Рішення № 14887014, 11.04.2011, Господарський суд Чернігівської області

11.04.11

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"06" квітня 2011 року                               Справа №20/15

Суддя Цимбал –Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства «Полікомбанк»

14005, вул. Київська, 3, м. Чернігів;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю

«Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся-Чернігів»

14000, вул. Київське шосе, 3,м. Чернігів;

предмет спору: розірвання договору та стягнення 2555,17 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мурашко А.М.- (дов. №60 від 04.01.2011р.) - юрисконсульт;

від відповідача: не з’явився;

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Полікомбанк»звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся-Чернігів»про розірвання договору №205 від 01.06.2009р. та стягнення 2300,00грн. заборгованості та 397,44грн. пені.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 11.03.2011р. розгляд справи призначено на 22.03.2011р., після чого розгляд справи відкладався до 06.04.2011р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, представника не направив, відзив на позов не надав, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали від 12.03.2010 року за № 1400601956685.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ №9142523 від 16.03.2011р., наданому державним реєстратором на запит суду, за кодом ЄДРПОУ 33904354 зареєстроване ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся-Чернігів»за адресою 14000, вул. Київське шосе, 3, м.Чернігів.

В судовому засіданні 06.04.2011р. позивачем подано заяву про уточнення грошових вимог, а саме в якій позивач зменшує суму нарахованої пені та просить суд розірвати Договір № 205 від 01.06.2009р. і стягнути 2300грн. боргу та 255,17грн. пені.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд приймає заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми пені, оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Виходячи з викладеного, господарський суд розглядає вимоги позивача про розірвання Договору №205 від 01.06.2009р. і стягнення 2300грн. боргу та 255,17грн. пені.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.06.2009р. між ЗАТ «Полікомбанк»та ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся-Чернігів»(далі - Відповідач) укладено договір №205 про приймання платежів від фізичних та юридичних осіб (далі –Договір).

Відповідно статуту ПАТ «Полікомбанк», затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ «Полікомбанк»(протокол №51 від 21.04.2009р.) та рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управлінні Нацбанку України в Чернігівській обл. від 16.06.2009р. №2, ЗАТ «Полікомбанк»було перейменовано в ПАТ «Полікомбанк»(далі - Позивач).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 901 ЦК України за договором одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до умов Договору, позивач зобов’язувався приймати платежі від фізичних та юридичних осіб згідно прибуткових документів на користь відповідача за товар та послуги із застосуванням комп’ютерної системи автоматизації касової роботи (надалі - САКР) для подальшого перерахування прийнятих грошових коштів на поточний рахунок клієнта. Пунктом 3.1 Договору визначений рахунок відповідача: №26003010034495 в ВАТ ВТБ Банк м. Київ, код банку 321767, код одержувача 33904354.

Згідно п. 2 ст.901 ЦК України, положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За юридичною природою вказаний договір є договором про надання послуг, а тому до спірних правовідносин застосовуються норми глави 63 ЦК України.

Так, позивачем надано послуги по прийому та перерахуванню платежів від фізичних та юридичних осіб на користь Відповідача за товар та послуги за період з 01.08.2009р. по 31.08.2009р. на суму 162361,90грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача від 02.03.2011.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Додатковою угодою №1 від 31.08.2009р. до Договору сторони внесли зміни до пунктів 2.1.1, 3.2. Договору.

Відповідно до п.3.2. Додаткової угоди №1 до Договору, комісійні доходи за операціями між Клієнтом та Банком, які проходять на відділенні банку №10, утримуються в розмірі 2600,00грн. за попередній місяць. У разі, якщо відділення №10 у попередньому місяці відпрацювало неповну кількість робочих днів, оплата комісійних доходів за операціями між Клієнтом та Банком здійснюється за фактично відпрацьовані дні, із розрахунку 116,00грн. за один робочий день.

В матеріалах справи наявна банківська виписка від 02.03.2011 (арк. справи 18), з якої вбачається про надання позивачем послуг по прийманню та зарахуванню платежів на рахунок відповідача на протязі серпня 2009 року.

Відповідно п.2.2.2 клієнт (Позивач) зобов’язаний на підставі наданого рахунку, один раз на місяць перераховувати комісійну винагороду не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання рахунку.

Позивачем виставлений рахунок №03 від 01.09.2009р. на суму 2600,00грн. щодо оплати комісійних послуг банку за серпень 2009р., що отриманий відповідачем 01.09.2009р.

29.12.2009р. між сторонами укладено акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторони домовились про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з договорів:

а) суборенди нежитлового приміщення від 01.06.2009р. №1/47, за яким Сторона-1 (Позивач) є боржником, а Сторона-1 (Відповідач) є кредитором при виконанні грошового зобов’язання в сумі 300,00грн. як орендної плати за період з 01.06.2009р. по 30.11.2009р.

б) на приймання платежів від фізичних та юридичних осіб від 01.06.2009р. №205, за яким Сторона-1 є кредитором, а Сторона-2 є боржником при виконанні грошового зобов’язання в сумі 2600,00грн. як комісійної винагороди за серпень 2009р.

Виходячи з викладеного, борг відповідача перед позивачем зменшився на 300грн. на підставі спільної угоди про зарахування однорідних позовних вимог.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Враховуючи вище наведене, станом на момент подання позову заборгованість відповідача становить 2300,00 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 2300,00грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій частині стягнення суми основного боргу на користь позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4.5 Додаткової угоди №1 до Договору, за несвоєчасну оплату послуг, передбачених Договором відповідач сплачує Банку (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, починаючи з першого робочого дня наступного місяця.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення неустойки (пені) з відповідача в сумі 255,17 грн. (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог) за період з 04.09.2009р. по 04.03.2010р.. у зв’язку з несвоєчасною оплатою наданих послуг, які і підлягають стягненню.

Позивачем заявлені вимоги про розірвання Договору №205 від 01.06.2009р. у зв’язку з істотним порушення п.2.2.2. Договору, а саме тривалою не оплатою наданих позивачем послуг.

Відповідно до ст.907 ЦК України, Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.7.1. Договору, договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє протягом невизначеного строку.

Як встановлено судом, після оспорюваного періоду (з вересня 2009р.) і по теперішній час відповідач не користується своїм поточним рахунком, відкритим у Банку відповідно до умов Договору.

Зобов’язання щодо оплати наданих послуг залишається відповідачем не виконаним перед позивачем з вересня 2009р..

Таким чином, невиконання Відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості за надані позивачем послуги є підставою для розірвання договору в судовому порядку.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо розірвання Договору №205 від 01.06.2009р. на приймання платежів від фізичних та юридичних осіб є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 187,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст. 49, ст.75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір №205 від 01.06.2009р. на приймання платежів від фізичних та юридичних осіб, укладений між ПАТ «Полікомбанк»(код ЄДРПОУ 19356610) та ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся-Чернігів» ( код ЄДРПОУ 33904354).

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся-Чернігів»(14000, вул. Київське шоссе,б.3, м.Чернігів, р/р 26003010034495 в ВАТ ВТБ Банк м.Київ, код банку 321767, код ЄДРПОУ 33904354) на користь публічного акціонерного товариства «Полікомбанк»(14005, вул. Київська,3, м.Чернігів, р/р 32004153301 в Управлінні НБУ в Чернігівській обл., код банку 353457, код ЄДРПОУ 19356610) 2300,00грн. боргу, 255,17грн. пені, а всього 2555,17грн., а також 187,00грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписаний 08 квітня 2011року

Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна