Рішення № 14925570, 04.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.11 Справа № 13/5009/1149/11

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Публічного акціонерного товариства АКБ “Індустріалбанк” , м. Запоріжжя

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “АЗОВ-СІ-ТЕРМІНАЛ”, м. Запоріжжя

про стягнення 160 012,76 доларів США, 79467 грн. 12 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань

                                                                      Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Фоменко Л.В., дов. № 5 від 10.01.2011 р.

Від відповідача: Барков С.Є., дов. № 20-555 від 20.12.2010 р.

Від третьої особи: не з’явився

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВ-СІ-ТЕРМІНАЛ”, м. Запоріжжя про стягнення 160012,76 доларів США, в тому числі 134818,67 доларів США –суми несплаченого кредиту, 25194,09 доларів США –суми несплачених відсотків за користування кредитом, 79467 грн. 12 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань.

04.04.2011 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

До початку розгляду справи по суті позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд у зв’язку з тим, що станом на 30.03.2011 р. заборгованість збільшилася на суму відсотків за користування кредитом і пені, позивач просить суд стягнути з відповідача 134818,67 доларів США - суми несплаченого кредиту, 26553,51 доларів США –суми несплачених відсотків за користування кредитом, 97183 грн. 00 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають збільшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 134818,67 доларів США - суми несплаченого кредиту, 26553,51 доларів США –суми несплачених відсотків за користування кредитом, 97183 грн. 00 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань.

Відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечив частково, вимоги щодо стягнення 134818,67 доларів США - суми несплаченого кредиту та 26553,51 доларів США –суми несплачених відсотків за користування кредитом визнав у повному обсязі, проти стягнення 97183 грн. 00 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань заперечив, у зв’язку з тим, що при розрахунку суми пені за прострочення погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом позивач помилково бере 360 днів у році, хоча загальновідомим фактом є те, що 1 календарний рік складається з 365 (366) календарних днів.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ “АЗОВ-СІ-ТЕРМІНАЛ” у судове засідання 04.04.2011р. не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був попереджений належним чином.

Неявка уповноваженого представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

13.12.2006 року між Публічним акціонерним товариством АКБ “Індустріалбанк” (банк) та ТОВ “АЗОВ-СІ-ТЕРМІНАЛ” (позичальник) укладено договір кредитної лінії (в іноземній валюті № КЛ/0100/27/06.

Кредитний договір –це цивільний договір, за яким банк або інші фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити відсотки ( ст.1054 ЦК України).

Сторонами кредитного договору є кредитодавець та позичальник. Як і надання позики, надання кредиту є фінансовою послугою (ст. 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”), у зв’язку з чим коло осіб, які можуть бути кредитодавцем обмежені законом. Згідно зі ст.1054 ЦК України кредитодавцем за кредитним договором може бути банк або інша фінансова установа (юридична особа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик).

Предметом кредитного договору може бути національна валюта України та іноземна валюта.

Кредитний договір укладається у простій письмовій формі, яка потребує від сторін фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку ( ст.207,1055 ЦК України).

13.12.2006 р. між Публічним акціонерним товариством АКБ “Індустріалбанк” (заставодержатель), ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (майновий поручитель) та ТОВ “АЗОВ-СІ-ТЕРМІНАЛ” (позичальник) укладено договір застави майнових прав № КЛ/0100/27/06.

Відповідно до п. 1.1 договору застави майнових прав та додаткової угоди № 3 від 12.12.2007 р., договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з договору кредитної лінії № КЛ/0100/27/06 від 13.12.2006 року та додаткових угод до нього, укладеного між заставодержателем та позичальником, за умовами якого позичальник зобов'язаний повернути заставодержателю в строк до 12.12.2008 року, згідно вищезгаданого кредитного договору, суму кредиту в розмірі 12 500 000,00 доларів США, сплатити відсотки за його користування з розрахунку 8,5 відсотків річних, у розмірі 1 115 625,00 доларів США, при невиконанні зобов'язань передбачених п. 4.14. кредитного договору, із розрахунку 10,5 відсотків річних у сумі 1 378 125,00 доларів США, а також штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором, витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави, збитків, завданих порушенням кредитного договору або умов цього договору та усі інші можливі збитки заставодержателя.

