Рішення № 14926333, 22.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/32622.03.11 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудспецмонтаж”, м. Київ

довідкритого акціонерного товариства “Укрпластик”, м. Київ

про стягнення 120 046,00 грн.

Суддя Копитова О.С.

Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.

Представники: від позивача:Шаповалов С.О., предст. за дов. б/н від 01.11.2010 року; Гуськова Л.М., предст. за дов. Серії ВРА № 630948 від 18.10.2010 року

від відповідача:Сидорова Ю.Ю., предст. за дов. № 10/14-1897 від 22.03.2011 року, Лисенко М.М., предст. за дов. № 10/14-1646 від 22.03.2011 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрбудспецмонтаж” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства “Укрпластик” про стягнення 120 046,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати виконаних позивачем робіт по монтажу та пусконалагоджуванню ліфта пасажирського вантажопідйомністю 1000 кг на суму 120 046 грн. Позивач стверджує, що направляв відповідачеві акти здачі-приймання виконаних робіт форми КБ-2В, КБ-3, однак відповідач акти не підписав та не повернув. Позивач наголошує, що виконання всього комплексу робіт з монтажу та пусконалагоджування ліфта пасажирського вантажопідйомністю 1000 кг підтверджується паспортом пасажирського ліфта, що містить в собі експертний висновок, щодо відповідності стандартам та можливості використання ліфта, а також погодження відповідних служб щодо можливості використання ліфта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2010 порушено провадження по справі № 28/326 та призначено судове засідання на 02.12.2010.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2010 було продовжено строк розгляду спору за клопотанням сторін.

Відповідач проти позову заперечував. В наданих суду письмових запереченнях відповідач зазначив, що роботи оплати яких вимагає позивач ним не виконувались. При цьому, відповідач посилається на лист позивача б/н в якому позивач зазначає, що не має спеціалістів для виконання будівельних робіт згідно договору, а також відсутність у позивача в жовтні 2007 року дозволу на проведення робіт підвищеної небезпеки, що не надає можливості позивачеві проводити відповідні роботи взагалі. Відповідач зазначає, що в зв’язку зі спливом строку дії дозволу позивача та неможливістю ним виконувати роботи підвищеної небезпеки відповідач був змушений заключити договір з іншої організацією, яка мали всі необхідні дозвільні документи та яка в подальшому виконала всі необхідні роботи. В поданих суду додаткових запереченнях відповідач, з посиланням на журнал виконання робіт та необхідність виключення з актів виконаних робіт за жовтень 2007 року розділу «Будівельні машини та механізми»здійснює свій розрахунок виконаних робіт та вказує, що фактична вартість виконаних підрядних робіт із монтажу і демонтажу ліфта пасажирського в/п 1000 кг складає 29063,77 грн., а пусконалагоджувальних робіт на 6 зупинок складає 403,08 грн., при цьому в задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Укрпластік», Замовник (надалі по тексту ВАТ «Укрпластік», відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецмонтаж», Підрядник (надалі по тексту ТОВ «Укрбудспецмонтаж», позивач) було укладено договір №160 (надалі по тексту Договір), відповідно до якого позивач продає відповідачу ліфт пасажирський вантажопід’ємністю 1000 кг та ліфт вантажний вантажопід’ємністю 3200 кг згідно з додатком №1 (специфікація) та додатком №2 (технічна специфікація) та виконує його монтаж і роботи з пуско-налагоджування згідно з додатком №3 (термін передачі, монтажу та пуско-налагоджування ліфтового обладнання), а відповідач приймає та сплачує поставлене позивачем обладнання та виконані роботи.

Згідно специфікації (додаток №1 до договору) від 12.03.2007: ліфт 1000 кг = 179 783,00 грн., ліфт 3200 кг = 260 000,00 грн., обрамлення дверей шахти (6 шт.) = 12 150,00 грн.

Згідно п.2.1 Договору, загальна сума договору, включає вартість обладнання та робіт за даним договором, становить 714 573,00 грн. в тому числі ПДВ, з них: проектні роботи –38 000,00 грн. в тому числі ПДВ, ліфтове обладнання –451 933,00 грн. в тому числі ПДВ, демонтаж, монтаж, пусконаладка ліфта –170 640,00 грн. в тому числі ПДВ, будівельні роботи по облаштуванню машинного приміщення, шахти ліфта, приямка –30 000,00 грн. в тому числі ПДВ, облаштування диспечерського зв’язку –24 000,00 грн. в тому числі ПДВ.

У відповідності до пп.2.3.1 п. 2.3 Договору оплата робіт здійснюється в наступній послідовності:

-          50% вартості ліфтового обладнання, що складає 225966.5 грн, в т.ч. ПДВ 20%-37661,09 грн., протягом 5 (п’яти банківських днів з дати підписання сторонами цього Договору;

-          50% вартості ліфтового обладнання, що складає 225966.5 грн, в т.ч. ПДВ 20%-37661,09 грн., за 10 днів до поставки ліфтового обладнання на об’єкт (м. Київ, вул. М. Раскової, 1);

-          100% вартості проектних робіт, що складає 38000 грн., в т.ч. ПДВ 20% -6333,33 грн., протягом 5 (п’яти) банківських днів з дати підписання Акта виконаних робіт (КБ-2В, КБ-3);

-          100% - за демонтаж, монтаж, пусконаладку, будівельні роботи, диспетчерський зв'язок протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання акта виконаних робіт (КБ-2В, КБ-3).

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 13.04.2007 року позивач поставив відповідачеві катушку електромагнітну тормоза ліфта на суму 540,00 грн.,06.06.2007 року поставлено ліфт вантажний ПГ-291 м в/т 3200 кг вартістю 260 000,00 грн., а 03.07.2007 року - ліфт пасажирський ПП-1006 М в/п 1000кг на 6 зупинок вартістю 179 783,00 грн., а відповідач прийняв зазначене ліфтове обладнання та сплатив шляхом перерахування частковими платежами (225966,50 грн. - 22.03.2007 року, 540,00 грн. - 12.04.2007 року, 225 966,50 грн. - 13.06.2007 року) 451933,00 грн., про що свідчать видаткові накладні № РН-0000001 від 13.04.2007 року, № РН-0000003 від 06.06.2007 року та № РН-0000004 від 03.07.2007 року, довіреності серії ЯНЮ №409268 від 05.06.2007 року та №409463 від 03.07.2007 року, банківські виписки від 22.03.2007 року, 12.04.2007 року та 13.06.2007 року, наявні у справі.

Крім того, 23.07.2007 року позивач, згідно до умов Договору, виконав та передав відповідачеві проектні роботи на суму 38000,00 грн., які відповідач прийняв та сплатив 100% їх вартості, про що свідчать типова форма №КБ-3, акт здавання-прийому проектної документації від 23.07.2007 року, банківська виписка від 27.07.2007 року.

Спір між сторонами виник стосовно підставності оплати будівельних робіт, робіт з демонтажу, монтажу та пуксоналагоджуванню ліфта пасажирського вантажопідйомністю 1000 кг в розмірі 120046 грн.

Позивач наполягає на виконанні робіт на зазначену суму в повному обсязі, відповідач же факт такого виконання заперечує. При цьому позивач посилається на підписані з його сторони Акти виконаних робіт КБ-2в та КБ-3.

Як убачається з підписаних позивачем актів, останній наполягає на виконанні в жовтні 2007 року, згідно умов Договору, робіт по демонтажу, монтажу пасажирського ліфта в/п 1000 кг на суму 66010, 0 грн., будівельно-монтажних робіт на об’єкті відповідача на суму 19908 грн., пусконалагоджувальних робіт ліфта пасажирського в/п 1000 кг на суму 34128 грн.

Відповідач проти виконання зазначених робіт заперечує посилаючись, між іншим, на відсутність у позивача в жовтні 2007 року дозволу на проведення робіт підвищеної небезпеки, що не надає йому можливості проводити такі роботи, а також на лист самого позивача в якому він просить відповідача виконувати будівельну частину робіт за Договором власними силами відповідача.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Доказами у справі, згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

Щодо виконання робіт по демонтажу, монтажу та пусконалагоджуванню ліфта в/п 1000 кг на суму 100138 грн. (акти КБ-2в, КБ-3 за жовтень 2007 року на суму 66 010,00 грн., за жовтень 2007 року на суму 34 128,00 грн.) встановлено наступне.

14.08.2007 року між позивачем, Підрядник та товариством з обмеженою відповідальністю «Актівінвест Плюс»(надалі по тексту ТОВ «Актівінвест Плюс») було укладено Договір № 14/08 на виконання субпідрядних робіт, відповідно до умов якого ТОВ «Актівінвест Плюс»виконує демонтаж, монтаж, пусконалагодження ліфта в/п 1000 кг на 6 зупинок в м. Києві, вул. М. Раскової, 1, а позивач приймає та сплачує виконані роботи. Між позивачем та ТОВ «Актівінвест Плюс»були підписані акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт, які містяться в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи необхідність укладення зазначеного договору позивач посилається на припинення дії його дозволу на проведення монтажних робіт 23.04.2007 року.

ТОВ «Актівінвест Плюс»на період виконання робіт мало дозвіл Держгірпромнагляду на початок виконання роботи підвищеної небезпеки №558.07.32-29.22.1, який діяв з 25.05.2007 по 25.05.2010, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідач заперечуючи факт виконання робіт по демонтажу, монтажу, пусконалагодженню ліфта в/п 1000 кг на 6 зупинок, як позивачем так і ТОВ “Актівінвест Плюс” посилається на виконання зазначених робіт силами своїх працівників та залученням сторонніх організацій. Так, зокрема, відповідачем надано до матеріалів справи, укладений між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Ліфтпром-Україна», договір підряду № 32 від 02.02.2009 року та акти приймання виконаних підрядних робіт за червень 2009 року.

