Рішення № 14885850, 20.05.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.10                                                                                 Справа № 4/88

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання ”,

м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода ”, м. Луганськ

про стягнення 2008761 грн. 58 коп.

Суддя Батюк Г.М.

Секретар судового засідання Чорна І.М.

в присутності представників сторін:

від позивача - Багрівський А.А., довіреність №354 від 03.02.2010;

від відповідача - Булана О.С., довіреність 3 281 від 05.05.2010.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 1748634 грн. 14 коп., за реактивну електричну енергію у сумі 42533 грн. 16 коп., пені у сумі 149384 грн. 05 коп., інфляційні нарахування у сумі 42417 грн. 34 коп., 3% річних у сумі 25792 грн. 89 коп.

Представник позивача надав у засідання суду 20.05.2010 клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, яким зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних, а саме просить стягнути з відповідача 3% річних за спожиту активну електроенергію у сумі 25405,62 грн. та 3% річних за реактивну електроенергію у сумі 387,25 грн.

Заява позивача приймається судом, оскільки це право позивача передбачено статтею 22 ГПК України та не протирічить закону.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 20.05.2010 № 21 позовні вимоги визнав частково у сумі заборгованості за спожиту активну електроенергію та реактивну електроенергію.

Представник відповідача у судовому засіданні подав суду клопотання від 20.05.2010 № 21 про зменшення розміру пені, яке обґрунтоване складним фінансовим становищем підприємства.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

в с т а н о в и в :

Заява про зменшення суми позовних вимог, здана до суду 20.05.2010, підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 1748634 грн. 14 коп., за реактивну електричну енергію у сумі 42533 грн. 16 коп., пені у сумі 149384 грн. 05 коп., інфляційні нарахування у сумі 42417 грн. 34 коп., 3% річних за активну електроенергію у сумі 25405,62 грн. та 3% річних за реактивну електроенергію у сумі 387,25 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Новою ціною позову (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) слід вважати: вимоги про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 1748634 грн. 14 коп., за реактивну електричну енергію у сумі 42533 грн. 16 коп., пені у сумі 149384 грн. 05 коп., інфляційні нарахування у сумі 42417 грн. 34 коп., 3% річних за активну електроенергію у сумі 25405,62 грн. та 3% річних за реактивну електроенергію у сумі 387,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання»в особі Слов’яносербського РЕМ (позивачем у справі), як Постачальником та ТОВ «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділу «Світличанського управління»ТОВ «Луганськвода»(відповідачем у справі), як Споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії № 8144 від 01.08.2008 (далі –Договір), за яким Постачальник зобов’язався постачати електричну енергію, а Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику її вартість.

У відповідності з п. 9 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум та відшкодування збитків; оплату пені,3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5-ти операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору відповідач зобов’язується для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно першого числа згідно з Додатком „Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку „Форма „Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку”, та направляти уповноваженого представника до позивача для подання вказаного акту за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено електричну енергію відповідачеві належним чином.

Однак, відповідачем умови договору по сплаті спожитої активної електроенергії виконано частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з січня по серпень 2009 року в сумі 1748634,14 грн. на сплату якої позивачем було виставлено рахунки на загальну суму 3 085 302 грн. 09 коп. Вручення зазначених рахунків відповідачу підтверджується матеріалами справи ( а.с 66-98).

В порушення умов вищевказаного договору відповідач оплату за спожиту активну електроенергію здійснив частково, тому заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з січня по серпень 2009 року складає сумі 1748634,14 грн., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі первинними та платіжними документами.

Позивач зазначив, що за відповідачем утворилась заборгованість за послуги з компенсації реактивної електроенергії за період з травня по вересень 2009 року в сумі 42533 грн. 16 коп., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі виставленими позивачем рахунками. ( а.с. 66-98).

Згідно п.4.4.1 договору, за порушення строку розрахунку за активну електроенергію позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, за період з березня по вересень 2009 року, яка складає 149384 грн. 05 коп. та позивачем направлені відповідачу рахунки на сплату пені ( а.с.66-98).

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, що відповідно складає 3% річних в сумі 25792 грн. 87 коп., у тому числі: 3% річних за активну електроенергію у сумі 25405,62 грн. за період з 10.02.2009 по 31.10.2009 та 3% річних за реактивну електроенергію у сумі 387,25 грн. за період з 11.06.2009 по 31.10.2009 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог); інфляційні нарахування в сумі 42417 грн. 34 коп., у тому числі: 42033 грн. 17 коп. за період з січня 2009р. по серпень 2009р. –за активну електроенергію, 384 грн. 17 коп. за період з травня 2009р. по серпень 2009р. –за реактивну електроенергію.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, розмір позовних вимог визнав частково.

У зв’язку з тим, що відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не сплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 1748634 грн. 14 коп., заборгованість по оплаті перетоків реактивної електроенергії в сумі 42533 грн. 16 коп., пеню в сумі 149384 грн.05 коп., інфляційні нарахування в сумі 42417 грн. 34 коп., 3% річних за активну електроенергію у сумі 25405,62 грн. та 3% річних за реактивну електроенергію у сумі 387,25 грн. ( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) у судовому порядку.

Відповідачем подано клопотання про зменшення суми пені на 50%.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Правовідносини сторін встановлені договором про постачання електричної енергії №8144 від 01.08.2008, регулюються Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією ( далі - Правила).

Згідно ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на її оплату. Однак, зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті боргу за спожиту активну електроенергію за період з січня по серпень 2009 року, яка складає 1748634 грн. 14 коп.

Сума основного боргу за спожиту активну електроенергію за період січня по серпень 2009року складає 1748634 грн. 14 коп., заборгованість за послуги з компенсації реактивної електроенергії за період з травня по вересень 2009 року в сумі 42533 грн. 16 коп., нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи, у тому числі актом звірення взаємних розрахунків від 01.10.2009, який підписаний сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплений печатками їх підприємств, та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних зобов’язань за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочку оплати заборгованості за спожиту електроенергію за період з березня по вересень 2009 року, яка складає 149384 грн. 05 коп. При встановленні суми пені, яка підлягає до стягнення, суд дійшов висновку, що вірно нарахованою та обґрунтованою є пеня у сумі 149384 грн. 05 коп.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Суд враховує, що відповідач є підприємством, яке надає послуги з водопостачання та водовідведення, а споживачі несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги відповідача, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати електроенергії.

Відповідачем подано звіт про фінансові результати за 2009 рік, з якого вбачається, що відповідач відпрацював зі збитком на значну суму.

Крім того, стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг з водопостачання та водовідведення, що надаються споживачам.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача, застосувавши ст. 233 ГК України, та зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення, на 50% - до 74692 грн. 03 коп.

У стягненні решти пені слід відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за активну електроенергію у сумі 25405,62 грн. за період з 10.02.2009 по 31.10.2009 та 3% річних за реактивну електроенергію у сумі 387,25 грн. за період з 11.06.2009 по 31.10.2009 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог); інфляційні нарахування в сумі 42417 грн. 34 коп., у тому числі: 42033 грн. 17 коп. за період з січня 2009р. по серпень 2009р. –за активну електроенергію, 384 грн. 17 коп. за період з травня 2009р. по серпень 2009р. –за реактивну електроенергію, відповідно до вимог п.2 ст. 625 ЦК України.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 25792 грн. 87 коп., у тому числі: 3% річних за активну електроенергію у сумі 25405,62 грн. та 3% річних за реактивну електроенергію у сумі 387,25 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог); інфляційні нарахування в сумі 42417 грн. 34 коп., у тому числі: 42033 грн. 17 коп. – за активну електроенергію, 384 грн. 17 коп. –за реактивну електроенергію відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими, підлягають задоволенню та стягнення з відповідача у повному обсязі.

За таких обставин позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволенню частково.

У судовому засіданні 20.05.2010 року за згодою представників сторін судового процесу була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.44,49 ГПК України витрати по держмиту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525,526, 625 ЦК України, ст.ст.173, 193,233 ГК України, ст.ст. 44,49, п.3 ст. 83, ст.ст.82, 84, 85 ГПК України, суддя

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», кв. Пролетаріату Донбасу,166, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 35554719:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, р/рахунок № 260313059060 у ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, одержувач –ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання”, код ЄДРПОУ 31443937 заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 1748634 грн. 14 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м.Луганськ, кв.Гайового, 35а, р/р 2600218961 у ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»», м.Київ, МФО 304007, одержувач –ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання” код ЄДРПОУ 31443937, боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії в сумі 42533 грн. 16 коп., пеню в сумі 74692 грн. 03 коп., інфляційні нарахування в сумі 42417 грн. 34 коп., 3% річних в сумі 25792 грн. 89 коп., витрати по держмиту в сумі 20087 грн. 61 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили у десятиденний строк з моменту його прийняття.

Дата підписання рішення –25.05.2010 року

          Суддя                                                                       Г.М.Батюк

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне