Ухвала суду № 14892845, 16.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2011 р. м. КиївК-21380/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

За участю секретаря Андрюхіної І.М.

представників сторін:

позивача: Романюка В.М.

відповідача: Яковлевої О.С., Риженкової К.В., Дробітька М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків та Державної податкової адміністрації у м.Києві

на постанову Господарського суду м.Києва від 29.03.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2007

у справі № 25/269-А

за позовом Закритого акціонерного товариства «Індар»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

третя особа Державної податкової адміністрації у м.Києві

про визнання недійсними рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м.Києва від 29.03.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2007, позовні вимоги ЗАТ «Індар»задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків №0000881603/0 від 09.12.2005, №0000881603/1 від 18.02.2006, №0000881603/2 від 28.04.2006, №0000881603/3 від 06.07.2006.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідачів, у яких ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права, зокрема, п.5.1 ст.5, пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податків та інших обовязкових платежів ЗАТ «Індар»при проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Міра», ТОВ «Спецпостачсервіс»та ТОВ «Укрполіграфпостач», за результатами якої складено акт №1/23-70/21680915 від 02.12.2005

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Підставою для таких висновків стало те, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 15.08.2005 були визнані недійсними статут та установчий договір ТОВ «Міра», ПП «ТММ»з моменту їх укладення та реєстрації, а також договір купівлі-продажу від 27.11.2003 №144Д/2003, що за висновками відповідача позбавляло позивача права на збільшення валових витрат в 4-му кварталі 2003 року.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000881603/0 від 09.12.2005, №0000881603/1 від 18.02.2006, №0000881603/2 від 28.04.2006, №0000881603/3 від 06.07.2006 яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2090000,00 грн. у т.ч. 1045000,00 грн. основний платіж та 1045000,00 грн. штрафні санкції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем, ТОВ «Міра»і ПП «ТТМ»укладено Договір купівлі - продажу № 144Д/2003 від 27.11.2003 за яким Постачальник (ПП «ТТМ») постачає Продавцю (ТОВ «Міра»), Продавець продає, а Покупець (позивач) купує хімічні реактиви (товар), у кількості, якості та асортименті, що вказані у специфікації до даного договору, яка є його невід'ємною частиною.

Відповідно до специфікації від 27.11.2003 до Договору № 144Д/2003 від 27.11.2003 загальна вартість товару складає 2720000,00 грн.

Пунктом 2.1 Договору № 144Д/2003 оплата за товар здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця (ТОВ «Міра») попередньої оплати у розмірі 70 % від вартості товару, інші 30% - на протязі 5 днів після отримання товару. Термін поставки товару не повинен перевищувати 90 календарних днів з моменту отримання продавцем попередньої оплати (п.2.2).

При цьому п. 3.2 Договору № 144Д/2003 передбачено, що в разі неможливості Продавцем (ТОВ «Міра») поставити товар або повернути суму попередньої оплати, всі обов'язки бере на себе Постачальник (ПП «ТТМ»), про що Продавець повідомляє покупця листом.

Також між позивачем, ТОВ «Міра»і ПП «ТТМ» було укладено Договір купівлі продажу №143Д/2003 від 26.11.2003 відповідно до якого Постачальник (ПП «ТТМ») постачає Продавцю (ТОВ «Міра»), Продавець продає, а Покупець (позивач) купує підшлункову залозу свиней заморожену (товар) у кількості 150 тонн згідно специфікації до договору. Загальна вартість товару складає 2720000,00 грн.

П. 2.1 Договору № 143Д/2003 передбачено проведення оплати за товар шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця (ТОВ «Міра») попередньої оплати у розмірі 70 % від вартості товару, інші 30% - на протязі 5 днів після отримання товару. Термін поставки товару не повинен перевищувати 90 календарних днів з моменту отримання продавцем попередньої оплати (п. 2.2).

Крім того, п. 3.2 Договору № 143Д/2003 передбачено, що у разі неможливості Продавцем (ТОВ «Міра») поставити товар або повернути суму попередньої оплати, всі обов'язки бере на себе Постачальник (ПП «ТТМ»), про що Продавець повідомляє покупця листом.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що позивачем на виконання умов вищезазначених договорів перераховані кошти в сумі 1900000 грн. та 1798000 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Міра», що підтверджується платіжними дорученнями та актом перевірки, дійшли вірного висновку про правомірне віднесення зазначених сум у додатковому обліку позивача до складу валових витрат у листопаді 2003 року.

У звязку з неможливістю виконати поставку товару за договорами № 144Д/2003 від 27.11.2003 та № 143Д/2003 від 26.11.2003 ТОВ «Міра»повідомлено позивача що всі зобов'язання по поставці товару або поверненню сум отриманих коштів за товар бере на себе Постачальник ПП «ТТМ», яким 22.01.2004 перераховано на розрахунковий рахунок позивача кошти в сумі 3698000 грн. з призначенням платежу - повернення коштів в зв'язку з неможливістю виконання умов контракту 4 від 4.08.2003 та додаткової угоди 1 від 28.11.2003. Листом від 23.01.2004 ПП «ТТМ»уточнено призначення платежу та зазначено, що повернення коштів в розмірі 369800 грн. здійснено в зв'язку з неможливістю виконання умов Договору № 144Д/2003 від 27.11.2003 та Договору № 143Д/2003 від 26.11.2003.

Позивачем у січні 2004 року попередня оплата за Договорами № 144Д/2003 від 27.11.2003 та №143Д/2003 від 26.11.2003 віднесена на зменшення валових витрат як сума повернутих коштів.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, про дотримання позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при формуванні валових витрат.

Правильно не прийнято судами попередніх інстанцій і посилання відповідача на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 15.08.2005 про визнання недійсними статуту та установчих документів ТОВ «Міра», статуту ПП «ТТМ»та визнання недійсним договору № 144Д/200 від 27.11.2003, оскільки воно було скасовано ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 17.02.2006 за нововиявленими обставинами.

Рішенням Святошинського районного суду у м. Києві від 22.09.2006, яке набрало законної вили в установленому законом порядку, у справі № 2-1091/2006 за позовом ДПА у м. Києві до ОСОБА_1., ПП «ТТМ», ТОВ «Міра», ОСОБА_2. та ЗАТ «Індар»про визнання недійсним статуту ПП «ТТМ», статуту та і установчого договору ТОВ «Міра»з моменту їх складання та визнання договору купівлі-продажу за підписами ОСОБА_1. та ОСОБА_2. недійсними, в позові відмовлено.

Крім того, сам факт визнання у судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів підприємства, його державної реєстрації, свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації та до моменту виключення з державного реєстру, з врахуванням приписів ч.2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Доводи касаційних скарг правильності висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують, відповідачами не надано доказів, що грошові кошти в розмірі 3698000,00 грн., що надійшли на рахунок позивача у січні 2004 року є безповоротної фінансовою допомогою в розумінні пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків та Державної податкової адміністрації у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м.Києва від 29.03.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2007 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров