Рішення № 14927072, 13.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2011 р. Справа № 23/008-10

Господарський суд київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа», м. Вишгород

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, смт. Димер

про стягнення 41107,57 грн.

секретар судового засідання Федько Т.В.

за участю представників:

від позивача: Олексій О.М. (довіреність № 2421/06 від 25.10.2010 р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Вишгородське районне комунальне підприємство «Вишгородтепломережа»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 41107,57 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 14 грудня 2010 року та призначено справу до розгляду на 27 грудня 2010 року.

За наслідками судового засідання 27 грудня 2010 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 13 січня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії за №22814 від 15 жовтня 2002 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за спожиту теплову енергію отриману за періоди: листопад 2008 року квітень 2009 року та лютий 2010 року квітень 2010 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 32683,10 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобовязання пеню в розмірі 2862,31 грн., інфляційні в розмірі 4201,99 грн. та 3% річних в розмірі 1360,17 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 14 грудня 2010 року та від 27 грудня 2010 року, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, у звязку з чим суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

13 січня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Вишгородським районним комунальним підприємством «Вишгородтепломережа»(за договором теплопостачальна організація) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (за договором - споживач) 15 жовтня 2002 року укладено договір постачання теплової енергії за № 22814.

Відповідно до умов договору теплопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором та у відповідності до «Правил користування тепловою енергією»(ПКТЕ) та «Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України»(ПТЕСТКЕУ) (пункт 1 договору). Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору і максимальних теплових навантажень у вигляді гарячої води на опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; 0,015 Гкал/год (пункт 2.1 договору). Споживач теплової енергії зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором (пункт 4.2.2 договору). Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, або відповідно «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні»КТМ 204, 244-94 України (пункт 6.1 договору). Споживач, що має прилади обліку, щомісячно до 25 числа поточного місяця подає до теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в термін, передбачений в додатку 1 до договору (пункт 6.3 договору). Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до установлених тарифів (розрахунків) (пункт 7.1 договору). Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 7.3 договору). Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в договорі, кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (пункт 7.4 договору). Споживач щомісячно, до 5-го числа, що настає за звітним, надає теплопостачальній організації акт про обсяги фактично використаної теплової енергії (пункт 7.6 договору). Несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня в розмірі 0,5 % належної до сплати, суми за кожен день прострочення, але не більше величини, двократної ставки НБУ (пункт 8.2.3 договору). Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15 жовтня 2003 року (пункт 11.1 договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін (пункт 11.5 договору).

На виконання умов договору позивач за періоди: листопад 2008 року квітень 2009 року та лютий 2010 року квітень 2010 року, поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується підписами сторін на звітах за споживання теплової енергії житлового будинку за періоди: листопад 2008 року квітень 2009 року та лютий 2010 року квітень 2010 року на загальну суму 32683,10 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення теплопостачальною організацією умов договору.

Позивачем на адресу відповідача направлені рахунки-фактури №СФ-0002497 від 23 листопада 2008 року, №СФ-0002753 від 22 грудня 2008 року, №СФ-0000237 від 27 січня 2009 року, №СФ-0000597 від 27 лютого 2009 року, №СФ-0000856 від 23 березня 2009 року, №СФ-0001199 від 28 квітня 2009 року, №СФ-0000557 від 26 лютого 2010 року, №СФ-0000795 від 24 березня 2010 року та №СФ-0001147 від 26 квітня 2010 року, що підтверджується фіскальними чеками та списками згрупованих внутрішніх поштових відправлень, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач взяті на себе зобовязання за договором №22814 від 15 жовтня 2002 року не виконав належним чином, а саме, не сплатив позивачу грошові кошти за отриману теплову енергію, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 32683,10 грн.

На підставі п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання зобовязання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2862,31 грн., інфляційні в розмірі 4201,99 грн. та 3 % річних в розмірі 1360,17 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що споживач зобовязаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Приписами ст. 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, станом на день прийняття рішення у справі, відповідач не оплатив надані позивачем послуги, зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 32683,10 грн. заборгованості по сплаті наданих послуг з теплопостачання за періоди: листопад 2008 року квітень 2009 року та лютий 2010 року квітень 2010 року згідно договору, підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені, вбачається, що позивачем було визначено розмір пені у сумі 2862,31 грн. за період з 10 травня 2010 року по 19 травня 2010 року та з 7 червня 2010 року по 31 жовтня 2010 року.

Проте, згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом, стягненню з відповідача підлягає 2720,29 грн. пені.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних, визначений позивачем, складає 4201,99 грн.

Проте, згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом, розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача, становить 3994,49 грн. за період з 1 грудня 2008 року по 31 жовтня 2010 року.

Розмір 3% річних, визначений позивачем становить 1360,17 грн., є арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 3-в, код 13713569) 32683 (тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн. 10 коп. основної заборгованості, 2720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн. 29 коп. пені, 3994 (три тисячі девятсот девяносто чотири) грн. 49 коп. інфляційних, 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн. 17 коп. 3% річних та судові витрати: 407 (чотириста сім) грн. 58 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяЗаєць Д. Г.

Дата підписання рішення 14 січня 2011 року