Рішення № 14925436, 12.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" квітня 2011 р. Справа № 5/1615

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_2 (довіреність від 07.10.10)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Сімферополь, АР Крим)

до Дочірнього підприємства Торгового дому "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб" (м. Житомир)

про стягнення 201 818, 37 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості у сумі 201818,37 грн., з яких: 106783,40 грн. борг за поставлений товар, 24239,83грн. інфляційні, 70795,14грн. 0,1% річних.

08.02.11 позивач подав заяву, якою уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 201818,37 грн., з яких: 103939,67 грн. борг за поставлений товар, 26479,07грн. інфляційні, 84261,62грн. 0,1% річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Подав клопотання, в якому просить суд розглядати даний спір згідно первісної позовної заяви, без урахування заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, оскільки не отримав ухвалу суду. Ухвала, яка направлялась на юридичну адресу відповідача, повернулась до суду в зв'язку з відсутністю адресата.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2008 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (продавець) та Дочірнім підприємством Торговим домом "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб" (покупець) був укладений договір №1550, за умовами якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідач), а останній в свою чергу зобов'язався прийняти цей товар, оплатити його вартість та повернути тару.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору, за період з 18.10.08 по 27.03.09 , позивач передав відповідачу товар на загальну суму 103939,67грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними : ПЖТ-093329 від 18.10.08; ПЖТ-093334 від 18.10.08; ПЖТ-096251 від 28.10.08; ПЖТ-096248 від 28.10.08; ПЖТ-097569 від 31.10.08; ПЖТ-098238 від 04.11.08; ПЖТ-098240 від 04.11.08; ПЖТ-105837 від 27.11.08; ПЖТ-105834 від 27.11.08; ПЖТ-106201 від 28.11.08; ПЖТ-106206 від 28.11.08; ПЖТ-106199 від 28.11.08; ПЖТ-106370 від 28.11.08; ПЖТ-106372 від 28.11.08 ; ПЖТ-106688 від 29.11.08; ПЖТ-112371 від 19.12.08; ПЖТ-112369 від 19.12.08; ПЖТ-011241 від 12.02.09; ПЖТ-011244 від 12.02.09; ПЖТ-024571 від 27.03.09; ПЖТ-102367 від 14.11.08; ПЖТ-102009 від 14.11.08; ПЖТ-102010 від 14.11.08; ПЖТ-103231 від 19.11.08; ПЖТ-103229 від 19.11.08 (а.с.13-38).

За умовами п.3.7 договору, товар вважається переданим відповідачу в момент підписання накладної.

Пунктом 4.1 договору, передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити придбаний товар на протязі п'яти календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Внаслідок невиконання умов договору по оплаті за придбаний товар у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 103939,67грн., яка на день розгляду справи не змінилась.

Сторони підписали акт звірки, в якому погодили, що станом на 30.11.08 сума боргу складає 106367,45грн. (а.с.40).

Однак, оскільки товарно-транспортні накладні, які містяться в матеріалах справи, підтверджують поставку товару лише на суму 103939,67грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення боргу за поставлений товар в межах вказаної суми.

Крім того, на підставі п.5.2.2 договору та ст.625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 0,1 % річних та інфляційні, що згідно розрахунку позивача становить відповідно 70795,14грн. та 24239,83грн. (а.с.67-68).

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони у п.5.2.2 договору, передбачили, що у випадку затримки платежів за прийнятий товар більш ніж 10 днів, покупець додатково до суми боргу сплачує продавцю відсоток по невиконаним грошовим обов'язкам у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день користування грошовими коштами продавця.

Обрахувавши інфляційні нарахування та річні самостійно, за допомогою відповідної комп'ютерної програми, по кожній накладній окремо, взявши кінцеву дату строку з розрахунку позивача - 01.11.10, суд прийшов до висновку про те, що 0,1% річних складає 73466,58грн. а інфляційні - 23787,56грн.

Оскільки позивач просить стягнути з відповідача 70795,14грн. річних, суд задовольняє позовні вимоги в межах заявленої суми, тобто 70795,14грн. річних та інфляційні нарахування в сумі 23787,56грн.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 198522,37грн., з яких: 103939,67грн. боргу, 70795,14грн. 0,1% річних, 23787,56грн. інфляційних.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства Торгового дому "Житомирхліб" ВАТ "Житомирхліб" (10003,м. Житомир, вул.Лесі Українки,33; код 32520095) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса місця проживання: 95034, АДРЕСА_1; адреса місця знаходження: 08162, АДРЕСА_2; ідент. номер НОМЕР_1) - 103939,67грн. боргу, 70795,14грн. 0,1% річних, 23787,56грн. інфляційних, 1985,22грн. витрат на оплату державного мита, 232,15грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати:

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повідомленням)