Рішення № 14925692, 04.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.11 Справа № 17/120/10

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-Інвест”, 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Ілліча, 4

до відповідача: Belgian Import LLC, Selle W.Des Moines, IA 50266r, Suitе 210, 1501 42nd Street, W.Des Moines, IA 50266, USA

про стягнення 343,38 євро

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Ложешнік О.Ю., довіреність від 10.01.11 № 01

Треллер О.О., довіреність від 01.03.11 № 05

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

18.03.10 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Авангард-Інвест” (надалі ТОВ “Авангард-Інвест”) з позовною заявою про стягнення з Belgian Import LLC за контрактом від 11.11.09 № 17/09/09 заборгованості у розмірі 343,38 євро з яких: 332,78 євро - основний борг, 4,01 євро - пеня, 0,60 євро - 3% річних та 5,99 євро - інфляційні витрати.

Ухвалою від 18.03.10 судом порушено провадження у справі № 17/120/11. Відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, що набула чинності 01.12.01, судове засідання призначено на 04.10.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи. Судом було зобов’язано позивача завчасно надіслати на адресу відповідача копію ухвали про порушення провадження у справі № 17/120/10, докази завчасного направлення надати суду. Крім того, завчасно надіслати на адресу Міністерства юстиції України доручення про вручення документів за кордоном, яке складено судом у формі прохання відповідно до Інструкції про прядок виконання міжнародних договір з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, докази направлення (вручення) надати суду.

Ухвалою від 04.10.10 у зв’язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача судом з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном (відповідно до вимог ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, що набула чинності з 01.12.2001) розгляд справи відкладено на 04.04.11. Судом зобов’язано позивача завчасно надіслати на адресу відповідача копію ухвали про відкладення провадження у справі № 17/120/10, докази завчасного направлення надати суду. Також суд зобов’язав позивача завчасно надіслати на адресу Process Forwarding International доручення про вручення документів за кордоном, яке складено судом у формі прохання відповідно до Інструкції про прядок виконання міжнародних договір з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, докази завчасного направлення (вручення) надати суду.

За заявою представників позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 04.04.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позивачу роз’яснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснював наступне. 11.11.09 між сторонами у справі укладено контракт № 17/09/09, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар - деревне вугілля на загальну суму 2 872,78 євро, що підтверджується міжнародною транспортною накладною від 18.01.09 № 0109483, копія якої міститься в матеріалах справи. Однак, зобов’язання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорі, відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 332,78 євро. Крім того, за порушення строків виконання основного зобов’язання відповідачу нараховано штрафні санкції у вигляді пені - 4,01 євро, 3% річних - 0,60 євро та 5,99 євро - інфляційних витрат. На підставі викладеного, позивач керуючись ст.ст. 526, 529, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 5, 76 Закону України “Про міжнародне приватне право” просить суд позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався.

Про дату, місце та час судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином у відповідності до положень Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, про що свідчить сертифікат атестації від 28.02.11 та аффідевіт обслуговування від 24.02.11, які містяться в матеріалах справи. Так, згідно з вищевказаними документами ухвала від 18.03.10 про порушення провадження у справі, ухвала від 04.10.10 про відкладення розгляду справи та прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів, у т.ч. в перекладі на англійську мову, отриманні представником відповідача - 23.02.11 о 10 год. 45 хв.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.11.09 між товариством з обмеженою відповідальністю “Авангард-Інвест” (Продавець) та Belgian Import LLC (Покупець) укладено контракт № 17/09/09, за умовами якого (п. 1.1. контракту) Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує наступний товар: деревне вугілля в кількості, асортименті та за цінами, визначені у відповідних специфікаціях на кожну постачаєму партію товару. Дані специфікації є невід’ємною частиною контракту.

Загальна сума контракту складає орієнтовно 2 540,00 євро. Валютою платежу є євро (п.п. 2.1., 2.2. контракту).

          Відповідно до п. 2.3. контракту, поставка товару здійснюється на умовах, визначених у специфікаціях, у відповідності з термінологією (Правила Інкотермс 2000) автомобільним транспортом. Завантаження товару здійснюється силами та засобами Продавця.

Згідно з п. 3.1. контракту, ціна товару, який постачається визначається сторонами у відповідних Специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 3.3. контракту визначено, що дата поставки товару визначається згідно відвантаженим документам. Строки доставки встановлюються сторонами у специфікаціях.

