Ухвала суду № 14898723, 28.01.2011, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-1596/11

У Х В А Л А

іменем України

28.01.2011 Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Леонов А.А., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про забезпечення позову до Філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” (далі ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК”) звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі Філія ТОВ „УФА „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська), ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 27.01.2011 року відкрито провадження у справі.

Позивач у поданій до суду заяві просить прийняти заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, в межах суми стягнення; обмежити її у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобовязань.

Вивчивши матеріали справи, а також підстави заяви, суд вважає, що заява ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22 грудня 2006 року, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” звернувся до суду з позовною заявою, просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 2 140 443,29 гривень та 1950,00 гривень витрат на правову допомогу; з відповідачів Філія ТОВ „УФА „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська, ОСОБА_2 солідарно 200,00 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що 13.02.2008 року між ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № K3V3GK04126726, згідно до умов якого банк зобовязався надати ОСОБА_2 кредит в розмірі 189175,00 доларів США, а ОСОБА_2 зобовязалася виконувати умови кредитного договору та повернути вищевказані кошти.

08.12.2006 року між ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, згідно до умов якого банк зобовязався надати ОСОБА_2 кредит в розмірі 5000 гривень, а ОСОБА_2 зобовязалася виконувати умови кредитного договору та повернути вищевказані кошти.

Банк свої зобовязання виконав та надав ОСОБА_2 грошові кошти, а ОСОБА_2 свої зобовязання по виконанню умов кредитних договорів не виконує, у звязку з чим позивач змушений був звернутись з даним позовом до суду та просити забезпечити позов.

Таким чином, дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у звязку з чим заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 в межах суми позовних вимог підлягає задоволенню.

Щодо вимог ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” про обмеження відносно відповідача права виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань, то в цій частині суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки нормами ЦПК України не передбачена можливість застосування такого заходу забезпечення позову як обмеження у праві виїзду за межі України до виконання відповідачем своїх зобовязань

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) про забезпечення позову до Філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 (01001, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), на загальну суму 2 140 443 (два мільйони сто сорок тисяч чотириста сорок три) гривень 29 копійок шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Строк предявлення ухвали до виконання протягом 3 (трьох) років з дня постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в пятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.