Рішення № 14903080, 05.04.2011, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-583/11

2011 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

05 квітня 2011 р.м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Вугільна Компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ДП «Вугільна Компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказала, що її син, ОСОБА_2, знаходився у трудових відносинах з державним підприємством «Вугільна компанія»«Краснолиманська». Ця обставина підтверджується актом № 59 про нещасний випадок від 29 липня 2004 року.

Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 НОМЕР_1, виданого Удачненською селищною радою Красноармійського району Донецької області (актовий запис №14). Батьком ОСОБА_2 вказаний - ОСОБА_3, матір'ю - вона, ОСОБА_1.

Вона літня людина, син постійно її підтримував, надавав їй матеріальну допомогу, підтримував її морально у складних життєвих ситуаціях.

ІНФОРМАЦІЯ_1 настав нещасний випадок, в результаті якого помер її син. Обставини його загибелі на виробництві викладені в акті № 59 про нещасний випадок від 29 липня 2004 року, згідно якого її син ОСОБА_2, гірничий очисного забою отримав наряд в 3-тю зміну від заступника начальника дільниці Дидовича А.І. на виконання робіт по виїмці вугілля в 11 південній лаві центрального уклону пл. Л3. О 19 годині 55 хвилин рухаючись по конвеєрному ходку 11 південної лави центрального уклону пл. Л3 до місця роботи, в районі ПК 45, попав під дію вибуху метано - повітряної суміші, в результаті чого син був смертельно травмований.

Факт смерті її сина підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Димитровского міського управління юстиції Донецької області (актовий запис № 574), НОМЕР_2 від 21 липня 2004 року.

Вина відповідача полягає в тому, що він порушив статтю 32 Гірничого закону України забезпечення безпеки проведення гірничих робіт та охорони праці, якою передбачено, що власник (керівник) гірничого підприємства забезпечує проведення гірничих робіт та охорону праці відповідно до вимог законів України, інших нормативно-правових актів, а також правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах, а також відповідач порушив статтю 38 Гірничого закону України, якою передбачено, що власник (керівник) гірничого підприємства зобов'язаний забезпечувати:

безпеку гірничих робіт, охорону праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах, в результаті чого загинув її син ОСОБА_2.

Вважаючи вищезазначене вона морально страждала, і була вимушена змінити стиль і нормальний плив свого життя.

Відповідно до ст. 23 Цивільного Кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, унаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 2 ст. 23 Цивільного Кодексу України моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку с протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї або близьких родичів.

Моральну шкоду відшкодовує особа, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно з ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної чи юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

Їй була спричинена моральна шкода, яка полягає у наступному.

Найтрагічніші для людини події його життя пов'язані із втратами близьких людей, близької людини. Смерть її сина, безповоротна його втрата як близької й коханої людини є найдужчим болем. Після втрати сина у неї спостерігаються дуже сильні приступи болю, вона майже постійно плаче, так як усвідомлює, що син вже ніколи не повернеться вона розуміє, що з ним трапилося, і що вже нічого не можна зробити, із-за постійних стресів і страждань у неї виникло безсоння. Після смерті сина минуло вже багато часу, але у неї до теперішнього часу виникають приступи горя за ним, так як в середині неї виникла порожнеча, як неможливість відновити сенс життя яким для неї був її син. Усвідомлюючи, що її син будучи молодим зазнав раптової смерті, що дуже жахливо, у неї від усвідомленого немає ніякого потягу до повноцінного життя, її життя стало нецікавим, воно придбало механічний порядок замість раціонального устрою життя. Вона втратила сенс життя, так як їй необхідно переживаючи найдужчий біль пристосовуватися до середовища, де немає близької людини.

У результаті вище наведеного, вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав. Свою моральну шкоду вона оцінює у 150 000 гривень, яку просить стягнути з відповідача у справі.

Відповідач, ДП «Вугільна Компанія «Краснолиманська», позов не визнав, оскільки усі страхові виплати здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у відповідності з Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яки спричинили втрату працездатності». Їх підприємство своєчасно перераховує усі страхові нарахування. Крім того, на час смерті сина позивачки відшкодування моральної шкоди було покладено на ФСС. Справу відповідач просить розглядати у відсутність їх представника (а.с. 23-26).

