Ухвала суду № 14890305, 15.02.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" лютого 2011 р. м. КиївК-18524/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

при секретарі судового засідання:Сенченко Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 цивільної авіації»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року

у справі № 11/94-А господарського суду м. Києва

за позовом Державного підприємства «Завод 410 цивільної авіації»

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м Києва

про визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 10 квітня 2007 року позов Державного підприємства «Завод 410 цивільної авіації»(далі позивач) до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м Києва (далі відповідач) задоволено повністю. Визнано нечинним рішення № 0000772202/3 від 09 лютого 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Судові витрати покладено на позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року апеляційну скаргу ДПІ у Соломянському районі м Києва задоволено. Постанову Господарського суду м. Києва від 10 квітня 2007 року скасовано. Постановлено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив її в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року та залишення в силі постанови Господарського суду м. Києва від 10 квітня 2007 року.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ДП «Завод 410 цивільної авіації»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2004 року по 01 квітня 2006 року, за результатами якої складено акт № 2658-3003/23-09-01128297 від 30 червня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято рішення № 0000772202/0 від 13 липня 2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким позивачу нараховано пеню у розмірі 535552,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін. Остаточно було прийнято рішення № 0000772202/3 від 09 лютого 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіркою встановлено порушення пункту 4 статті 3 Закону України від 23 грудня 1998 року № 351-XIV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» (далі Закон № 351-XIV), оскільки позивач не повідомив ДПІ у Соломянському районі м Києва про факт здійснення експорту робіт за бартерним договором.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач уклав міжнародний контракт із Закритим акціонерним товариством «Ейр Казахстан»№ 55/02-81/8-17юр/28-03 від 18 грудня 2002 року (далі контракт) на ремонт та сервісне обслуговування авіаційних двигунів Д-36 №2253601901006, Д-36 № 7083603201031, Д-36 № 7083601101019, Д-36 № 2253601801004.

По трьох авіадвигунах Д-36 № 2253601901006, Д-36 № 7083603201031, Д-36 № 7083601101019 позивачем було виконано роботи з їх капітального ремонту та складено акт виконаних робіт від 10 листопада 2003 року. Вартість ремонту авіадвигунів склала 563100,00 дол. США.

За ремонт зазначених авіадвигунів ЗАТ «Ейр Казахстан»перераховано на рахунок позивача 427100,00 дол. США.

За ремонт двигуна Д-36 № 2253601801004 оплата від нерезидента не надходила.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 травня 2004 року у справі АС № 34к/2004 зобовязано ЗАТ «Ейр Казахстан»сплатити ДП «Завод 410 цивільної авіації» 316000,00 дол. США основного боргу, 77873,10 дол. США штрафу та 12271,50 дол. США витрат по оплаті арбітражного збору.

В звязку з невиконанням ЗАТ «Ейр Казахстан»рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 травня 2004 року та керуючись пунктом 6.5 контракту, відповідно до якого якщо Замовник прострочує оплату вартості капітального ремонту авіадвигунів більше ніж на 90 днів, то відремонтовані авіадвигуни переходять у власність Підприємства для покриття витрат на капітальний ремонт, позивач звернувся до Державної митної служби України з проханням переоформити тимчасово ввезений з метою ремонту авіадвигун Д-36 № 2253601801004 в митний режим імпорту.

Державна митна служба України листом № 25/9-17/13467-ЕП від 10 листопада 2004 року надала позивачу дозвіл на переоформлення авіадвигуна Д-36 № 2253601801004 в митний режим імпорту.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про задоволення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що виконання бартерної частини контракту починається з моменту оформлення ВМД (ІМ 40) № 035695 від 05 квітня 2005 року по контракту в графі 24 (характер угоди вказано код 52). Тобто заборгованість нерезидента по оплаті послуг (в тому числі, витрати на капітальний ремонт) за ремонт двигуна Д-36 № 2253601801004 за контрактом зменшена на суму 106 050,00 дол. США шляхом передачі у власність позивача двигуна Д-36 № 2253601801004 згідно ВМД № 035695 від 05 квітня 2005 року, а не з моменту підписання акту виконаних робіт. Проведення вказаної товарообмінної операції обумовлено пунктом 6.5 контракту, який підписаний обома сторонами.

Колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції неправомірним у звязку з наступним.

Відповідно до статті 1 Закону № 351-XIV товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

Згідно з пунктом 4 статті 3 Закону № 351-XIV суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг).

Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом першої інстанції, роботи з капітального ремонту авіадвигуна Д-36 № 2253601801004 не передані ЗАТ «Ейр Казахстан», оскільки акт виконаних робіт між сторонами не підписано, а, отже, відсутній факт експорту робіт (послуг).

При цьому, роботи з ремонту авіадвигуна не були експортовані, оскільки сам двигун залишався на території України та перейшов у власність позивача.

В свою чергу, дії позивача щодо залишення у себе авіадвигуна в рахунок погашення заборгованості ЗАТ «Ейр Казахстан»за своєю правовою суттю є зверненням стягнення на річ, що передбачене статтями 594, 596, 597 Цивільного кодексу України, а не діями з виконання бартерного договору, який відповідно до вимог Закону № 351-XIV, повинен передбачати збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, що операція з переоформлення авіадвигуна Д-36 № 2253601801004 в режим імпорту за характером угоди «Бартер»була здійснена на виконання пункту 6.5 контракту в рахунок покриття витрат на капітальний ремонт цього авіадвигуна, а не в рахунок оплати експорту робіт (послуг), оскільки такого експорту не відбувалося, а тому повідомляти органи державної податкової служби про такий факт експорту позивач не зобовязаний.

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 цивільної авіації»задовольнити

Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року, постанову Господарського суду м. Києва від 10 квітня 2007 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.

Шипуліна Т.М.

У повному обсязі ухвалу складено 18 лютого 2011 року.