Рішення № 14926792, 11.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/211.04.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

про стягнення 156 387,57 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача: Півень Д.О. (дов. №Д07/2011/02/01-1 від 01.02.2011р.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 11 квітня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м Києва (далі –відповідач) 156 387,57 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором №620393 від 01.02.2005р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2011 р. порушено провадження у справі № 24/2 та призначено справу до розгляду на 28.03.2011р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва розгляд справи було відкладено на 11.04.2011р. у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

У судове засідання 11.04.2011р. з’явився представник позивача та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві за вх. №6273 від 04.03.2011р.

Відповідач у судове засідання 11.03.2011р. не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином, що підтверджується розпискою від 28.03.2011р. у справі №24/2. Крім того, 08.04.2011р. через відділ канцелярії Господарського суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні без його участі.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2005 року між позивачем - акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (за договором - енергопостачальна організація) та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (за договором - споживач) був укладений договір №620393 на постачання теплової енергії, предметом якого є постачання теплової енергії у гарячій води на умовах передбачених договором, та своєчасна оплата споживачем вартості спожитої енергії.

Обсяги постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків, умови припинення подачі теплової енергії встановлені сторонами в додатках до договору №620393.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором №620393 передбачено проводити розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до п. 5.1 договору №620393 та звертання-доручення до нього, визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом та по приладах обліку згідно договірних навантажень.

Розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору.

Згідно п. 9 додатку №2 до договору №620393, споживач щомісячно з 12 до 15 числа отримує від МВРТ-6, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання. Відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує “Енергопостачальній організації" вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

На виконання умов договору позивач, в період з 01.11.2008 по 01.02.2011р. поставив, а відповідач прийняв теплову енергію на загальну суму 138575,44 грн., що підтверджується даними показників приладів обліку, за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення взятих зобов’язань, вартість поставленої теплової енергії у визначені договором строки не оплатив і на момент звернення з позовом до суду за відповідачем по договору №620393 утворилась заборгованість в сумі 138575,44 грн.

Відповідач одержання від позивача теплової енергії у обсягах, обумовлених сторонами, в тому числі в додатку № 1 до договору № 620393 не спростовував, але позов визнав частково. У судовому засіданні 28.03.2011р. відповідач надав суду відзив на позов в якому вказав, що відповідно до Акту взаєморозрахунків за договором №620393 від 01.02.05р., заборгованість станом на 01.03.2011р. становить 150 197,64 грн.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Пунктом 10 Додатку № 2 до договору визначено, що споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач підтвердив факт поставки теплової енергії відповідачеві та наполягає на невиконанні відповідачем договірних зобов’язань і наявності у нього несплаченої заборгованості в сумі 138575,44 грн.

Оскільки, відповідно до ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов’язок підтвердити факт повної оплати вартості одержаної енергії товару покладається саме на відповідача.

Відповідач одержані від позивача обсяги теплової енергіє не спростував, але заявлений позов визнав частково. У відзиві на позовну заяву він зазначив що вважає необґрунтованим застосування АЕК "Київенерго" в обліковий період –січень 2011р. тарифу 169,38 грн. за 1 Гкал, оскільки зазначений тариф для населення введено в дію з 01.01.2011р., а не з 01.02.2011р. В зв’язку з цим відповідач вважає обґрунтованим та визнає основний борг в сумі 132385, 51грн.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відносини які існують між відповідачем та мешканцями будинків, щоі обслуговує КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, оскільки правовідносини між сторонами по справі виникли на підставі договору №620393 від 01.02.2005р., положення якого і визначають їх права і обов’язки, а також відповідальність за його невиконання.

Таким чином, відповідач не позбавлений права ставити питання про внесення змін до договору №620393 від 01.02.2005р., стосовно порядку введення в дію нових тарифів на постачання теплової енергії. До цього часу відповідних змін до договору не вносилося.

Факт постачання відповідачу за період з 01.11.2008р. по 01.02.2011р. теплової енергії в обсягах, передбачених додатком №1 до договору №620393 від 01.02.2005р., підтверджується обліковими картками, відомостями обліку за вказаний період та іншими матеріалами справи. Доказів здійснення оплати в установлені договором строки вартості спожитої енергії в сумі 138 575,44 грн. відповідач не надав.

Враховуючи те, що наявні у справі докази підтверджують обґрунтованість розрахунків позивача, а також те, що відповідач обставин доведених позивачем не спростував, господарський суд вважає підтвердженим факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем по договору №620393 від 01.02.2005р. за період з 01.11.2008р. по 01.02.2011р. в сумі 138575,44 грн.

Крім суми основної заборгованості позивач за невиконання договірних зобов’язань просить суд стягнути з відповідача 13 475,37 грн. інфляційних втрат та 4 336,76 грн. річних, обрахованих за період з 01.11.2008 по 01.02.2011р.

Відповідно до ст. ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на безпідставність вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних, нарахованих на існуючу заборгованість. Ствердження відповідача про відсутність його вини в несвоєчасній оплаті спожитої теплової енергії і як наслідок –відсутності підстав для стягнення річних відсотків та інфляційних витрат, на діючому законодавстві не ґрунтується.

Обов'язок боржника відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, встановлений ст. 625 ЦК України. При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Такі підстави передбачені, зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України, згідно з якою боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок сум інфляційних втрат та річних, наведений позивачем, вимогам діючого законодавства відповідає, в зв’язку з чим господарський суд м. Києва суд дійшов висновку що вимога позивача про стягнення з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва інфляційних втрат в сумі 13 475,37 грн. та 4 336,76 грн. річних, також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 1563,88грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 629, 712, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5. код ЄДРПОУ 00131305) 156387,57 (сто п’ятдесят шість тисяч триста вісімдесят сім) грн. 57 коп. заборгованості, 1563,88 (одну тисячу п’ятсот шістдесят три) грн. 88 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів, з дня з його підписання.

          Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 15.04.20110р.