Рішення № 14926358, 13.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/10413.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Воєвода 2000» до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод реле

та автоматики»

про стягнення 15885,98 грн.

          Суддя Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача Пирогівський В.В. –по дов. №б/н від 24.03.2011р.

Від відповідача Панасенко Р.О. –по дов. №55 від 01.03.2011р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Воєвода 2000»до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики»про стягнення 15885,98 грн., із яких: 11009, 34 грн. інфляційні нарахування, 4485,69 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2010р. №22/535.

Ухвалою суду від 1403.2011 р. було порушено провадження у справі № 36/104 та призначено її розгляд на 06.04.2011 року.

В судовому засіданні 06.04.2011р. оголошувалась перерва до 13.04.2011р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представником позивача у судовому засіданні 13.04.20101 р. подана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 10498,44 грн., 4078, 38 грн. –3% річних.

Представник відповідач письмового відзиву на позов не надав, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

01 червня 2005р. між Відкритим акціонерним товариством “Київський завод реле та автоматики” (далі відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Воєвода-2000” було укладено договір № 01/06 за умовами якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе обов’язки по охороні майна, що знаходиться на території за адресою: м. Київ, вул. Івана Лепсе 6.

За умовами договору (п. 3.2, 3.4, 3.5, 3.6) оплата послуг позивача здійснюється щомісяця шляхом перерахування грошових сум на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 5 числа наступного за розрахунковим місяцем; кожен місяць, але не пізніше п’яти днів після закінчення розрахункового місяця позивач направляє відповідачу акт здачі-приймання виконаних робіт за попередній місяць; відповідач зобов’язаний на протязі трьох днів з моменту отримання акту підписати й направити позивачу, або і той же термін направити позивачу мотивовану відмову в підписання акту; в разі неотримання позивачем акту або мотивованої відмови у підписанні акту в термін, акт вважається підписаним відповідачем, роботи прийнятими.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.20101р. по справі

№22/535 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Воєвода 2000” про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики»задоволено частково.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Київський завод реле та автоматики” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Воєвода 2000” 170906, 67 грн. основного боргу, 11432, 55 грн. інфляційних збитків та 3280, 22 грн. 3% річних, 2143, 07 грн. судових витрат.

В іншій частині в позові відмовлено.

На виконання даного рішення 22.02.2010р. Господарським судом міста Києва був виданий наказ про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2010р. по справі №22/535.

04.03.2010р. відділом державної виконавчої служби Солом»янського районного управління юстиції у місті Києві була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Даною постановою відкрито виконавче провадження з виконання наказу №22/535 виданого 04.03.2010р. Господарським судом міста Києва про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Київський завод реле та автоматики” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Воєвода 2000” 187762,51 грн.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в добровільному порядку не виконав рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2010р. по справі №22/535.

Відділом державної виконавчої служби Солом»янського районного управління юстиції у місті Києві 03.12.2010р. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2010р. по справі №22/535 у зв’язку з виконанням наказу (грошові кошти були перераховані ВДВС позивачу 01.07.2010р. в сумі 1560, 35 грн,. 29.10.2010р. –144, 73 грн., 09.11.2010р. –8000, 66 грн., 19.11.2010р. -36466,58, 15.11.2010р. –141590, 19 грн.).

У зв’язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з відповідача 10498, 44 грн. інфляційних нарахувань, 4078,38 грн. трьох відсотків річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання в сумі 170 9067,67 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 10498,44 грн. інфляційних нарахувань та 4078, 38 грн. річних відсотків.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Воєвода 2000” підлягає задоволенню повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог..

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з з Відкритого акціонерного товариства “Київський завод реле та автоматики”(03680, м. Київ, бул. І Лепсе, 6, код ЄДРПОУ 00214853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Воєвода 2000” (юрид. адреса: 03124, м. Київ, бул. І Лепсе 6, ідент. код 33234465) 10 498 грн. 44 коп. інфляційних втрат та 4078 грн. 38 коп. 3% річних, 145 грн. 77 коп. державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

14.04.2011р.