Рішення № 14925678, 06.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.11 Справа № 28/5009/1239/11

Суддя Яцун О.В.

за позовом Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “Металургремонт” (69065, м. Запоріжжя, вул. Демократична, буд.74, кв.10)

про стягнення 1.153.684 грн.00 коп.

Суддя Яцун О.В.

від позивача –Дерев’янко О.В., довіреність № 17 від 18.01.2011р.

Архипова В.В., довіреність № 11 від 17.01.2011р.

від відповідача –не з’явився

17.03.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Державне підприємство “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (надалі ДП “Запорізький титано-магнієвий комбінат”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “Металургремонт” (далі –ТОВ “ВО “Металург ремонт”) про стягнення з відповідача 1.153.684 грн.00 коп.

Ухвалою від 16.03.2011р.порушено провадження у справі № 28/5009/1239/11, судове засідання призначено на 06.04.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи. Також, ухвалою суду від 16.03.2011р. відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Представниками позивача заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 24.01.2011р. адреса Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “Металургремонт” - 69065, м. Запоріжжя, вул. Демократична, буд.74, кв.10. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом були здійснені всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

На підставі чого, у відповідності до ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив:

В зв’язку з реорганізацією шляхом перетворення Казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на виконання постанови Кабінету міністрів України № 154 від 25.02.2009р. “Про утворення Державної холдінгової компанії “Титан України” та наказу Міністерства промислової політики України № 200 від 17.03.2009р. “Про перетворення шляхом реорганізації Казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, Державне підприємство “Запорізький титано-магнієвий комбінат” є правонаступником усіх майнових та особистих немайнових прав та обов’язків Казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (код ЄДРПОУ 00194731).

06.09.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю “ВО “Металург ремонт” (підрядник) і казенним підприємством “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (замовник) було укладено договір підряду № 301, за умовами якого (п.1.1.) замовник доручає, а підрядник приймає на себе роботи з капітального ремонту дванадцяти електролізерів.

Договірна ціна визначається у кошторисі і складає 26 231 254,08 грн. (п. 3.1.).

Відповідно до п. 2.1. Договору, підрядник розпочне виконання робіт протягом 2 днів з дня виконання замовником зобов’язань щодо: зачислення на розрахунковий рахунок підрядника авансового платежу для закупівлі матеріалів для виконання робіт у розмірі 70 відсотків передплати від вартості матеріалів.

Відповідно до кошторису № 1713/1 на загальну суму 2 185 937,84 грн. “Цех № 7,дільниця електролізу магнію. Капітальний ремонт електролізера № 26” Інв. 412408, передбачено договірною ціною розрахунок № 2 “вартість матеріальних ресурсів” у розмірі 1 648 120,00 грн. Таким чином, розмір 70 відсотків передплати від вартості матеріалів (п.2.1.) в частині виконання ремонту електролізера за кошторисом № 1713/1 відповідно до договірної ціни становить 1 153 648,00 грн. (1 648 120,00 грн. х 70 відсотків).

Згідно п. 8.2 Договір вступає в силу з моменту підписання й діє до 31.08.2011р.

Ремонт електролізера відповідно до п. 2.1 договору повинен був виконаний протягом 60 (днів) з дня початку виконання робіт.

Таким чином, зобов’язання щодо ремонту електролізера повинні були виконані відповідачем в строк до 12.11.2010р. (10.09.2010р.- дата перерахування попередньої оплати + 2 дня +60 днів –відповідно до п. 2.1. договору).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору від 06.09.2010р. № 301 КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача 10.09.2010р. –1 153 684,00 грн., відповідно до рахунку - фактури № 51 від 07.09.2010р. Даний факт підтверджується платіжним дорученням № 10Ф-5985.

Таким чином, позивач виконав зобов’язання за договором належним чином, перерахував на рахунок відповідача кошти в розмірі 1 153 684,00 грн., що складає складають 70 відсотків загальної вартості робіт, що передбачена п.2.1. договору.

Однак, відповідачем не виконано умови п.2.1. Договору, а саме: не розпочате виконання робіт протягом 2 днів з дня виконання замовником зобов’язань щодо надання будівельного майданчика (фронту робіт) та зачислення на розрахунковий розрахунок підрядника авансового платежу для закупівлі матеріалів для виконання робіт у розмірі 70 відсотків.

Грошові кошти в сумі 1 153 684,00 грн., що були отримані відповідачем як аванс за договором, відповідач не повернув, не зважаючи на письмові вимоги, які були надіслані на адресу відповідача 25.10.2010р., 26.01.2011р. та 18.02.2011р.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду Запорізької області з вимогою про стягнення з відповідача 1 153 684,00 грн. збитків, що виникли у зв’язку із невиконанням відповідачем умов договору від 06.09.2010р. № 301.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені.

За приписами ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові втирати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадах, передбачених законом.

Згідно з нормами цивільного законодавства (ст. 623), у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання на боржника покладено обов’язок відшкодування кредиторові завданих цим збитків. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не отриманий ним прибуток, який би він одержав, якщо обов’язок було б виконано.

Стаття 614 ЦК України передбачає, що відповідальність за порушення зобов’язань покладається на особу при наявності вини (умислу або необережності).

У відповідності з нормами цивільного законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб’єкт та об’єкт правопорушення, а також суб’єктивна та об’єктивна сторони. Суб’єктом цивільного правопорушення є боржник. Об’єктом правопорушення - зобов’язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб’єктивну сторону становить вина боржника, а об’єктивну - протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов’язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. При цьому, розмір збитків має довести кредитор. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів звільняє боржника від відповідальності.

Частиною 2 ст. 883 ЦК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Частина 4 ст. 882 Цивільного кодексу України вказує, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Встановлено, що протягом зазначеного договором строку виконання робіт –60 (днів) з дня початку виконання робіт відповідач не передавав позивачу акту приймання –передачі виконаних робіт, чим порушив норми чинного законодавства та умови договору.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про причинний зв’язок між протиправними діями (бездіяльністю) відповідача та сумою авансу перерахованої на рахунок відповідача, які в даному випадку є збитками понесеними позивачем.

Оскільки, відповідач не надав суду доказів виконання робіт за договором від 06.09.2010р. № 301 та доказів повернення авансу в розмір 1 153 684,00 грн., беручи до уваги, що договір припинив свою дію, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 1 153 684,00 грн. нормативно обґрунтовані, документально доведені та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі –11.536,84 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.614,

623, 837 ЦК України, ст. 175, 224, 225 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “Металургремонт” (69065, м. Запоріжжя, вул. Демократична, буд.74, кв.10, код ЄДРОПУ 32696020, р/р 26008010163431, ВАТ “ХК Банк”, МФО 307123) на користь Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731, р/р 26005976712532 в ЗФ ПУМБ, МФО 313623) –1.153.684 (один мільйон сто п’ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.00 коп. збитків, 11. 536 (одинадцять тисяч п’ятсот тридцять шість) грн. 84 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 08 квітня 2011р.

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.Рішення господарського суду може бути оскаржено сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.