Згідно з п. 1.2 договору предметом застави, який надає майновий поручитель заставодержателю у забезпечення вимог зазначених в п. 1.1 договору є: право розпорядження майном (грошовими коштами) у розмірі 12 590 000,00 доларів США, та право вимоги за зобов`язаннями які виникають із договору строкового гарантійного депозиту від 13.12.2006 року за № DJ/0100/34/06 –надалі депозитного договору, в якому майновий поручитель є кредитором.

Відповідно до п. 1.3 договору боржником майнового поручителя по предмету застави є АКБ “Індустріалбанк”.

В зв’язку з невиконанням ТОВ “АЗОВ-СІ-ТЕРМІНАЛ” своїх зобов’язань по кредитному договору, АКБ “Індустріалбанк” було звернено стягнення на предмет застави за договором застави шляхом відступлення банку права вимоги за договором строкового гарантійного депозиту № DJ/0100/34/06 від 13.12.2006 року (в порядку ст.32 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” ).

28.10.2010 року позивачем за вих. № 4736 направлялось відповідачу та ТОВ “АЗОВ-СІ-ТЕРМІНАЛ” повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання за кредитним договором.

Відповідач та третя особа повідомлення позивача за № 4736 залишили без відповіді та задоволення.

У зв’язку з невиконанням вимог повідомлення № 4736, 29.11.2010 року за вих. № 5236 позивачем на адресу відповідача та третьої особи направлялось повідомлення про відступлення права грошової вимоги за договором застави.

В результаті звернення стягнення за рахунок предмету застави (прав вимоги на загальну суму 12667 264,66 доларів США, що належали ВАТ «Запоріжсталь») були частково погашені зобов’язання ТОВ “АЗОВ-СІ-ТЕРМІНАЛ” перед позивачем за кредитним договором у сумі 12667 264,66 доларів США, а саме: проценти за користування кредитом у сумі 302 083,33 доларів США, що нараховані за період з 31.08.2010 по 28.11.2010 року; частина кредиту у сумі 12365 181,33 доларів США.

Частина зобов’язань ТОВ “АЗОВ-СІ-ТЕРМІНАЛ” по кредитному договору залишилась не сплаченою та становить 134818,67 доларів США - суми несплаченого кредиту та 26553,51 доларів США –суми несплачених відсотків за користування кредитом за період з 29.10.2010 р. по 30.03.2011 р. включно (з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог).

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 параграфа 1 глави 71 ЦК України передбачений обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 ст. 198 ГК України передбачено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 97183 грн. 00 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором.

Відповідно до п.п. 4.9 кредитного договору позивальник зобов’язується у разі неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по даному договору за першою вимогою банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі.

Згідно з п. 7.1 договору за порушення термінів повернення термінів повернення кредиту і/або сплати нарахованих відсотків, комісій, банк може нараховувати пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення платежу, але не більше подвійного розміру діючої облікової ставки НБУ, діючої в момент прострочення виконання зобов’язання, за кожний день прострочення платежу (погашення кредиту і/або сплати відсотків) від суми заборгованості.

При цьому, відповідно до п.п. 1.1, 4.5 договору застави, звернення стягнення на предмет застави здійснюється заставодержателем в обсязі невиконаних ТОВ «АЗОВ-СІ-ТЕРМІНАЛ»зобов’язань по кредитному договору, з урахуванням штрафних санкцій.

Таким чином, позивач має право звернути стягнення на предмет застави –майнові права за договором строкового гарантійного депозиту № DJ/0100/34/06 від 13.12.2006 року – в тому числі для задоволення своїх вимог по кредитному договору в частині суми штрафних санкцій.

Статтею ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконаним.

          На день розгляду справи та з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог сума пені за несвоєчасне виконання зобов’язань по кредитному договору становить 97183,00 грн. за період з 05.10.2010 р. по 31.03.2011 р.

Заперечення відповідача щодо помилкового нарахування суми пені за договором кредитної лінії не приймаються судом до уваги, так як нарахування пені по зобов’язанням не перевищує 180 днів, а саме пеня нарахована позивачем за період з 05.10.2010 р. по 31.03.2011 р., що підтверджується детальним розрахунком суми пені за прострочення погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Пеня є договірною мірою відповідальності, передбачена договором та нарахована позивачем у відповідності до норм діючого законодавства України, підлягає задоволенню судом у розмірі 97183 грн. 00 коп.

Згідно умов п.1.2 договору застави предметом застави є, зокрема, право вимоги за зобов`язаннями які виникають із договору строкового гарантійного депозиту від 13.12.2006 року за № DJ/0100/34/06.

До зобов’язань боржника (АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК») по зазначеному договору строкового гарантійного депозиту відноситься сплата відсотків на суму депозиту в розмірі 8 процентів річних в перший робочий день місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків.

АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» (як боржник) здійснив перерахування ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»відсотків на суму депозиту по договору строкового гарантійного депозиту від 13.12.2006 року за № DJ/0100/34/06, зокрема, в наступних сумах: 01.09.2010 р. –85543,01 доларів США, 01.10.2010 р. –82783,56 доларів США, 01.11.2010 р. –85543,01 доларів США.

Факт перерахування позивачем відповідачу відсотків по депозиту за договором строкового гарантійного депозиту від 13.12.2006 року за № DJ/0100/34/06 в вищезазначених сумах підтверджується копіями наступних платіжних документів: меморіальний валютний ордер від 01.09.2010 року; меморіальний валютний ордер від 01.10.2010 року; меморіальний валютний ордер від 01.11.2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України “Про заставу” при одержанні від свого боржника в рахунок виконання зобов'язання грошових сум заставодавець зобов'язаний за вимогою заставодержателя перерахувати відповідні суми в рахунок виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, якщо інше не встановлено договором застави.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі норм ч. 2 ст. 52 Закону України “Про заставу” та умов договору застави позивачем 08.02.2011 року за вих. № 563 направлено відповідачу вимогу про перерахування ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»у семиденний строк з дня пред’явлення такої вимоги суми відсотків, отриманих за договором строкового гарантійного депозиту від 13.12.2006 року за № DJ/0100/34/06, в рахунок погашення зобов’язань ТОВ «АЗОВ –СІ –ТЕРМІНАЛ»по договору кредитної лінії № КЛ/0100/27/06 від 13.12.2006 року.

Вимога була отримана відповідачем 10.02.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та не була виконана у семиденний строк з моменту отримання.

Відповідач надіслав позивачу лист № 19/2015451 від 24.02.2011 року, яким повідомив про відсутність коштів для задоволення вимоги позивача.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Оскільки позивачем факт заборгованості відповідача за договором кредитної лінії повністю доведено документально належними та допустимими доказами, відповідач зобов’язаний сплатити існуючу заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи та у зв’язку з частковим визнанням позову відповідачем, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230, р/р 26003032840001 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь Публічного акціонерного товариства АКБ “Індустріалбанк” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років радянської України, 39 д, код ЄДРПОУ 13857564, к./рах 32004105100 в Управлінні НБУ Запорізької області, МФО 313849) 134818,67 (сто тридцять чотири тисячі вісімсот вісімнадцять тисяч доларів США 67 центів) суми несплаченого кредиту, 26553,51 (двадцять шість тисяч п’ятсот п’ятдесят три тисячі доларів США 51 цент) суми несплачених відсотків за користування кредитом, 97183 (дев’яносто сім тисяч сто вісімдесят три) грн. 00 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань, 1613,73 (одна тисяча шістсот тринадцять доларів США 73 центи) державного мита, 971 (дев’ятсот сімдесят одна) грн. 83 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 04.04.2011р.

Суддя В.Г. Серкіз

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Бєляєва