Суд не приймає зазначені докази відповідача, оскільки, як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, спір між сторонами виник щодо наявності підстав для оплати робіт з монтажу та пуксоналагоджування ліфта пасажирського вантажопідйомністю 1000 кг, що виконувались в жовтні 2007 року. Згідно, ж, умов договору укладеного між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Ліфтпром-Україна»02.02.2009 року ,останній прийняв на себе організацію і виконання робіт по демонтажу, монтажу та пусконалагоджуванню вантажного ліфта вантажопідйомністю 3200 кг. та, згідно підписаних актів, виконав відповідні роботи в червні 2009 року. Тобто, ні зазначений договір, ні виконані відповідно до його умов роботи не стосуються спірних взаємовідносин сторін та не спростовують доводи позивача.

Крім того, як зазначено в паспорті ліфту (арк. 28 паспотру) первинний технічний огляд ліфта було проведено технічним експертом з промислової безпеки ДП “Київський Експертно-технічний центр” 04.10.2007 року і зроблено висновок щодо його придатності до експлуатації та можливості використання, що також спростовує доводи відповідача щодо виконання робіт товариством з обмеженою відповідальністю «Ліфтпром-Україна»згідно укладеного в 2009 році договору.

Між іншим, розглядаючи питання щодо виконання робіт, суд також звертає увагу на той факт, що згідно Акту приймання ліфту від 24.10.2007 року, який є обов’язковим додатком до паспорту ліфту, змонтований ліфт в/п 1000 кг 2007 року випуску було передано підприємствами ТОВ «Актівінвест Плюс», як монтажною організацією та ТОВ «Укрбудспецмонтаж»(позивачем), як генпідрядною будівельною організацією підприємству ВАТ «Укрпластик»(відповідачу), як власнику і замовнику ліфта.

Даний акт, окрім підписів та печаток позивача, відповідача та ТОВ «Актівінвест Плюс»також завірено представником Держнаглядохоронпраці. У вказаному акті зазначено, що будівельні, монтажні і налагоджувальні роботи виконані у відповідності з ДСТУ 36.1.-001-97, робочою технічною документацією, установчим кресленням і “Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів”; ліфт відповідає паспортним даним і указаним Правилам; ліфт знаходиться у справному стані, який допускає його безпечну експлуатацію; обслуговування ліфта відповідає “Правилам будови і безпечності експлуатації ліфтів”; ліфт прийнятий власником і особою, відповідальною за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів.

Зазначені докази на думку суду свідчать про виконання робіт ТОВ «Актівінвест Плюс»і позивачем та спростовують доводи відповідача щодо їх виконання іншими особами.

В даному випадку суд зважає на наявність в матеріалах справи акту огляду, складеного комісією в складі співробітників відповідача від 23.10.2007 року, яким визначено перелік робіт пусконалагоджувальних робіт виконаних ВАТ «Укрпластик», однак, не приймає його в якості належного доказу, оскільки він складений в односторонньому порядку та не містить підписів відповідальних осіб позивача та ТОВ «Актівінвест Плюс». Крім того, в зазначеному акті, між іншим, зазначено про виконання основних демонтажних та монтажних робіт за період з 01.06.2007 року по 25.09.2007 року, зокрема і ТОВ «Укрбудспецмонтаж», тоді як під час судового розгляду представники відповідача взагалі заперечували виконання спірних робіт позивачем.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з будь-якими претензіями щодо виконання робіт або направлення позивачеві повідомлень про відмову від договору, тощо.

Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено вище, відповідно до умов договору відповідач зобов’язався за демонтаж, монтаж, пусконаладку, будівельні роботи, диспетчерський зв'язок розрахуватись протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання акта виконаних робіт (КБ-2В, КБ-3).

У відповідності до положень ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

11.10.2007 (лист позивача №62) відповідачу передано на затвердження акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт з демонтажа, монтажа, пусконалагодження пасажирського ліфта в/п 1000 кг згідно договору (отриманий представником відповідача 11.10.2007 року).

В той же самий день, 11.10.2007 року відповідачу було передано паспорт пасажирського ліфта в/п 1000 кг заводський номер С1087, реєстраційний номер 30989 (отриманий представником відповідача 11.10.2007 року).

Зазначені обставини не заперечувались представниками відповідача під час судового розгляду справи.

