Рішення № 14926432, 12.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/8212.04.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Ліко-житлосервіс”

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 3 020, 00 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Войтенко-Школа Л.В. (довіреність № б/н від 01.04.2011 року) від відповідача:не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ліко-житлосервіс” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 збитків в розмірі 3 020, 00 грн., завданих невиконанням поставки товару. Позов обґрунтований тим, що Відповідач не поставив товар та не повернув Позивачу суму попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 року порушено провадження у справі №23/82 та призначено її розгляд на 12.04.2011 року.

У судове засідання представник Позивача подав завяу про зміну підстав позову, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача суму попередньої оплати за неотриманий товар в розмірі 3 020, 00 грн.

Представник Відповідача у судове засідання не зявився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі була відправлена за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом, на виконання вимог статті 811 Господарського процесуального кодексу України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 12.04.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наданого Відповідачем рахуну-фактури № СФ-230513 від 03.11.2010 року на суму 5 520, 00 грн. Позивачем було перераховано Відповідачу 5 520, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1655 від 03.11.2010 року.

Частинами першою та другою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з частиною першою статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами фактично було укладено у спрощений спосіб договір поставки, а відтак - виникли відносини, які підпадають під правове регулювання параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона (постачальник) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 2 статті 184 Господарського України визначено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 Кодексу.

Про вчинення відповідного правочину свідчать напрвлений Відповідачем рахунок фактура № СФ-230513 від 03.11.2010 року та його оплата Позивачем - 03.11.2010 року.

Однак, Відповідач своїх зобовязань щодо поставки Позивачу товару на суму 5 520, 00 грн. не виконав.

В силу статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

26.11.2010 року Позивач надіслав Відповідачу листа № 236 про повернення коштів в розмірі 5 520, 00 грн. за неотриманий товар.

В матеріалах справи знаходиться копія банківської виписки, яка підтверджує, що Відповідач повернув частину коштів в розмірі 2 500, 00 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

06.01.2011 року Позивач повторно надіслав Відповідачу претензію про повернення залишкових коштів в сумі 3 020, 00 грн. Зазначену претензію Відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У судовому засіданні зясовано, що оплачений Позивачем товар поставлений не був та у подальшому Позивач не має наміру користуватися послугами Відповідача, за таких обставин суд вважає за доцільне відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу Українии зобовязати Відповідача повернути суму попередньої оплати в розмірі 3020, 00 грн.

Всебічно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліко-житлосервіс” підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04071, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ліко-житлосервіс” (03191, м. Київ, вул. Костичева, 2; ідентифікаційний код 30303467) попередню оплату за непоставлений товар в розмірі 3 020 (три тисячі двадцять) грн. 00 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк Повне рішення складено: 13.04.2011 року.