Відповідно до п. 8.4 контракту, всі спори, претензії, суперечності, які можуть виникнути між сторонами відносно або у зв’язку з цим контрактом або його порушенням та які не можуть бути вирішені мирним шляхом, мають розглядатись в господарському суді Запорізької області у відповідності з регулюючими його положеннями. Рішення даного суду є остаточним та обов’язковим для виконання обома сторонами.

Згідно із п. 8.5, зазначений контракт повинен розглядатись і тлумачитись у відповідності із законодавством України.

Контракт вступає в дію після підписання його сторонами та діє до 31.12.09 (п. 9.1. контракту).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2).

Як вбачається з матеріалів справи № 17/120/10 та умов Контракту № 17/09/09, на виконання умов спірного контракту, відповідно до узгодженої специфікації від 11.11.09 № 1, ТОВ “Авангард-Інвест” поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 872,78 євро, про що свідчить міжнародна транспортна накладна від 18.01.10 № 0109483.

Відповідно до п. 3.1. контракту, Покупець здійснює 50 % авансового платежу за кожну партію товару протягом 3-х банківських днів з дати отримання інвойсу: - безготівковим платежем; - готівковим платежем шляхом внесення грошових коштів через касу банку на розрахунковий рахунок Продавця директором або особою, уповноваженою Покупцем. Решту 50 % Покупець сплачує протягом 3-х календарних днів після отримання товару.

ТОВ “Авангард-Інвест” виставлено рахунок-фактуру від 23.11.09 № 23/11 на суму 2 872,78 євро, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар в строк, визначений у договорі, здійснив частково, внаслідок чого, станом на час розгляду справи № 17/120/10 в суді, заборгованість за поставлений товар на підставі спірного контракту складає 332,78 євро.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 332,78 євро підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 332,78 євро основного боргу на підставі контракту від 11.11.09 № 17/09/09 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 5.2. контракту передбачено, що у випадку затримки оплати товару в строки, передбачені п. 3.1. контракту Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,2 % вартості поставленої партії товару за кожен день прострочки.

Позивачем заявлено до стягнення 4,01 євро пені за період з 22.01.10 по 12.02.10.

Факт прострочення матеріалами справи доведено.

Однак, згідно з розрахунком суду, пеня за період з 22.01.10 по 12.02.10 становить 0,04 євро. Отже, вимога щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 0,04 євро. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються у зв’язку з їх необґрунтованістю.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 5,99 євро за період січень 2010 року та 3 % річних в розмірі 0,60 євро за період з 22.01.10 по 12.02.10 (розрахунки містяться в матеріалах справи). Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення суму витрат в розмірі 95,00 доларів США, які понесені ТОВ “Авангард-Інвест” у зв’язку витратами понесеними у зв’язку з оплатою за вручення судових документів за кордоном відповідачу.

Відповідно до п. 8 Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/608 “Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій”, витрати, пов’язані з перекладом відповідних документів, а також з оплатою за вручення їх за кордоном згідно з цією Конвенцією, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Після закінчення розгляду справи такі витрати розподіляються господарським судом на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 9,29 євро державного мита, 93,90 доларів США - витрат, пов’язаних з врученням судових документів за кордоном та 233,27 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 69, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (чинна із 01.12.01), Інструкції про прядок виконання міжнародних договір з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень (затв. наказом Міністерства Юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.08 № 1092/5/54), Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/608 “Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій”, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Belgian Import LLC (Selle W.Des Moines, IA 50266r, Suitе 210, 1501 42nd Street, W.Des Moines, IA 50266, USA, Parex Bank Corp. Riga Latvia, SWIFT ACC NO LV84PARX0000415151012) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-Інвест” (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Ілліча, 4, код ЄДРПОУ 32692239, р/р 26009301001772 в ЗФ ВАТ “ВТБ Банк”, МФО 313742) - 332 (триста тридцять два) євро 78 євроцентів основного боргу, 0 (нуль) євро 04 євроцентів пені, 5 (п’ять) євро 99 євроцентів - інфляційних витрат, 0 (нуль) євро 60 євроцентів - 3 % річних, 9 (дев’ять) євро 29 євроцентів державного мита, 93 (дев’яносто три) долари США 90 центів США та 233 (двісті тридцять три) грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

          Повне рішення складено 08.04.2011