'язку із чим провадження по справі слід закрити. Крім того вказував, що ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2010 року оскаржена в касаційному порядку, що підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.01.2011 року про відкриття касаційного провадження, а тому вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Елемент Шість" (ідентифікаційний код 00222373) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 03.08.1993 року (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 711159), взято на податковий облік у ДПІ у м. Полтаві, є платником податку на додану вартість з 27.06.1997 року (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.09.2006 року № 23995128).

ДПІ у м. Полтаві проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ "Елемент шість" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року, за результатами якої складено акт від 01.06.2009 року № 1160/23-2/00222373, в якому зроблено висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за лютий 2009 року на 242 262 грн.

На підставі акту перевірки від 01.06.2009 року № 1160/23-2/00222373 ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 04.06.2009 року № 0000412305/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2009 року на 242 262 грн.

Позивачем зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено у судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2009 року, позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 04.06.2009 року № 0000412305/0.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2010 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Полтаві залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2009 року - без змін.

19.01.2011 року ВАТ "Елемент Шість" направлено до ДПІ у м. Полтаві вимогу про здійснення бюджетного відшкодування за лютий 2009 року на суму 242 262 грн.

Листом від 11.02.2011 № 2530/10/19-135 ДПІ у м. Полтаві повідомлено позивача про відмову в проведенні бюджетного відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за відповідні періоди, у зв'язку з тим, що станом на 10.02.2011 року суми, що заявлені позивачем до відшкодування по відповідних деклараціях, в тому числі за лютий 2009 року, знаходяться на розгляді у судах.

З огляду на те, що ВАТ "Елемент Шість" в добровільному порядку відповідачами не відшкодовано суму податку на додану вартість згідно податкової декларації за лютий 2009 року у розмірі 242 262 грн. товариство звернулося до суду з позовними вимогами про стягнення вказаної суми з державного бюджету.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ”, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, вони є суб'єктами владних повноважень в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, тому спори щодо їх рішень, дій чи бездіяльності при здійсненні вказаних повноважень підсудні адміністративному суду. Вимоги про зобовязання відшкодувати вказані суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо пов'язані із діяльністю органу державної податкової служби, яким не забезпечено таке відшкодування у безспірному порядку, у зв'язку з чим виникає спір у публічно-правовій сфері, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Правомірність заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 242 262 грн. підтверджена постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2009 року, яка, згідно частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набрала законної сили 22.03.2010 року.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили, підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2009 року на суму 242 262 грн.

Відповідно до підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це, орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічний порядок закріплений у пункті 200.15 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

З урахуванням положень підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР суд приходить до висновку, що право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 5 днів за днем отримання відповідачем рішення суду, прийнятого за наслідками оскарження рішення податкового органу про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Із матеріалів справи слідує, що копію ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2010 року ДПІ у м. Полтаві отримано 02.11.2010 року, що підтверджується відміткою ДПІ у м. Полтаві на супровідному листі Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2010 року, копія якого наявна у матеріалах справи.

Разом з тим, у встановлений законом строк ДПІ у м. Полтаві не надано органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у звязку із чим, сума податку на додану вартість позивачу залишилась не відшкодована.

Посилання податкового органу на оскарження ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2010 року до Вищого адміністративного суду України суд до уваги не приймає, оскільки оскарження в касаційному порядку судового рішення, яке набрало законної сили, не зупиняє його виконання.

Крім того, в матеріалах справи не містяться відомості, що Вищим адміністративним судом України зупинялося виконання оскаржуваних у касаційному порядку рішень суду попередніх інстанцій відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 215 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про стягнення бюджетного відшкодування задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31117030700002, код бюджетної класифікації за доходами 14010200 "Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами" (символ звітності банку 030), одержувач: УДК у м. Полтаві, МФО 831019, код ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області) на користь Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" (ідентифікаційний код юридичної особи 00222373) бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 242 262 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті шістдесят дві гривні).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 700 грн. (одна тисячу сімсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2011 року.

СуддяА.Б. Головко