Рішення № 14928055, 08.04.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

08 квітня 2011 року справа № 5020/14/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

(61005, м. Харків, просп. Московський, 60)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(99058, АДРЕСА_1)

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВВ»

(99038, м. Севастополь, просп. Жовтневої Революції, буд. 32, кв. 311)

Приватного підприємства «Милет»

(99055, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 133, кв. 12)

про стягнення солідарно з відповідачів 242896,46 грн., у тому числі: 172013,36 грн. основний борг, 63478,08 грн. відсотки за користування кредитом, 7404,99 грн. пеня,

за участю представників сторін:

позивача Волошина О.В., довіреність №27 від 06.01.2011;

відповідача (ФОП ОСОБА_1) - ОСОБА_4, довіреність №2212 від 04.06.2008; ОСОБА_5, довіреність №2663 від 27.06.2008;

відповідача(ТОВ «Компанія «ВВ») не зявились;

відповідача (ПП «Милет») не зявились.

Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” (далі Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідачів: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВВ” (далі Відповідач 2), Приватного підприємства “Милет” (далі Відповідач 3) про стягнення солідарно з відповідачів 242254,06 грн., у тому числі: 172013,36 грн. основний борг, 63478,08 грн. відсотки за користування кредитом, 6762,62 грн. пеня.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем 1 умов кредитного договору №11356640000 від 05.06.2008, Відповідачем 2 умов договору поруки №11356640000-П1 від 05.06.2008, Відповідачем 3 умов договору поруки №11356640000-П2 від 05.06.2008.

28.02.2011 позивач надав заяву про збільшення позовних вимог від 21.02.2011, в якій просить суд стягнути з відповідачів 253778,84 грн., з яких: 172013,36 грн. основний борг, 73360,49 грн. відсотки за користування кредитом, 7 404,99 грн. пеня /а.с.84-87/.

Згідно з частиною четвертою статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.03.2011 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог в частині збільшення розміру пені.

Відповідач 1 просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 17.02.2011 /а.с.77/, зокрема, вважає, що строк повернення кредиту 05.06.2018, дострокове погашення можливе лише у випадку розірвання кредитного договору, крім того, для забезпечення виконання кредитного договору №11356640000 від 05.06.2008 між поручителем Приватним підприємством «Милет»та позивачем був укладений іпотечний договір від 05.06.2008, яким передбачено, що у разі невиконання основного зобовязання позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

У судовому засіданні 21.03.2011 Відповідачем 1 наданий акт звірення розрахунків, пояснення до нього та контррозрахунок пені /а.с.127-130/. Згідно з актом звірення розрахунків за результатами звірення розрахунків на 06.10.2010 за кредитним договором №11356640000 від 05.06.2008, їм визнана заборгованість у розмірі 94102,64 грн., у тому числі: 27644,94 грн. основний борг, 59982,87 грн. відсотки за користування кредитом, 6474,84 грн. пеня.

Відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВВ” та Приватне підприємство “Милет” у судові засідання 25.01.2011, 17.02.2011, 09.03.2011, 21.03.2011, 07.04.2011 явку уповноваженого представника не забезпечили, про місце та час судового засідання повідомлені належні чином та своєчасно (повідомлення про повернення поштового відправлення від 26.01.2011 /а.с.43-47/, повідомлення про повернення поштового відправлення від 08.02.2011 /а.с.51-54/, повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.02.2011 /а.с.95/, повідомлення про повернення поштового відправлення від 28.02.2011 /а.с.96-100/, повідомлення про повернення поштового відправлення від 04.03.2011 /а.с.109-112/, повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.03.2011 /а.с.125/, повідомлення про повернення поштового відправлення від 23.03.2011 /а.с.139-142/, повідомлення про повернення поштового відправлення від 04.04.2011 /а.с.143-150/), відзивів на позовну заяву не надали.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представників Відповідача 2, Відповідача 3.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач 1 просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 07.04.2011 суд у порядку статті 82-1 Господарського процесуального кодексу України вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

08.04.2011 одразу після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача 1, суд

ВСТАНОВИВ:

05.06.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком “Укрсиббанк” (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Укрсиббанк”) (Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) укладений кредитний договір №11356640000 (далі Договір), за умовами якого банк зобовязався надавати Позичальнику, а Позичальник зобовязався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит в національній валюті України в сумі 184300,00 грн. в порядку і на умовах, визначених цим договором /а.с.16-22/.

Строк кредитування встановлений з 05.06.2008 по 05.06.2018 (підпункти 1.2.1, 1.2.2 пункту 1.2 Договору).

За використання кредитних коштів встановлена процентна ставка у розмірі 20,9% річних (підпункт 1.3.1 пункту 1.3 Договору), а за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 41,8 % річних (підпункт 1.3.2 пункту 1.3 Договору).

Пунктами 7.1, 7.3, 7.6 Договору передбачена відповідальність Позичальника за порушення умов Договору, зокрема, за порушення термінів повернення кредиту та/або відсотків Позичальник сплачує Банку додатково до встановленої відсоткової ставки пеню з розрахунку 146% (відсотка) річних від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості; при порушенні Позичальником вимог пп.2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 цього Договору Банк має право самостійно змінити термін повернення кредиту за цим Договором в порядку, встановленому розділом 11 Договору; Позичальник зобовязаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобовязань (в тому числі, й за порушення термінів виконання зобовязань), встановлених пп. 4.3, 4.4, 4.5, 4.7 цього Договору. Розмір зазначеної в цьому пункті Договору неустойки встановлюється рівним 5000,00 грн.

Строк дії Договору встановлений з дати його укладення і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування (пункт 9.5 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору у забезпечення виконання зобовязань Позичальника за даним Договором Банком прийнято:

1) застава нерухомості, а саме: вбудовано-прибудоване приміщення, загальною площею 368 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Севастополь пр.Ген.Острякова, 167, та є власністю ПП «Милет», код ЄДРПОУ 34975585;

2) порука, а саме:

порука ТОВ «Компанія ВВ», код за ЄДРПОУ 20693985;

порука ПП «Милет», код за ЄДРПОУ 34975585.

З метою забезпечення виконання Відповідачем-1 зобовязань за кредитним Договором, між банком та Поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВВ” 05.06.2008 був укладений договір поруки №11356640000-П1 (далі Договір поруки 1) /а.с.23/, згідно з яким Поручитель зобовязується перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1, всіх його зобовязань, що виникли з Договору про надання кредиту №11356640000 від 05.06.2008, у повному обсязі, які існували на час укладення Договору, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Також, з метою забезпечення виконання Відповідачем-1 зобовязань за кредитним Договором, між банком та Поручителем Приватним підприємством “Милет” 05.06.2008 був укладений договір поруки №11356640000-П2 (далі Договір поруки 2) /а.с.24/, згідно з яким Поручитель зобовязується перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1, всіх його зобовязань, що виникли з Договору про надання кредиту №11356640000 від 05.06.2008, у повному обсязі, які існували на час укладення Договору, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

На виконання умов кредитного договору 06.06.2008 Позивач надав Відповідачу 1 кредитні кошти в сумі 184300,00 грн., що підтверджується випискою за особовим рахунком /а.с.76 а/.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема статей 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з пунктів 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 цього Договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з пунктом 1.2.2 цього Договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит обовязковим до повернення з дати отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Банку. В цьому випадку Позичальник зобовязується достроково повернути отриманий кредит та плату у встановлений Банком заново термін в повному обсязі.

Заявою №12 від 01.06.2009 Банк повідомив Позичальника, що станом на 01.06.2009 за Договором обліковується прострочена заборгованість та заявив, що використовує своє право, передбачене Договором та заявляє про зміну термінів повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами сторону їх зменшення, у разі непогашення заборгованості протягом 31 день з моменту отримання цієї заяви, термін повернення кредиту та процентів за користування кредитним коштами буде вважатися таким, що настав /а.с.76 б/.

Про наявність простроченої заборгованості були повідомлені також і поручителі заявами №136/16/549, №136/16/550 від 30.06.2010 /а.с.26, 27/. Ці заяви містять вимогу про сплату простроченої заборгованості за Договором.

Однак, Позичальником та поручителями заборгованість за Договором не сплачена.

Викладені обставини зявилися підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом про стягнення солідарно з відповідачів 242896,46 грн., у тому числі: 172013,36 грн. основний борг, 63478,08 грн. відсотки за користування кредитом, 7404,99 грн. пеня.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання Відповідачем умов кредитного договору в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у звязку з чим вони підлягають врегулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналогічну умову містить і спірний Договір /пункт 1.3.5 Договору/.

На виконання умов Договору, Позивачем та Відповідачем 1 був підписаний графік погашення кредиту за кредитним договором №11356640000 від 05.06.2008 /а.с.20-21/, який є його невідємною частиною і визначає терміни погашення кредиту.

Відповідно до пункту 1.3.5 Договору, Відповідач прийняв на себе зобовязання сплачувати проценти за Договором протягом перших десяти робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Відповідачем 1 порушувалися строки внесення зазначених платежів, остання оплата за Договором була проведена ним у березні 2009 року.

Відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5.5 Договору, у випадку порушення Позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредитом строком більш ніж на 5 календарних днів, Банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за цим Договором в порядку. Визначеному розділом 11 Договору.

З урахування умов пункту 11.1 Договору Банк визнав термін повернення кредиту таким, що настав згідно з пунктом 1.2.2 цього Договору (заява №12 від 01.06.2009), заявами №136/16/549, №136/16/550 від 30.06.2010 Позивач предявив вимоги про сплату боргу до поручителів.

Як вже зазначалось вище, виконання зобовязань за кредитним договором забезпечено договором поруки №11356640000-П1 від 05.06.2008, укладеним з Відповідачем 2 /а.с.23/ та договором поруки №11356640000-П2 від 05.06.2008, укладеним з Відповідачем 3 /а.с.24/.

Відповідно до вимог статей 541, 543 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Пунктом 1.3, 1.4 зазначених Договорів поруки передбачено, що Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за усіма зобовязаннями останнього за Основним договором, відповідальність є солідарною.

За змістом частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачами не надані докази належного виконання зобовязань за кредитним договором та договорами поруки, заборгованість на день прийняття рішення не погашена, тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не приймає довід Відповідача 1 стосовно зобовязання Позивача у разі невиконання основного зобовязання по кредитному договору №11356640000 від 05.06.2008 звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до укладеного між поручителем Приватним підприємством «Милет»та Позивачем іпотечного договору від 05.06.2008, оскільки чинне законодавство не містить приписів щодо черговості вжиття заходів щодо задоволення вимог кредитора та заборони задоволення останніх до звернення стягнення на предмет застави, у разі якщо зобовязання забезпечено заставою. Звернення стягнення на предмет іпотеки є правом, а не обовязком Банку. Відповідно до статей 12, 20 ЦК України особа здійснює свої цивільні права, зокрема, право на захист, вільно, на власний розсуд.

Щодо необхідності розірвання Договору як умови для стягнення всієї суми кредиту, суд зазначає наступне.

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у звязку з порушенням договору згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобовязань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника, а дострокове присудження до виконання основного зобовязання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили рішенням суду. В даному випадку зобовязання припиняється його виконанням, проведеним належним чином, а не в силу ухвалення рішення суду. Така ж правова позиція викладена в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки) Верховного Суду України від 7 жовтня 2010 року.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення солідарно заборгованості по сплаті кредиту в сумі 235491,44 грн., у тому числі: 172013,36 грн. основний борг, 63478,08 грн. відсотки за користування кредитом, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить стягнути пеню за порушення строків повернення кредиту з 26.07.2010 по 25.01.2011 у розмірі 2 413,60 грн. та сплати процентів за користування кредитом з 26.07.2010 по 25.01.2011 у розмірі 4991,39 грн., всього 7404,99 грн.

В силу частини другої статті20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.1 кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту та/або відсотків Позичальник сплачує Банку додатково до встановленої відсоткової ставки пеню з розрахунку 146% (відсотка) річних від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Перевіривши розрахунок пені, складений Позивачем /а.с.95/, суд визнав цей розрахунок невірним, оскільки він складений з порушенням вимог частини шостої статті 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені повинен здійснюватися за формулою: Пеня = Сума боргу (грн..) х Подвійна облікова ставка НБУ (%) х Кількість днів прострочення / Кількість днів в році (365) / 100, з урахуванням вимог частини шостої статті 232 ГК України і умов Договору щодо строків здійснення платежів та з використанням наступних даних:

термін платежу за кредитом (згідно з графіком)Сума боргу, грнДата виникнення прострочки платежуПеріод нарахуванняПодвійна облікова ставка НБУ, %Кількість

днів простро-ченняПеня, грн

2010 рік

05.02.20101535,8306.02.201026.07.2010-05.08.201017117,87

05.03.20101535,8306.03.201026.07.2010-09.08.2010171510,73

10.08.2010-05.09.201015,52717,61

05.04.20101535,8306.04.201026.07.2010-09.08.2010171510,73

10.08.2010-05.10.201015,55737,18

05.05.20101535,8306.05.201026.07.2010-09.08.2010171510,73

10.08.2010-05.11.201015,58857,39

07.06.20101535,8308.06.201026.07.2010-09.08.2010171510,73

10.08.2010-06.12.201015,511977,61

05.07.20101535,8306.07.201026.07.2010-09.08.2010171510,73

10.08.2010-05.01.201115,514997,18

05.08.20101535,8306.08.201006.08.2010-09.08.20101742,86

10.08.2010-25.01.201115,5169110,22

06.09.20101535,8307.09.201007.09.2010-25.01.201115,514191,96

05.10.20101535,8306.10.201006.10.2010-25.01.201115,511273,05

05.11.20101535,8306.11.201006.11.2010-25.01.201115,58152,83

06.12.20101535,8307.12.201007.12.2010-25.01.201115,55032,61

05.01.20111535,8306.01.201106.01.2011-25.01.201115,52013,04

всього 725,70 Місяць нарахування процентівСума боргу, грнДата виникнення прострочки платежуПеріод нарахуванняПодвійна облікова ставка НБУ, %Кількість днів простро-ченняПеня, грн 2010 рік Січень 3390,0013.02.201026.07.2010-09.08.2010171523,68 10.08.2010- 12.08.201015,534,32 Лютий 3086,8516.03.201026.07.2010-09.08.2010171521,57 10.08.2010-15.09.201015,53748,50 Березень 3446,1715.04.201026.07.2010-09.08.2010171524,08 10.08.2010-14.10.201015,56696,59 Квітень3359,6820.05.201026.07.2010-09.08.2010171523,47 10.08.2010-19.11.201015,5102145,52 Травень3500,5515.06.201026.07.2010-09.08.2010171524,46 10.08.2010-14.12.201015,5127188,79 Червень3414,9715.07.201026.07.2010-09.08.2010171523,86 10.08.2010-14.01.201115,5158229,13 Липень3554,9614.08.201014.08.2010-25.01.201115,5165249,09 Серпень3584,3915.09.201015.09.2010-25.01.201115,5133202,44

Вересень3495,2115.10.201015.10.2010-25.01.201115,5103152,88

всього 1458,38 Таким чином, пеня за порушення строків повернення кредиту з 26.07.2010 по 25.01.2011 склала 725,70 грн., пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом з 26.07.2010 по 25.01.2011 1458,38 грн., тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 2 184,08 грн. З огляду на викладене, на користь Позивача підлягає стягненню з відповідачів солідарно 237675,52 грн., у тому числі: 172013,36 грн. основний борг, 63478,08 грн. відсотки за користування кредитом, 2184,08 грн. пеня. Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись статтями 47, 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99058, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ «УкрСіббанк», МФО 351005 або з інших рахунків), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВВ»(99038, м. Севастополь, просп. Жовтневої Революції, буд. 32, кв. 311, код ЕДРПОУ 20693985, рахунки не відомі), Приватного підприємства «Милет»(99055, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 133, кв. 12, код ЕДРПОУ 34945585, рахунки не відомі) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, просп. Московський, 60, код ЕДРПОУ 09807750, р/р 29090000000113 в АТ «УкрСіббанк», МФО 351005) 237 675,52 грн (двісті тридцять сім тисяч шістсот сімдесят пять грн. 52 коп.), з яких: 172013,36 грн заборгованість за кредитом, 63478,08 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 2184,08 грн - пеня.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99058, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ «УкрСіббанк», МФО 351005 або з інших рахунків), на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, просп. Московський, 60, код ЕДРПОУ 09807750, р/р 29090000000113 в АТ «УкрСіббанк», МФО 351005) державне мито в розмірі 792,25 грн. (сімсот девяносто дві грн. двадцять пять коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 76,98 грн. (сімдесят шість грн. 98 коп.).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВВ»(99038, м. Севастополь, просп. Жовтневої Революції, буд. 32, кв. 311, код ЕДРПОУ 20693985, рахунки не відомі), на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, просп. Московський, 60, код ЕДРПОУ 09807750, р/р 29090000000113 в АТ «УкрСіббанк», МФО 351005) державне мито в розмірі 792,25 грн. (сімсот девяносто дві грн. двадцять пять коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 76,98 грн. (сімдесят шість грн. 98 коп.).

5. Стягнути з Приватного підприємства «Милет»(99055, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 133, кв. 12, код ЕДРПОУ 34945585, рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, просп. Московський, 60, код ЕДРПОУ 09807750, р/р 29090000000113 в АТ «УкрСіббанк», МФО 351005) державне мито в розмірі 792,25 грн. (сімсот девяносто дві грн. двадцять пять коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 76,98 грн. (сімдесят шість грн. 98 коп.).

6. В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.М. Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 13.04.2011.