15.10.2007 року відповідач, у відповідь на лист позивача № 62, направив позивачеві лист №10/2-4563, в якому вказав, що документи будуть підписані тільки після дозволу Інспекції на експлуатацію ліфта та виконання неповністю виконаних робіт: прибирання демонтованого обладнання; передачі принципової електричної схеми, схеми електричних з’єднань; змонтування вимикача освітлення шахти та живлення (220В) у приямці ліфту; регулювання відносно направляючої клину уловлювача кабіни; регулювання відносно тяги кінцевика уловлювача.

Жодних заперечень щодо фактичного виконання позивачем всього переліку спірних робіт, згідно переданих актів, відповідач в зазначеному листі не зазначав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, згідно паспорту ліфту, готовий та дозволений до експлуатації ліфт передано відповідачеві 24.10.2007 року. Ліфт прийнятий власником і особою, відповідальною за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, що підтверджується актом приймання ліфту від 24.10.2007 року.

Таким чином, суд вважає, що факт передачі позивачем відповідачеві дозволеного до експлуатації ліфта свідчить про належне виконання підрядником своїх зобов’язань.

11.10.2010 року позивачем направлено претензію № 130 на адресу відповідача (повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.10.2010) з вимогою щодо підписання актів виконаних робіт та інших наданих 11.10.2007 документів та сплати заборгованості в розмірі 120 046,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання відповідачем позивачеві відповіді на отриману претензію або доказів підписання відповідачем переданих позивачем актів станом на день розгляду справи.

22.10.2010 позивачем направлено лист №131 на адресу відповідача (фіскальний чек №8096 від 23.10.2010 та опис вкладення у цінний лист) з повідомленням щодо підписання в односторонньому порядку актів виконаних робіт (форми КБ-2В, КБ-3) та вимогою щодо сплати заборгованості в розмірі 120 046,00 грн. протягом 5 банківських днів.

Відповідач відповіді на зазначений лист позивача не надав.

У погоджений сторонами строк, відповідач розрахунки з позивачем в повному обсязі не провів.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги відсутність у відповідача доказів, що спростовують доводи позивача та встановлені під час судового розгляду обставини, господарський суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи щодо демонтажу, монтажу та пусконалагоджування ліфта в/п 1000 кг на суму 100138 грн. (акти КБ-2в, КБ-3 за жовтень 2007 року на суму 66 010,00 грн., за жовтень 2007 року на суму 34 128,00 грн.) та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо виконання робіт за актами КБ-2в, КБ-3 за жовтень 2007 року на суму 19800 грн. встановлено наступне.

Обґрунтовуючи свої вимоги в цій частині позивач посилається на виконання його співробітниками в жовтні 2007 року будівельно-монтажних робіт на об’єкті відповідача згідно умов Договору на суму 19800 грн.

Відповідач факт виконання будівельних робіт заперечує в повному обсязі.

При цьому, відповідач посилається на лист позивача, згідно якого останній просить відповідача виконати будівельні роботи співробітниками будівельної групи відповідача, в зв’язку з відсутністю у позивача спеціалістів для виконання будівельних робіт згідно Договору № 160 від 12.03.2007 року.

Судом досліджено оригінал зазначеного листа в судовому засіданні та встановлено, що на зазначеному листі міститься підпис посадової особи позивача та відтиск печатки підприємства.

Позивачем на підтвердження виконання будівельних робіт додані лише акти КБ-2в та КБ-3 за жовтень 2007 року підписані одноособово позивачем.

При цьому, матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачеві зазначених актів в 2007 році. Згідно наданого позивачем листа № 62 від 11.10.2007 року. відповідачу було передано лише Акт виконаних робіт (демонтаж, монтаж) (2 прим.), Акт виконаних робіт (пусконалагодження) (2 прим.), Довідка про вартість виконаних робіт (демонтаж, монтаж) (2 прим.), Довідка про вартість виконаних робіт (пусконалагодження) (2 прим.)

Інших доказів передачі відповідачеві Актів КБ-2в та КБ-3 щодо виконаних будівельних робіт на суму 19800 грн., окрім їх направлення після підписання в одноособовому порядку разом з листом від 22.10.2010 року, позивачем не надано.

Крім того, суд також враховує, що переданий відповідачеві позивачем 11.10.2007 року Журнал виконання робіт не містить записів про виконання позивачем будівельних робіт визначених в акті КБ-2в наданому до суду.

Враховуючи викладені обставини господарський суд вважає недоведеними вимоги позивача в цій частині в зв’язку з чим не вбачає підстав для їх задоволення.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 42, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Укрпластик” (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд.1; код 00203588) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудспецмонтаж” (04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд.25-27; код 32552174) 100 138 грн. (сто тисяч сто тридцять вісім гривень) основного боргу, 1001,38 грн. (одну тисячу одну гривню тридцять вісім копійок) державного мита та 198,86 грн. (сто дев’яносто вісім гривень вісімдесят шість копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

СуддяО.С. Копитова