Ухвала суду № 1488849, 20.12.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-26441/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Міненко О.М.,

за участю:

представника позивача Річка І.В.,

представника відповідача Самоткан Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області

на постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2006 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 липня 2006 року

у справі№ А 23/266

за позовом Державного підприємства Дніпропетровського обласного радіотелевізійного передавального центру

до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області

провизнання недійсним податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2005 року Державне підприємство Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр звернулось до суду з позовом до Центральної МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0001222340/0 від 28 квітня 2005 року.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2006 року позов задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення рішення Центральної МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 0001222340/0 від 28 квітня 2005 року.

Стягнуто з Центральної МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь позивача 3, 40 грн. судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 липня 2006 року постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 липня 2006 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на безпідставність касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти касаційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Центральна МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області провела позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог законодавства з плати за землю по ділянці за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 8, - Дніпропетровського обласного радіотелевізійного передавального центру за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2004 року, за результатами якої було складено акт № 88/230/01188767 від 28 квітня 2005 року.

Перевіркою було встановлено, що згідно зведеного розрахунку суми земельного податку на 2003 рік позивачем в 2003 році було задекларовано пільгу по податку на землю. Сума податку до сплати згідно розрахунку позивача в 2003 році склала 0 грн.

З посиланням на те, що Законом України «Про плату за землю» не передбачено пільг для державних підприємств звязку, які займаються розповсюдженням друкованої продукції, теле - і радіопрограм, а Закон України «Про державну підтримку засобівмасової інформації та соціальний захист журналістів» не є законом про оподаткування, в акті перевірки було зроблено висновок про те, що позивач безпідставно користувався пільгою з плати за землю, передбаченої ст. 5 Закону України «Про державну підтримку засобівмасової інформації та соціальний захист журналістів», у звязку з чим ним було занижено суму податкового зобовязання з плати за землю за 2003 рік на 19051, 10 грн.

28 квітня 2005 року Центральна МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0001222340/0, яким визначила позивачу суму податкового зобовязання за платежем: земельний податок з юридичних осіб в сумі 22861, 30 грн., у тому числі 19051, 10 грн. основний платіж та 3810, 20 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вищевказане податкове повідомлення рішення було оскаржено в адміністративному порядку, за результатами якого скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішення № 0001222340/0 від 28 квітня 2005 року без змін.

Судами також було встановлено, що позивач є платником податку на землю по земельній ділянці розміром 12224, 00 м2, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 8.

Зазначена земельна ділянка була виділена позивачу рішенням виконкому Криворізької міської ради від 10 серпня 1994 року № 360 для розміщення Криворізького цеху УКВр. Дозвіл на використання землі оформлено актом від 26 вересня 1995 року № 273. Земельна ділянка віднесена до категорії земель звязку.

Згідно із Статутом Державного підприємства Дніпропетровського обласного радіотелевізійного передавального центру (м. Дніпропетровськ) він заснований на державній власності, входить до складу Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення.

Згідно повідомлення Головного управління статистики у Дніпропетровській області № 05-03/152-1615 від 28 квітня 2005 року позивач значиться в Державному реєстрі за кодами КВЕД «64.20.0» - звязок та «92.20.0» - діяльність у сфері радіомовлення та телебачення, що також підтверджується довідкою за № 1547 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій від 09 червня 2005 року.

Вид діяльності за кодом «64.20.0» (звязок) - це підклас класу 64.20 звязок.

Вид діяльності за кодом «92.20.0» (діяльність у сфері радіомовлення і телебачення) відноситься до підкласу групи 92.2 (діяльність у сфері радіомовлення і телебачення) розділу 92 діяльність у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивач в однаковій мірі відноситься як до підприємств звязку так і до підприємств культури, а тому в 2003 році, як вітчизняний заклад культури, звільнявся від сплати земельного податку згідно п. 4 ст. 12 Закону України «Про плату за землю».

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Верховна Рада України здійснює свої повноваження відповідно до ст. 85 Конституції України, в тому числі, визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики (п. 5 ч. 1 ст. 85 Конституції України).

Закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України.

Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» визначає правові, економічні, організаційні засади державної підтримки засобів масової інформації та соціального захисту журналістів і як складова частина законодавства України про свободу слова та інформаційну діяльність посилює систему правового регулювання в інформаційній сфері (преамбула Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону державна підтримка засобів масової інформації - сукупність правових, економічних, організаційних та інших заходів державного сприяння зміцненню і розвитку інформаційної галузі, її інфраструктури. Визначаючи сферу дії цього Закону, законодавець поширив його норми також на телерадіоцентри та підприємства поліграфії і звязку тією мірою, наскільки вони забезпечують діяльність засобів масової інформації (ч. 2 ст. 2 цього ж Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» державна підтримка засобів масової інформації здійснюється шляхом протекціоністської політики зниження споживчої вартості інформаційної продукції, включаючи податкове, тарифне, митне, валютне та господарське регулювання, відшкодування збитків, подання фінансової допомоги. Питанню податкового регулювання присвячена, зокрема, ст. 5 цього Закону, частиною 5 якої встановлено, що розмір плати за землю державними підприємствами звязку, які займаються розповсюдженням друкованої продукції, теле - і радіопрограм, не може перевищувати розміру плати за землю закладами культури.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоровя, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням.

Таким чином, системний аналіз норм Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» дає підставу для висновку щодо наявності звязку між змістом ст. 4 стосовно організації фінансово-економічної та іншої державної підтримки засобів масової інформації і ст. 5, положення якої забезпечують цю підтримку.

Слід зазначити, що ч. 5 ст. 5 вищезазначеного Закону не встановлюються пільги щодо плати за землю, яка справляється зазначеними в ній державними підприємствами звязку, а передбачено граничний рівень такої плати, який не може перевищувати розмір плати за землю закладами культури. Тим самим законодавець запровадив однаковий підхід при визначенні обовязків щодо плати за землю до субєктів господарювання, які діють в інформаційній сфері та потребують державної підтримки.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» цей Закон введено в дію з 1 січня 1998 року та передбачено, що до приведення інших законодавчих актів у відповідність з цим Законом вони застосовуються і діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач правомірно користувався пільгою з плати за землю у 2003 році, а тому спірне податкове повідомлення рішення є неправомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Центральної МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2006 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 липня 2006 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 224, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: ________ Л.І. Бившева

Судді: ________ М.І. Костенко

________ Н.Є. Маринчак

________ Є.А. Усенко

________ Т.М. Шипуліна