Рішення № 14925000, 13.04.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 квітня 2011 р.

Справа 13/24/2011/5003

за позовом:Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) від імені якого діє Подільська регіональна дирекція АБ "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська,1; 21009, м. Вінниця, вул. Івана Бевза, буд. 34)

до:Фермерського господарства "Сільськогосподарського науково-виробничого підприємства "Заріччя" (22010, с. Мар"янівка, Хмільницького району, Вінницької обл., вул. Миру, 7)

про стягнення 798 453,62 грн.

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

позивача : Михайлишина Л.Л., довіреність

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 10.02.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" від імені якого діє Подільська регіональна дирекція АБ "Укргазбанк" до Фермерського господарства "Сільськогосподарського науково-виробничого підприємства "Заріччя" про стягнення 798 453,62 грн., що включає в себе: 518345,81 грн. - заборгованості по кредиту, 24234,94 грн. - заборгованості по процентам, 245875,34 грн. - пені за порушення строків повернення кредиту, 9997,53 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, з призначенням до слухання, однак в зв'язку з неодноразовою неявкою представника відповідача, судові засідання відкладались.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

У судове засідання 13.04.2011 р. з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 30.03.2011 р. №4420р-4422р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

28.04.2007 року ВАТ АБ «Укргазбанк» та Фермерським господарством «Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство «Заріччя» укладено кредитний договір № 15-Ю/2007, відповідно до якого банк надає відповідачу (позичальнику) кредит в сумі 1 500 000,00 грн., строком з 03.05.2007 року на 24 місяці.

17.06.2010 р. загальними зборами акціонерів АБ "Укргазбанк" було затверджено та зареєстровано зміни до установчих документів. Згідно яких Публічне акціонерне товариство акціонерного банку «Укргазбанк» став правонаступником по всіх правах і обов'язках Відкритого акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк».

Керуючись ст.104 ЦК України та ст. 59 ГК України, де передбачено, що правонаступникам переходить все майно, права і обов'язки юридичної особи, що припинила свою діяльність, до позивача перейшло право вимоги повернення кредиту та процентів за його користування до ФГ «Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство «Заріччя» згідно кредитного договору від 28.04.2007р. № 15-Ю/2007.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 17 % річних. При цьому за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п. 1.3 цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 18 % річних. Нарахування процентів здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту, до дня повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом враховується перший та не враховується останній день користування кредитом.

Позивачем надано відповідачу кредит, що підтверджується меморіальним ордером № ТК.537.1.23 від 03.05.2007 року та випискою по особовому рахунку № 20632021051.980 з 28.04.2007. по 20.02.2009.

Відповідно до п.п. 1.3.2. кредитного договору відповідач зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до договору). Графіком встановлений наступний порядок погашення кредиту: не пізніше 28.02.2009 року - 500 000,00 грн. не пізніше 31.03.2009 року- 500 000,00 грн. не пізніше 27.04.2009 року - 500 000,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав лише частково, а саме здійснив погашення кредиту в розмірі 981 654,19 грн., в зв'язку з чим його заборгованість по кредиту склала 518 345,81 грн.

Також, за період з 03.05.2007 по 15.12.2010. позивачем нараховані проценти в розмірі 709 767,61 грн., з яких відповідачем було сплачено 685 532,67 грн., в зв'язку з чим заборгованість по процентах склала 24 234,94 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Таким чином станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем склала 724081,80 грн. - по сумі кредиту та 196888,66 грн. - суми несплачених процентів, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення 518 345,81 грн. - по сумі кредиту та 24 234,94 грн. - суми несплачених процентів, підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Одночасно позивач просить стягнути з відповідача 245875,34 грн. - пені за порушення строків повернення кредиту, 9997,53 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, так як вказані санкції передбачена п.5.3 договору, де вказано, що за порушення строків (визначених в договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості .

Також у вказаному пункті договору сторонами передбачено, що у відповідності до ч.6 ст.232 ГК України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначеному в договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.551 ЦК України, розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Однак, судом при здійсненні перевірки правильності нарахування позивачем суми пені за порушення строків повернення кредиту були виявлені помилки, у наданому позивачем новому розрахунку пені за порушення строків повернення кредиту судом встановлено, що лише частина заявленої суми підтверджується розрахунком позивача, а саме в розмірі 235035,61 грн., яка нарахована за період з Однак, судом при здійсненні перевірки правильності нарахування позивачем суми пені за порушення строків повернення кредиту були виявлені помилки, у наданому позивачем новому розрахунку пені за порушення строків повернення кредиту судом встановлено, що лише частина заявленої суми підтверджується розрахунком позивача, а саме в розмірі 235035,61 грн., яка нарахована за період з 01.03.2009 р. по 27.04.2007 р., що відповідає умовам п.5.3 договору.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, вимогу позивача про стягнення пені за порушення строків повернення кредиту підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 235035,61 грн., щодо стягнення 10839,73 грн. задоволенню не підлягає в зв'язку із недоведеністю та безпідставністю нарахування, з покладанням відшкодування судових витрат на відповідача, пропорційно сумі задоволених вимог.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення 9 997,53 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, з покладанням на відповідача відшкодування судових витрат, відповідно до ст.49 ГПК України .

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Сільськогосподарського науково-виробничого підприємства "Заріччя" (22010, с. Мар"янівка, Хмільницького району, Вінницької обл., вул. Миру,7, код 33243375) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) 518345,81 грн. - заборгованості по кредиту, 24234,94 грн. - заборгованості по процентам, 235035,61 грн. - пені за порушення строків повернення кредиту, 9997,53 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 7876,14 грн. - витрат на державне мито та 232,80 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3.Відмовити в частині стягнення 10839,73 грн.- пені за порушення строків повернення кредиту.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 15 квітня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (22010, с. Мар"янівка, Хмільницького району, Вінницької обл., вул. Миру, 7)