Ухвала суду № 14891596, 16.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2011 р. м. КиївК-23010/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції (ДПІ) у м.Ялта

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010

у справі №2а-8005/09/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства «Ялтинська Кіностудія

до Державної податкової інспекції у м.Ялта

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010, позовні вимоги ЗАТ «Ялтинська кіностудія»задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Ялта від 25.05.2009 №0001072301/0 про нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток у сумі 178803 грн., від 25.05.2009 №0001082301/0 про нарахування податку на додану вартість у сумі 901725 грн. основного платежу та 450863 грн. штрафних санкцій, а всього 1352588 грн., від 26.06.2009 №0001072301/1 про нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток у сумі 178803 грн., від 26.06.2009 № 0001082301/1 про нарахування податку на додану вартість у сумі 901725 грн. основного платежу та 450863 грн. штрафних санкцій , а всього 1352588 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права, зокрема, посилається на нікчемність правочинів з ПП «Березань ІК», ТОВ «Центр технічного сервісу «Авель»та ТОВ «Тример Лтд».

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт №1539/23-1/30993572/43 від 21.05.2009.

За висновками акта перевірки, позивачем було укладено правочини з ПП «Березань ІК», ТОВ «Центр технічного сервісу «Авель»та ТОВ «Тример ЛТД», які не мали реального настання правових наслідків, що обумовлені ними, тому згідно ч. 5 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України такі правочини є нікчемними, визнання їх недійсними не вимагається, вони не породжують для позивача ніяких правових наслідків, що стало підставою для висновку про порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2008 рік на загальну суму 4572433 грн., та пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 901725 грн.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.05.2009 № 0001082301/0, яким нараховані штрафні санкції з податку на прибуток у сумі 178803,00 грн. та № 0001072301/0, яким нараховано ПДВ у сумі 1352588,00 грн., у т.ч. 901725,00 грн. основного платежу та 450863,00 грн. штрафних санкцій.

За наслідками апеляційного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідним індексом, якими доведено нові граничні строки сплати податкових зобовязань.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Установлення додаткових обмежень, згідно п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ПП «Березань ІК» було укладено договір від 20.04.2007 №б/н на виконання робіт при проведенні кінематографічного виробництва. Виконання договору підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, оплата проведена шляхом безготівкових розрахунків. 22.08.2008 позивачем укладено договір №б/н з ТОВ «Центр технічного сервісу «Авель»на виконання робіт при проведенні кінематографічного виробництва, виконання якого підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт. Оплата проведена шляхом безготівкових розрахунків. 24.12.2007 позивачем укладено договори оренди обладнання з ТОВ «Тример Лтд» №004/К, від 24.01.2008 №005/К, від 29.02.2008 №006/К, від 31.03.2007 №007/К, від 31.03.2008 №008/К, від 31.03.2008 №009/К від 31.03.2008 №010/К. Виконання умов договорів підтверджено актами здачі-приймання виконаних робіт. Оплата проведена шляхом безготівкових розрахунків.

В бухгалтерському обліку позивача операції за вищезазначеними договорами проведені по дебету рахунку 84 «Інші операційні витрати» та кредиту бухгалтерського рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами»в журналах-ордерах та зворотно-сальдових відомостях.

За даними господарськими операціями позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено, що укладені позивачем з контрагентами договори є нікчемними.

На час укладення та виконання договорів контрагенти позивача були зареєстровані в ЄДРПОУ, були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю.

Посилання відповідача на неможливість проведення зустрічних перевірок ТОВ «Тример Лтд»та ТОВ «Центр технічного сервісу «Авель»правильно не прийнято судами попередніх інстанцій як доказ відсутності мети направленої на реальне настання правових наслідків, обумовлених правочином. При цьому, правильно зазначено, що доводи відповідача на неподання ТОВ «Тример Лтд» звітності з вересня 2008 року жодним чином не спростовують факт здійснення господарських операцій з позивачем у першому кварталі 2008 року.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялта залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров