Постанова № 14929130, 08.04.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 р. Справа № 2а/0470/46/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С., за участю: представника позивача: представник відповідача: Тішуніна Олександра Анатолійовича не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Південбурводбуд" до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, - ВСТАНОВИВ: У січні 2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме з урахуванням уточнень просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 червня 2010 року №0002712301/0, №0002682301/0, №0000881703/0, №0003362304, від 02 вересня 2010 року №0002712301/1, №0002702301/1, №0000881703/1, від 03 грудня 2010 року №000271230/2, №0003522301/2, №0002702301/2, №0003512301/2, №0001481703/2, №0001491703/2, винесені Центральною МДПІ у м. Кривому Розі. В обґрунтування заявлених вимог, з урахуванням уточнень, позивач зазначає, що Центральною МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства “Південбурводбуд” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року. Відповідач в акті перевірки №1869/23/32097420 від 17 червня 2010 року “Про результати планової виїзної перевірки ПП “Південбурводбуд” з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року” визнав недійсними дані, зазначені ПП “Південбурводбуд” у деклараціях з податку на прибуток та деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, а також визнав нікчемними правочини, укладені між ТОВ “Аттіла” з позивачем. Позивач вважає рішення незаконним, оскільки воно не відповідає діючому законодавству України про оподаткування, а саме те, що жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби визнати нікчемними правочини та дані, зазначені платником податку у податкових деклараціях. Що і стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Надав письмові заперечення, відповідно до яких позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного: згідно з наданими для перевірки первинними документами встановлено, що між ПП “Південбурводбуд” та ТОВ “Аттіла” укладено договір від 02 квітня 2008 року №9. Договір підписано у двосторонньому порядку: від імені ТОВ “Аттіла”- директор ОСОБА_4, від імені ПП “Південбурводбуд” генеральний директор Бабенко В.В.. На виконання умов договору ТОВ “Аттіла” поставлено на ПП “Південбурводбуд” продукцію, на що виписано податкові та видаткові накладні на загальну суму 525193,69 грн., в тому числі вартість товарів без ПДВ 437661,41 грн., ПДВ 87532,28 грн.. Оприбуткування придбаних товарів, згідно наданим для перевірки первинним документам, даним бухгалтерського обліку проводилось наступним чином: частина товару в сумі 229328,07 грн. оприбуткована як матеріали, інша частина товару в сумі 208333,34 грн., згідно даним для перевірки первинним документам, оприбуткована як запчастини у відповідних місцях придбання. Відносно посадових осіб ТОВ “Аттіла” прокуратурою Дніпропетровської області порушено кримінальну справу за фактом службового підроблення та фіктивного підприємництва за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 366 КК України. За матеріалами перевірки ТОВ “Аттіла” прокуратурою Саксаганського району у м.Кривому Розі порушено кримінальну справу відносно посадової особи ТОВ “Аттіла” ОСОБА_4 за ознаками злочинів передбачених ч. 3 ст. 212 КК України. Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за даною справою 23 листопада 2009 року винесено вирок згідно якого ОСОБА_4 з метою незаконного збагачення, шляхом фіктивного підприємництва з метою придбання субєкта підприємницької діяльності, без наміру здійснення господарської діяльності підприємства, придбав ТОВ “Аттіла” у встановлених осіб. В ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинах ПП “Південбурводбуд” з ТОВ “Аттіла” не мали реального товарного характеру.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним задовольнити даний позов повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ “Аттіла” в особі директора ОСОБА_4 та ПП “Південбурводбуд” в особі директора Бабенка В.В. укладено Договір купівлі-продажу №9 від 02.04.2008. Згідно зазначеного договору ПП “Південбурводбуд” придбав у ТОВ “Аттіла” товар на загальну суму 525193,68 грн. в тому числі вартість товарів без ПДВ 437661,41 грн., ПДВ 87532,28 грн., що підтверджується накладними та касовими ордерами.

Оприбуткування придбаних товарів в сумі 229328,07 грн. оприбутковано як матеріали, а в сумі 208333,34 грн. оприбутковано як запчастини.

З матеріалів справи вбачається, що Вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 23.11.2004 визнано винним директора ТОВ “Аттіла” ОСОБА_4 у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.205 КК України, ч.3 ст.. 212 КК України, ч. 2, 3 ст. 258 КК України.

В заперечені на адміністративний позов відповідач зазначає, що слідством встановлено, що ОСОБА_4 з метою незаконного збагачення шляхом фіктивного підприємства з метою придбання субєкта підприємницької діяльності, без наміру здійснення господарської діяльності підприємства, придбав у невстановлених осіб ТОВ «Атіла». За перевірений період на розрахунковий рахунок та в касу ТОВ “Аттіла” надходили грошові кошти від ряду підприємств у тому числі і ПП "Південбурводбуд" нібито як оплата за товари, а в дійсності ОСОБА_4 складав і використовував свідомо підроблені документи, що відображають нібито проведення коштів за постачання товарів, які передав підприємствам для складання авансових звітів підзвітної особи. Також, слідством встановлено укладення цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010.

За результатами перевірки складено Акт №1869/23/32097420 від 17.06.2010 (далі-Акт).

В Акті встановлено, що на виконання умов Договору №9 від 02.04.2008 ТОВ «Аттіла» поставлено на ПП «Південбурводбуд» продукцію, на що виписано податкові та видаткові накладні на загальну суму 525193,69 грн. в тому числі вартість без ПДВ-437661,41 грн, ПДВ 87532,28 грн..

Припустивши що позивач може бути причетний до злочинів скоєних керівником ТОВ «Аттіла» ОСОБА_4, відповідачем визнано недійсними всі підтверджуючі документи про використання коштів та зроблено висновок, що Договір №9 укладений між позивачем та ТОВ «Аттіла» є нікчемним.

Проте, судом встановлено, що такий висновк є помилковим з огляду на наступне.

Стосовно використання матеріалів придбаних у ТОВ “Аттіла” в Акті встановлено, що позивачем укладено Контракт №181 від 04.09.2008 року з Зеленодольською міською радою на виконання робіт по капітальному ремонту напорного каналізаційного коллектора, договірна ціна робіт якого складає 298975,20 грн.. На підставі цього контракту по факту виконання робіт між підприємствами в жовтні 2008 року укладено акт приймання виконаних робіт форми КБ-2а на загальну суму 298975,20 грн..

Крім того, цегла, отримана у ТОВ «Аттіла» продана ФОП ОСОБА_5 на загальну суму 44422,32 грн.. Придбання списаних таким чином матеріалів включається до складу валових витрат 2008 року загальної суми 229328,07 грн..

Розрахунки між ПП «Південбурводбуд» та ТОВ «Аттіла» за ТМЦ проводились згідно розрахунків у готівковій формі в сумі 525193,69 грн. та зазначено, що (квитанції про сплату вказані в розділі 3.5 акту перевірки).

Отже, відповідачем встановлено наявність товару, усіх накладних та квитанцій про оплату.

З матеріалів справи вбачається, що всі накладні відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Первинні документи, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між ПП «Південбурводбуд» та ТОВ «Аттіла» по придбанню товару.

Відповідно до 62 Конституції України ніхто не зобовязаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних не законним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В звязку з тим, що у вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 23 листопада 2009 року нічого не сказано про ПП «Південбурводбуд» та про Договір №9 висновок відповідача зроблено з порушенням закону (на припущенні).

Проте, на підставі Акта перевірки №1869/230/32097420 від 17 червня 2010 року (а.с.40-107) відповідачем прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24 червня 2010 року №0003362304 у сумі - 525193,68 грн. (а.с. 27).

24 червня 2010 року на адресу ПП “Південбурводбуд” направлено податкове повідомлення-рішення №0002682301/0, на суму податкового зобовязання 85998,00 грн..

24 червня 2010 року на адресу ПП “Південбурводбуд” направлено податкове повідомлення-рішення №0002712301/0, на суму податкового зобовязання 131298,00 грн..

25 червня 2010 року на адресу ПП “Південбурводбуд” направлено податкове повідомлення-рішення №0000881703/0, на суму податкового зобовязання 243507,37 грн..

02 вересня 2010 року на адресу ПП “Південбурводбуд” направлено податкове повідомлення-рішення №0002712301/1, на суму податкового зобовязання 131298,00 грн..

02 вересня 2010 року на адресу ПП “Південбурводбуд” направлено податкове повідомлення-рішення №0000881703/1, на суму податкового зобовязання 243507,37 грн..

02 вересня 2010 року на адресу ПП “Південбурводбуд” направлено податкове повідомлення-рішення №0002702301/1, на суму податкового зобовязання 85998,00 грн..

03 грудня 2010 року на адресу ПП “Південбурводбуд” направлено податкове повідомлення-рішення №0001491703/2, на суму податкового зобовязання 78789,05 грн..

03 грудня 2010 року на адресу ПП “Південбурводбуд” направлено податкове повідомлення-рішення №0001481703/2, на суму податкового зобовязання 238140,21 грн..

03 грудня 2010 року на адресу ПП “Південбурводбуд” направлено податкове повідомлення-рішення №0003512301/2, на суму податкового зобовязання 7415,00 грн..

03 грудня 2010 року на адресу ПП “Південбурводбуд” направлено податкове повідомлення-рішення №0002702301/2, на суму податкового зобовязання 85998,00 грн..

03 грудня 2010 року на адресу ПП “Південбурводбуд” направлено податкове повідомлення-рішення №0002712301/2, на суму податкового зобовязання 131298,00 грн..

03 грудня 2010 року на адресу ПП “Південбурводбуд” направлено податкове повідомлення-рішення №0003522301/2, на суму податкового зобовязання 12179,00 грн..

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно п. 5.3.9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (Закон втратив чинність на підставі Кодексу №2755-VI (2755-17) від 02.12.2010 року, проте, правовідносини виникли у момент, коли норми закону були чинними) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Відповідно п. 7.4.5 вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи відсутність вироку суду в якому б було встановлено що Договір купівлі-продажу №9 від 02.04.2008 між ПП “Південбурводбуд” з ТОВ “Аттіла” не мав реального товарного характеру та був нікчемним, та враховуючи те, що не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, суд прийшов до висновку, що на підставі припущення визнання відповідачем не дійсними всіх бухгалтерських документів та винесенні на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 204 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Південбурводбуд" до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати:

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24 червня 2010 року №0003362304 відносно ПП «Південбурводбуд» на суму 525193,68 грн..

Податкове повідомлення-рішення №0002682301/0 від 24 червня 2010 року, на суму податкового зобовязання 85998,00 грн..

Податкове повідомлення-рішення №0002712301/0 від 24 червня 2010 року, на суму податкового зобовязання 131298,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0000881703/0 від 25 червня 2010 року, на суму податкового зобовязання 243507,37 грн..

Податкове повідомлення-рішення №0002712301/1 від 02 вересня 2010 року, на суму податкового зобовязання 131298,00 грн..

Податкове повідомлення-рішення №0000881703/1 від 02 вересня 2010 року, на суму податкового зобовязання 243507,37 грн..

Податкове повідомлення-рішення №0002702301/1 від 02 вересня 2010 року, на суму податкового зобовязання 85998,00 грн..

Податкове повідомлення-рішення №0001491703/2 від 03 грудня 2010 року, на суму податкового зобовязання 78789,05 грн..

Податкове повідомлення-рішення №0001481703/2 від 03 грудня 2010 року, на суму податкового зобовязання 238140,21 грн..

Податкове повідомлення-рішення №0003512301/2 від 03 грудня 2010 року, на суму податкового зобовязання 7415,00 грн..

Податкове повідомлення-рішення №0002702301/2 від 03 грудня 2010 року, на суму податкового зобовязання 85998,00 грн..

Податкове повідомлення-рішення №0002712301/2 від 03 грудня 2010 року, на суму податкового зобовязання 131298,00 грн..

Податкове повідомлення-рішення №0003522301/2 від 03 грудня 2010 року, на суму податкового зобовязання 12179,00 грн..

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 12.04.2011.

Суддя Р.З. Голобутовський