Постанова № 14928755, 13.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2011                                                                                           № 9/479

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рудченка С.Г.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 13.04.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» на рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2011 (підписане 07.02.2011),

у справі          № 9/479 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом          Державного підприємства «Адміністрація річкових портів»

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Чардаш»

треті особи 1. Фонд державного майна України

2. Міністерство транспорту та зв’язку України

про          стягнення 88270, 18 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Адміністрація річкових портів» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чардаш» про стягнення 88270, 18 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2011 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою № 01/05-88 від 08.02.2011, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 21.03.2011 за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою апеляційного суду від 21.03.2011 розгляд апеляційної скарги було відкладено у зв’язку з залученням до участі у справі Фонду державного майна України та Міністерства транспорту та зв’язку України у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, та неявкою представника відповідача.

Представники позивача та третіх осіб підтримали вимоги апеляційної скарги, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання втрете не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, направленими на їх адресу копіями ухвали суду, а також те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за його відсутності.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між ДП «Адміністрація річкових портів» (виконавець) та ТОВ «Чардаш» (замовник) був укладений договір надання послуг № 85/02-12 від 01.12.2007, відповідно до умов якого виконавець в порядку та на умовах визначених договором зобов'язується надати замовнику послуги, а саме: стоянку біля пасажирського причалу «Парк Примакова» (інв. № 1599) 35 погонних метрів (схема №1), за адресою: м. Київ, вул. Набережне шосе, для відстою стоїчного несамохідного судна, а саме плавресторану - готелю «Д-79», який належить замовнику, а замовник зобов’язується оплатити ці послуги (а.с. 22-24).

Відповідно до п. 3.5 договору замовник зобов'язується оплатити надані за цим договором послуги, а згідно з п. 2.1 договору вартість послуг виконавця становить 6 089, 39 грн. на місяць з ПДВ.

На виконання умов договору ним було надано відповідачу послуги для відстою вищевказаного судна із стоянки біля пасажирського причалу «Парк Примакова» 35 погонних метрів, за адресою м. Київ, вул. Набережне шосе.

Згідно з п. 2.2. договору оплата послуг виконавця здійснюється до 5 числа місяця, який йде за місяцем в якому надавались послуги, на підставі рахунку виставленого виконавцем.

Претензій щодо якості наданих послуг з боку відповідача на адресу позивача не надходило.

За таких обставин, позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури для здійснення оплати вартості наданих послуг за період з вересня 2009 року до серпня 2010 року включно, а саме: № ДП-0000362 від 30.09.2009 на суму 6 089, 39 грн., № ДП-0000427 від 31.10.2009 на суму 6 089, 39 грн., № ДП-0000481 від 30.11.2009 на суму 6 089, 39 грн., № ДП-0000512 від 31.12.2009 на суму 6 089, 39 грн., № ДП-0000002 від 31.01.2010 на суму 6 089, 39 грн., № ДП-0000035 від 28.02.2010 на суму 6 089, 39 грн., № ДП-0000036 від 31.03.2010 на суму 6 089, 39 грн., № ДП-0000110 від 30.04.2010 на суму 6 089, 39 грн., № ДП-0000154 від 31.05.2010 на суму 6 089, 39 грн., № ДП-0000208 від 30.06.2010 на суму 6 089, 39 грн., № ДП-0000274 від 31.07.2010 на суму 6 089, 39 грн., № ДП-0000340 від 31.08.2010 на суму 6 089, 39 грн. (а.с. 32-43).

Відповідач свої зобов’язання за даним договором не виконав, надані послуги не оплатив.

Листом № 01/05-138 від 25.02.2010 позивач надсилав на адресу відповідача претензію з вимогою перерахувати на поточний рахунок позивача заборгованість за договором у сумі 36536, 34 грн. (а.с. 28-29).

23.04.2010 позивачем повторно був направлений лист № 01/05-351, в якому позивач просив оплатити заборгованість, яка виникла за договором у сумі 42 625, 73 грн. та в додатку до листа направлено підписаний позивачем Акт звіряння, проте відповідачем відповіді на лист не надано та Акт звіряння не повернуто позивачу (а.с. 30).

Дані листи були залишені відповідачем без відповіді.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договору та вимог чинного законодавства України, зокрема ст. 526, 530 ЦК України, у зв’язку з чим просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості 73 072, 68 грн. за надані послуги.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язується за завданням другої сторони замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2010, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2010, постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2010 визнано недійсним договір № 85/01-12 про надання послуг від 01.12.2007, укладений між ДП «Адміністрація річкових портів» та ТОВ «Чардаш».

Проте, як зазначає позивач, Київська транспортна прокуратура у справі № 32/16 просила визнати недійсним договір № 85/01-12 про надання послуг від 01.12.2007 саме з моменту набрання рішенням законної сили, у зв’язку з чим ДП «Адміністрація річкових портів» до господарського суду міста Києва була подана заява про роз’яснення вищевказаного рішення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2011 у справі № 32/16 суд роз’яснив, що договір про надання послуг № 85/01-12 від 01.12.2007, укладений між ДП «Адміністрація річкових портів» та ТОВ «Чардаш», визнаний недійсним рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2010, припинено повністю з моменту набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили, а саме з 25.08.2010.

Між тим, як вбачається з пояснень, наданих Фондом державного майна України, за даними Єдиного реєстру об'єктів державної власності пасажирський причал «Парк Примакова» (інв. № 1599), розташований за адресою: м. Київ. Набережне шосе, обліковується на балансі Державного підприємства «Адміністрація річкових портів», органом управління якого є Міністерство транспорту та зв'язку України.

Дослідивши викладене вище в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог ДП «Адміністрація річкових портів» щодо стягнення основної заборгованості за договором про надання послуг № 85/01-12 від 01.12.2007 до набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили, тобто до 25.08.2010.

Крім того, судова колегія вважає необхідним зазначити, що наявність в матеріалах справи лише двох, підписаних обома сторонами, актів здачі - приймання наданих послуг № ДП-0000357 за вересень 2009 року та № ДП-0000425 за жовтень 2009 року не може бути підставою відмови оплати наданих послуг, оскільки відповідно до п. 2.2. договору оплата послуг виконавця здійснюється на підставі рахунку виставленого виконавцем, а претензій щодо якості наданих послуг з боку відповідача на адресу позивача не надходило.

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем за період з 05.10.2009 (строк виконання зобов’язання за першим простроченим рахунком-фактурою № ДП-0000362 від 30.09.2009) до 25.08.2010 (набрання рішенням законної сили) становить 71894, 09 грн.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті послуг позивачем були нараховані 8 727, 81 грн. пені, 1 482, 48 грн. 3% річних, 4 987, 21 інфляційних втрат.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею З вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку апеляційного суду, здійсненого за допомогою ІАЦ «ЛІГА:ЗАКОН», загальна сума пені за період з 05.10.2009 (строк виконання зобов’язання за першим простроченим рахунком-фактурою № ДП-0000362 від 30.09.2009) до 25.08.2010 (набрання рішенням законної сили) становить 4326, 72 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку апеляційного суду, здійсненого за допомогою ІАЦ «ЛІГА:ЗАКОН», загальна сума 3% річних та інфляційних втрат за період з 05.10.2009 (строк виконання зобов’язання за першим простроченим рахунком-фактурою № ДП-0000362 від 30.09.2009) до 25.08.2010 (набрання рішенням законної сили) становить 955, 46 грн. та відповідно – 1765, 91 грн.

Отже, враховуючи наведених вище підстав, фактичний розмір простроченої суми та кількості днів прострочення, до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чардаш» підлягають 4326, 72 грн. пені, 955, 46 грн. 3% річних та 1765, 91 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» на рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2011 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2011 у справі № 9/479 - скасуванню.

Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» на рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2011 у справі № 9/479 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2011 у справі № 9/479 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким:

1). Позовні вимоги задовольнити частково.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чардаш» (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 28/19, код ЄДРПОУ 32525732) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (04071, м. Київ, вул. Електриків, 14, код ЄДРПОУ 33404067) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем, 71894, 09 грн. основного боргу, 4326, 72 грн. пені, 955, 46 грн. 3 % річних, 1765, 91 грн. індексу інфляції, 789, 42 грн. державного мита та 211, 06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чардаш» (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 28/19, код ЄДРПОУ 32525732) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (04071, м. Київ, вул. Електриків, 14, код ЄДРПОУ 33404067) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем, 394, 71 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

7. Копію постанови надіслати учасникам судового провадження.

8. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

15.04.11 (відправлено)