Рішення № 14927087, 18.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2011 р. Справа № 23/014-10

Господарський суд київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000», м. Лубни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика», смт. Макарів

про стягнення 8251,18 грн.

секретар судового засідання (помічник судді) Федько Т.В.

за участю представників:

від позивача: Печененко Ю.М. (довіреність № 305 від 31.12.2010 р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика»(далі - відповідач) про стягнення 8251,18 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 24 грудня 2010 року та призначено справу до розгляду на 10 січня 2011 року.

У судовому засіданні 10 січня 2011 року оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 18 січня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товару за №11 від 11 січня 2010 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 6684,06 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов’язання пеню в розмірі 475,75 грн., інфляційні в розмірі 334,20 грн., 3% річних в розмірі 88,77 грн. та штраф в розмірі 668,40 грн.

Присутній в судовому засіданні 10 січня 2011 року представник відповідача просив суд відкласти розгляд справи, у зв’язку з намірами врегулювати даний спір шляхом добровільного погашення заборгованості.

У судове засідання 18 січня 2011 року представник відповідача не з'явився, письмово відзиву на позовну заяву не подав, у зв’язку з чим суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

18 січня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000»(за договором –постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика»(за договором –покупець) 11 січня 2010 року укладено договір поставки товару за №11.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов’язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язаний прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного договору.

Згідно пункту 2.1 договору найменування, асортимент, марка товару, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Ціна на товар у відповідності до пункту 3.1 договору встановлюється у гривнях і фіксується в рахунку-фактурі на дату виставлення рахунку-фактури на кожну окрему партію товару.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що оплата товару покупцем провадиться в національній валюті України, на умовах відстрочки платежу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Моментом поставки товару згідно пункту 4.3. договору, вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної на товар.

В пункті 7.2 договору сторонами погоджено, що у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами договору, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочки в оплаті.

Згідно пункту 7.3 договору порушення покупцем строків оплати більше ніж на 30 календарних днів, вважається односторонньою відмовою від виконання умов цього договору. За односторонню відмову від виконання умов договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до пункту 9.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2010 року, а в частині здійснення розрахунків до повного виконання сторонам своїх зобов’язань.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною №1307/7 від 25 червня 2010 року на загальну суму 6684,06 грн. Факт приймання товару за вказаною видатковою накладною уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреністю на отримання матеріальних цінностей №412 від 25 червня 2010 року.

Відповідач взяті на себе зобов’язання за договором №11 від 11 січня 2010 року не виконав належним чином, а саме, не сплатив позивачу грошові кошти за поставлений йому товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 6684,06 грн.

У відповідності до пунктів 7.2 та 7.3 договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 475,75 грн. та штраф в розмірі 668,40 грн.

На підставі п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання зобов’язання позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 334,20 грн. та 3% річних в розмірі 88,77 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оскільки, станом на день прийняття рішення у справі, відповідач не оплатив поставлений позивачем товар, зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 6684,06 грн. заборгованості за поставлений товар, підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені, вбачається, що позивачем було визначено розмір пені у сумі 475,75 грн. за період з 6 липня 2010 року по 14 грудня 2010 року.

Проте, згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом, стягненню з відповідача підлягає 470,17 грн. пені за період з 6 липня 2010 року по 14 грудня 2010 року.

Враховуючи те, що пунктом 7.3 договору, сторонами встановлено, що за односторонню відмову від виконання умов договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару, який відповідно до розрахунку позивача складає 668,40 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких згідно розрахунку позивача, складає 334,20 грн. інфляційні та 88,77 грн. 3% річних є обґрунтованим, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика»(08000, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Першотравнева, 68, корпус Ф, код 33272065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000»(37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. І.Франка, 1, код 30568711) –6684 (шість тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 06 коп. основного боргу, 470 (чотириста сімдесят) грн. 17 коп. пені, 668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. штрафу, 334 (триста тридцять чотири) грн. 20 коп. інфляційних, 88 (вісімдесят вісім) грн. 77 коп. 3% річних та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Заєць Д. Г.

Дата підписання рішення –19 січня 2011 року