Рішення № 14926311, 11.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/6111.04.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Граніт"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"

Третя особа без Приватний нотаріус Київського міського округу

самостійних вимог ОСОБА_1

на стороні відповідача

провизнання виконавчого напису нотаріуса таким, що

підлягає виконанню

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

від позивача- Яровий Я.В. - представник (дов. б/н від 10.02.11 р.)

від відповідача- Рямушкін І.Є. - представник (дов. № 25/11/09Н від 17.02.11 р.)

від третьої особи- не з'явились

В судовому засіданні 11.04.2011 р. у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" (далі по тексту - відповідач) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4400 від 22.11.2008 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корецькою І.С. щодо повернення від ТОВ "Граніт" на користь ТОВ "Ласка Лізинг" техніки - навантажувач JCB 456 ZX в стандартній комплектації.

Позивач просить визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що він був вчинений з порушенням норм чинного законодавства України, а саме п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій та нормам Закону України "Про фінансовий лізинг".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/61, розгляд справи призначено на 30.03.2011 року. Також цією ухвалою залучено до участі у справі третьою особою нотаріуса Київського міського округу ОСОБА_1, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки даної особи щодо сторін у справі.

В судове засідання 30.03.2011 року представники відповідача та третьої особи не зявились, вимоги ухвали суду від 11.03.2011 року не виконали.

30.03.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи викладені обставини, ухвалою від 30.03.2011 р. суд відклав розгляд справи на 11.04.2011 р. у відповідності до ст. 77 ГПК України, зобовязав сторони надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

В судове засідання 11.04.2011 р. представники позивача, відповідача зявились.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, проте відзиву на позовну заяву в порядку ст. 59 ГПК України суду не подав.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача за первісним позовом, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2006 р. між ТОВ «Граніт»(лізингоотримувач) та ТОВ «Ласка Лізинг»(лізингодавець) був укладений договір фінансового лізингу № 311/07/2006 (далі - Договір) за яким ТОВ «Ласка Лізинг»зобовязувалося придбати у свою власність техніку, а саме: Навантажувач 456 ZX в стандартній комплектації та передати його без надання послуг по управлінню та технічної експлуатації лізиногоотримувачу в якості предмета лізингу в тимчасову власність і користування за плату, а лізингоотримувач зобовязується прийняти його на умовах даного Договору.

21.11.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - нотаріус) на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»та пункту 5 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 вчинено виконавчий напис відповідно до якого запропоновано повернути від ТОВ «Граніт»на користь ТОВ «Ласка Лізинг»Навантажувач JCB 456ZX, 2006 року, реєстраційний НОМЕР_2, заводський НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4, зареєстрований Інспекцією ДТН м. Києва 31 серпня 2006 р. (Свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_1) загальною вартістю 1 021 030,86 (один мільйон двадцять одна тисяча тридцять) гривень 86 копійки, в тому числі 20 % ПДВ, що було передано у користування на умовах фінансового лізингу за Договором фінансового лізингу № 311/07/2006, укладеного 04.07.2006 (четвертого липня дві тисячі шостого) року між TOB «Граніт»та TOB «Ласка Лізинг», за заборгованість в сумі 51546,40 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот сорок шість гривень 40 коп. гривень за щомісячними лізинговими платежами за користування майном, строк сплати яких настав 01.09.2008 (першого вересня дві тисячі восьмого) року та 01.10.08 (першого жовтня дві тисячі восьмого) року. Виконавчий напис має бути предявлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення.

У відповідності до п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а також, згідно п. 8б Переліку для вчинення виконавчого напису нотаріус має обовязково одержати засвідчену лізингодавцем копію рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Позивач зазначає, що в порушення зазначених вимог вищезазначені документи до ТОВ «Граніт»не надходили, тобто безспірність заборгованості не доведена та законодавчо визначені документи не предявлені для здійснення у відповідності до чинного законодавства виконавчого напису нотаріуса. У звязку з цим, позивач вважає, що приватний нотаріус ОСОБА_1 вчинила виконавчий напис безпідставно та з порушенням вимог чинного законодавства.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", пунктом 21 яких визначено, що справи, пов'язані з оскарженням виконавчого напису нотаріуса, не підвідомчі господарським судам.

Відповідно до ч. 7 ст. 50 Закону України "Про нотаріат" спір про право, оснований на вчиненні нотаріальної дії, вирішується судом у позовному порядку. При вирішенні питань підвідомчості такого спору слід крім суб'єктного складу спору виходити з того, що виконавчий напис нотаріального органу не є актом державного чи іншого органу (статті 87 - 89 Закону України "Про нотаріат").

Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса вирішується господарським судом за позовом боржника до стягувача, якщо суб'єктний склад сторін спору відповідає приписам ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України (із внесеними змінами Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження"), справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

В силу положень ст. 7 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Відмова лізингодавця від договору лізингу повинна передувати у часі реалізації лізингодавцем права вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

В процесі розгляду справи відповідач не надав суду доказів надіслання позивачу вимоги про відмову від договору та про повернення обєкту лізингу.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України «Про нотаріат»та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно пункту 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (надалі Перелік).

Так, згідно з п. 8 Переліку, для одержання виконавчого напису для повернення обєкта лізингу подаються, зокрема, оригінал договору лізингу; засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

З доказів, що наявні в матеріалах справи та з пояснень представників сторін, суд приходить до висновку, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача засвідченої копії рахунка, направленого лізингоодержувачу з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Крім того, твердження позивача про порушення вимог п. 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо вчинення виконавчого напису, приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 89 Закону України “Про нотаріат” у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення напис; найменування, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Виконавчий напис містить прізвище та ініціали приватного нотаріуса.

Разом з тим, згідно з п. 5 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він має бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріального документа.

Також, в п. 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.) Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку. Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення по частинах, то виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

Приватний нотаріус ОСОБА_1 вчинила напис на окремому відкріпленому аркуші.

Слід зазначити, що суд неодноразово зобовязував відповідача та третю особу, надати суду документи, необхідні для вирішення спору. Однак, в порушення вимог ухвал суду відповідач та третя особа не надали суду витребуваних документів без поважних на те причини. Крім того, не надали суду обґрунтованих пояснень щодо не подання витребуваних документів.

Неподання або несвоєчасне неподання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України. У наведених випадках відповідні докази, як правило, не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції (п. 3.7.1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 19.07.2010 р. № 04-06/113 «Про внесення змін і доповнень до деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України».).

У звязку з викладеними обставинами, справа у відповідності до ст. 75 ГПК України розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено, що виконавчий напис було вчинено з порушенням норм чинного законодавства України.

Оскільки виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства та прав позивача, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 21.11.2008 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корецькою І.С. зареєстрований в реєстрі № 4400, на підставі якого запропоновано повернути від ТОВ «Граніт»на користь ТОВ «Ласка Лізинг»Навантажувач JCB 456ZX, 2006 року, реєстраційний НОМЕР_2, заводський НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4, зареєстрований Інспекцією ДТН м. Києва 31 серпня 2006 р. (Свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_1) загальною вартістю 1 021 030,86 (один мільйон двадцять одна тисяча тридцять) гривень 86 копійки, в тому числі 20 % ПДВ, що було передано у користування на умовах фінансового лізингу за Договором фінансового лізингу № 311/07/2006, укладеного 04.07.2006 (четвертого липня дві тисячі шостого) року між TOB «Граніт»та TOB «Ласка Лізинг», за заборгованість в сумі 51546,40 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот сорок шість гривень 40 коп. гривень за щомісячними лізинговими платежами за користування майном, строк сплати яких настав 01.09.2008 (першого вересня дві тисячі восьмого) року та 01.10.08 (першого жовтня дві тисячі восьмого) року..

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(0150, м. Київ, вул.. Дмитрова, 5, корп.. 2, код 33104543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт»(13033, смт. Миропіль, вул.. Леніна, 89, Романівський район Житомирської області, код ЄДРПОУ 13563220) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата складання повного рішення: 14.04.2011 р.