Рішення № 14925475, 12.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" квітня 2011 р.

Справа № 8/5007/21/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Кресан І.П. - дов. №104 від 22.02.11р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-естонське підприємство фірма "Вибір" (м.Ніжин Чернігівської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анокс" (м.Житомир)

про стягнення 10780,00 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 10780,00 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №3 від 01.01.10р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково на суму 9880,00 грн., оскільки відповідач частину суми боргу в розмірі 900,00 грн. сплатив позивачеві під час розгляду справи в суді. В підтвердження надав банківські виписки.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки №3 від 01.01.10р., видаткові накладні, довіреності, податкові накладні, претензії, акти звірки взаємних розрахунків, банківські виписки, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.10р. між сторонами був укладений договір поставки №3 від 01.01.10р. (а.с.6), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця) товар (кондитерські вироби), а відповідач зобов'язаний прийняти даний товар і оплатити його вартість на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору, кількість товару, його асортимент, одиниці виміру та ціна одиниці виміру в одній партії відображаються у специфікаціях (накладних), що є додатками до цього договору, які оформляються та підписуються уповноваженими представниками сторін на кожну партію товару.

Згідно з п.3.1 даного договору, покупець здійснює оплату вартості поставленої партії товару протягом 40 календарних днів з дати приймання-передачі партії товару.

Розрахунки за товар здійснюються як в безготівковій, так і в готівковій формі (п. 3.2 договору).

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачеві товар на суму 25267,00 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (а.с.13-21).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково.

31.03.10р. та 19.05.10р. позивач направив відповідачеві письмові вимоги (претензії) №22 і №27 з вимогою сплатити суму боргу, які відповідач залишив без задоволення (а.с.7-9).

Тому, станом на день звернення з позовом до суду у відповідача існувала заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 10780,00 грн.

Разом з тим, після подачі позову до суду відповідач сплатив позивачеві суму боргу в розмірі 900,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 900,00 грн. основного боргу за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем суду не надав, в акті звірки взаємних розрахунків суму боргу визнав (а.с.43-44).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 9880,00 грн. (10780,00 грн. - 900,00 грн.) основного боргу обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 900,00 грн. боргу суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду і частину суми боргу сплатив після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анокс", 10001, м. Житомир, вул. Баранова, 74, код ЄДРПОУ 36330700

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-естонське підприємство фірма "Вибір", 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 31, код ЄДРПОУ 14245828

- 9880,00 грн. - заборгованості за поставлений товар;

- 107,80 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 900,00 грн. основного боргу за відсутністю предмета спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Давидюк В.К.

Дата підписання: 15.04.11р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з повід. про вручення)