Третя особа, Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Красноармійську Донецької області, просять рішення по справі винести на розсуд суду і справу розглядати у відсутність представника Фонду, що підтверджується клопотанням на а.с. 27.

Заслухавши пояснення позивачки у справі, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що син позивачки, ОСОБА_2, перебував у трудових відношеннях з ДП «Вугільна Компанія «Краснолиманська» з 15 березня 2004 року по день смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 працюючи в якості гірником очисного забою на ДП «Вугільна Компанія «Краснолиманська», що підтверджується трудовою книжкою на а.с. 15-18.

Відповідно до ч. 3 ст. 10. ч., ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи , відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сімєю.

Оскільки відповідач, ДП «Вугільна Компанія «Краснолиманська», не забезпечило безпечних умов праці своєму працівнику ОСОБА_2, у звязку з чим син позивачки у справі загинув при виконанні трудових обовязків, моральну шкоду необхідно стягнути з підприємства.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності »від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 23.03.2007 р. № 717-V ( п.1.абз.3 п.5,п.9, абз. 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України , право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно акту форми Н-1 № 59 про нещасний випадок від 29 липня 2004 року ОСОБА_2, гірничий очисного забою отримав наряд в 3-тю зміну від заступника начальника дільниці Дидовича А.І. на виконання робіт по виїмці вугілля в 11 південній лаві центрального уклону пл. Л3. О 19 годині 55 хвилин рухаючись по конвеєрному ходку 11 південної лави центрального уклону пл. Л3 до місця роботи, в районі ПК 45, попав під дію вибуху метано - повітряної суміші, в результаті чого ОСОБА_2 був смертельно травмований.

Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Димитровского міського управління юстиції Донецької області (актовий запис № 574), НОМЕР_2 від 21 липня 2004 року (а.с. 6).

Свідоцтвом про народження ОСОБА_2 на а.с. 5 підтверджується, що позивачка у справі є матерю загиблого.

Загибель сина спричинила позивачці у справі душевні страждання, для якої сталося непоправиме горе - позивачка втратила найріднішу їй людину -сина.

Пройшло більше ніж шість років з дня смерті сина, але моральні страждання позивачки не притуплюються, немає ніякого інтересу до життя, вона не спить ночами.

Позивачка у справі зі смертю сина втратила саме найдорожче, що у неї було. Втрата матір'ю дитини - це горе, яке важко виразити словами. Страждання її довічні, ніхто і ніщо вже не поверне позивачці сина. Немає таких слів, які могли б виразити глибину фізичних і душевних страждань, пов'язаних зі смертю сина. І позивачка вважає, що ніхто б не захотів втратити найдорожчу людину ні за які гроші. Позивачка в справі, мати загиблого, замість того, щоб радіти спілкуванню зі своїм сином, і сподіватися на те, що в старості є кому за нею догледіти, має горювати та спілкуватися тільки з його могилою. Із втратою сина у позивачки погіршилося здоров'я. Усвідомлюючи, що син будучи молодим зазнав раптової смерті, що дуже жахливо, у позивачки від усвідомленого немає ніякого потягу до повноцінного життя, її життя стало нецікавим, воно придбало механічний порядок замість раціонального устрою життя. Позивачка втратила сенс життя, так як їй необхідно переживаючи найдужчий біль пристосовуватися до середовища, де немає близької людини.

Вирішуючи питання про призначення суми морального відшкодування, суд вираховує яки страждання відчувала і відчуває позивачка у справі, яка після смерті хворіє, та враховуючи глибину моральних страждань позивачки, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути моральну шкоду у суми 40000 грн.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки, в тому числі положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторонам було надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджуються матеріалами справи та протоколом судового засідання, фіксуванням судового засідання технічними засобами. .

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача, ДП «Вугільна Компанія «Краснолиманська», на користь позивачки 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 1) і на користь держави підлягають стягненню: судовій збір 8 грн. 50 коп. та 22 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1167,1168 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»з р/р 26003301241 МФО 394233, код ЄДРПОУ 31599557 в Філії-Красноармійське відділення №2863 ВАТ «Державний Ощадний банк України» моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у сумі 40000 грн. (сорок тисяч грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 15 грн., а всього 40015 грн. (сорок тисяч пятнадцять грн.) Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»на користь держави: судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 22 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: