Рішення № 14885849, 06.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/35406.04.11

За позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"

до Дочірнього підприємства "Дніпровський круг"

про стягнення 2 230 200,00 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача Ганченко М.О. –предст., Такаченко О.О. –предст.,

Від відповідача Андрєєва Н.О., Куліш О.О. –предст.

Обставини справи:

Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Дніпровський круг" про стягнення збитків в розмірі 2230200,00 грн.

В обґрунтування підстав стягнення збитків з відповідача позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язання за договором № 03-22-383 від 16.09.2004 та договором № 03-08-351 від 07.12.2007 щодо передачі позивачу квартир № 211, 213, 215, загальною житловою площею по 126 кв.м кожна, які знаходяться у 7 під’їзді житлового будинку, який будується відповідачем у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області за будівельною адресою: вул. Білогородська, 51. Оскільки вказані квартири не були передані відповідачем позивачу, останній визначає такі як збитки та оцінює їх вартість, виходячи з ринкової ціни одного квадратного метра в будинку, розташованому за адресою: м. Боярка, вул. Білогородська, 51.

Відповідач позовні вимоги заперечує, вказуючи на неналежне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором: одержанню позивачем квартир (або компенсації їх вартості, що є предметом позову у даній справі) передує його обов’язок в якості своєрідної плати за ці квартири передати у строкове користування відповідачеві земельну ділянку площею 14500 кв.м. по вул. Білогородській у м. Боярка. Цей обов’язок позивачем не виконано, що створює істотні перешкоди для ДП "Дніпровський круг" в оформленні дозвільної документації на будівництво об’єкту та при прийнятті його в експлуатацію. Зазначені обставини є предметом розгляду господарським судом Київської області у господарських справах № 13/090-10 про визнання недійсним договору, № 21/295-09 про виконання обов’язку щодо передачі квартир в натурі.

За клопотанням відповідача провадження у справі зупинялося ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2010 до розгляду господарським судом Київської області справи № 13/090-10 про визнання недійсним договору, щодо стягнення збитків, спричинених невиконанням якого, заявлений даний позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.09.2004 між позивачем, відповідачем та ВАТ "Декоративні культури" було укладено договір № 03-22-383, згідно з п.1.1 якого позивач для будівництва групи житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення за адресою: вул. Білгородська в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області з усіма інженерними мережами, що обслуговують будинки, (далі іменовані - Об'єкт) надає відповідачу земельну ділянку площею 14500 кв. м., яка належить позивачу на праві постійного користування згідно з Державним актом, виданим 29.12.1997 виконавчим комітетом Боярської міської ради народних депутатів, а відповідач передає позивачу житлову площу в розмірі та на умовах, визначених цим договором. Ідентифікація Об'єкта здійснюється згідно з проектно-кошторисною документацією, примірники якої зберігаються у позивача та відповідача.

Згідно із п. 3.2.6 договору відповідач прийняв зобов'язання в 30-денний строк з дня прийняття Об'єкта в експлуатацію передати позивачу житлову площу в розмірі 1450 кв.м., але не менше 7.25 % від загальної житлової площі Об'єкта, що будується на вул. Білогородській на земельній ділянці, наданій позивачем.

Відповідно до п. 2.1.2 договору позивач має право після отримання відповідачем проектно-кошторисної документації по Об'єкту визначити і закріпити за собою кількість та номери квартир в межах загальної житлової площі, визначеної п. 9 договору, шляхом підписання сторонами додаткової угоди, як невід'ємної частини до договору.

За умовами п. 2.1.1 договору позивач має також право не пізніше одного місяця від дня прийняття державною комісією збудованого Об'єкта в експлуатацію отримати від відповідача житлову площу в цьому об'єкті в розмірі, вказаному в п. 3.2.6 цього Договору.

07.12.2007 з метою врегулювання взаємовідносин сторін, що виникли у зв’язку з виконанням договору № 03-22-383 від 16.09.2004, позивач та відповідач підписали договір № 03-08-351, яким, керуючись п.п. 2.1.2 та 9.6 договору № 03-22-383, сторони домовились про закріплення та наступну передачу за актом приймання-передачі протягом 30 робочих днів після прийняття Об'єкта в експлуатацію державною комісією у власність позивача квартир, що знаходяться в жилому будинку, який будується відповідачем у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області за будівельною адресою: вул. Білогородська, 51, у тому числі квартир № 211, 213, 215 та 217, загальною площею 126,00 кв.м. кожна.

19 грудня 2007 року розпорядженням № 850 Києво-Святошинська районна адміністрація Київської області затвердила акт державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію ІІ черги житлового комплексу ДП "Дніпровський круг" в м. Боярка по вул. Білогородській, 51.

Позивач листами № 8314/10-01 від 22.12.2008, № 446/10-01 від 26.01.2009, №1714/10-01 від 24.03.2009, № 2095/10-01 від 09.04.2009, № 2552/10-01 від 30.04.2009, №2973/10-01 від 21.05.2009, № 5184/10-02 від 29.07.2009 звертався до відповідача з вимогою передати прийняті в експлуатацію квартири № 211, 213, 215, 217.

Проте відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем, передбачені договором квартири у строк, визначений договором, не передав.

Під час розгляду господарським судом Київської області справи № 21/295-09 за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" до Дочірнього підприємства "Дніпровський круг" про визнання права власності на квартири № 211, 213, 215, 217 у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області за адресою: вул. Білогородська, 51, позивач дізнався про те, що квартири № 211, 213, 215, які за умовами договору відповідач був зобов'язаний передати позивачу, знаходяться у власності третіх осіб (відчужені відповідачем).

Відповідач не оспорює факт відчуженні спірних квартир № 211, 213, 215 третім особам.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом не приймаються заперечення відповідача щодо неналежного виконання позивачем своїх зобов’язань щодо передачі земельної ділянки з посиланням на те, що передана земельна ділянки не перебувала в користуванні позивача, виходячи з наступного.

В Державному акті на право постійного користування землею від 29.12.1997, посилання на який міститься в п.1.1 договору зазначено, що згідно з рішенням Боярської міської ради від 08.12.1997 № 476 земельна ділянка площею 2,85 га в межах згідно з планом землекористування надана в постійне користування Боярському управлінню магістральних газопроводів.

Боярське управління магістральних газопроводів, на ім'я якого оформлено Державний акт на право постійного користування землею від 29.12.1997, з 1996 року не має статусу юридичної особи, а підприємства, до складу яких воно входило, кілька разів реорганізовувалися.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.11 Положення про Боярське управління магістральних газопроводів Дочірнього підприємства "Київтрансгаз" акціонерного товариства "Укргазпром", затвердженого генеральним директором ДП "Київтрансгаз" Марчуком Я.С., у 1996 році Боярське управління магістральних газопроводів було виробничим підрозділом Дочірнього підприємства "Київтрансгаз" АТ "Укргазпром" на правах відділення, не було юридичною особою і мало юридичну адресу Київська область, м. Боярка, 1, вул. Маяковського, 49.

Дочірнє підприємство "Київтрансгаз", виробничим підрозділом якого було Боярське управління магістральних газопроводів та якому було видано Державний акт на право постійного користування землею від 29.12.1997, припинило свою діяльність як юридична особа в 1998 році.

Згідно з п. 1 (а) спільного наказу Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та НАК "Нафтогаз України" від 06.11.1998 було припинено діяльність акціонерного товариства "Укргазпром" у зв'язку з його реорганізацією шляхом поділу та приєднання до дочірніх компаній Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з 01.01.1999, зокрема, до дочірньої компанії "Укртрансгаз" було приєднано ДП "Київтрансгаз".

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Указу Президента України від 25 лютого 1998 р. № 151 "Про реформування нафтогазового комплексу України", постанови Кабінету міністрів України від 25.05.1998 № 747 “Про створення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", спільного наказу Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України № 68/234 від 06.11.1998 у 1998-1999 роках було реорганізовано Акціонерне товариства "Укргазпром" та його дочірні підприємства шляхом приєднання до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та поділу на три самостійні юридичні особи - дочірні компанії НАК "Нафтогаз України", а саме: Дочірня компанія "Укртрансгаз", Дочірня компанія "Укргазвидобування" та Дочірня компанія “Торговий дім “Газ України”.

Відповідно до ст. 37 Цивільного кодексу Української РСР при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Згідно із п. п. 5-6 ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991 у разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до підприємства, яке виникло в результаті злиття. При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства. У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані державні акти в т.ч. на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Вищезазначене було встановлено господарським судом при розгляді справи № 13/090-10 за позовом Дочірнього підприємства "Дніпровський круг" до Відкритого акціонерного товариства "Декоративні культури" та Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів" "Київтрансгаз".

Рішенням господарського суду Київської області від 06.09.2010, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011, відмовлено повністю в задоволенні позову про визнання недійсним договору № 03-22-383 від 16.09.2004, укладеного між ДП "Дніпровський круг", ВАТ "Декоративні культури" і ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз".

Рішення суду мотивоване тим, що хоча позивачем і доведено наявність суб'єктивного матеріального права, на захист якого подано позов про визнання недійсним договору в частині передачі права користування земельною ділянкою з підстав невідповідності його законодавству, що регулює земельні правовідносини, проте позов в цій частині не підлягає задоволенню у зв'язку із спливом позовної давності, про застосування якої заявлено ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз".

Щодо невідповідності оспорюваного правочину законодавству в частині переведення боргу суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності підстав для визнання його недійсним з цих мотивів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2008 у справі № 25/315 за позовом ДК "Укртрансгаз" до ДП "Дніпровський круг" встановлено, що ДК "Укртрансгаз" надало ДП "Дніпровський круг" земельну ділянку площею 14500 кв. м., яка належить позивачу на праві постійного користування згідно Державного акту, виданого 29.12.1997 виконавчим комітетом Боярської міської ради народних депутатів.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, при розгляді справи № 25/315, господарський суд встановив факт передачі позивачем відповідачу земельної ділянки площею 14500 кв. м.

При цьому судом береться до уваги те, що, розглядаючи справу № 25/315, господарським судом було досліджено умови договору № 03-22-383 від 16.09.2004, при цьому судом не було встановлено невідповідності чинному законодавству умов цього договору. У разі виявлення такої невідповідності суд мав визнати вказану угоду недійсною на підставі п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд визнає доведеним належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором № 03-22-383 від 16.09.2004 щодо передачі відповідачу земельної ділянки під будівництво жилого будинку.

Відповідно до статей 610 –612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Стаття 620 ЦК України передбачає, що у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання. Кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування.

Згідно із 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина 3 ст. 22 ЦК України передбачає, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Позивач, оцінюючи завдані відповідачем збитки у 2 230 200,00 грн., виходить з ринкової ціни одного квадратного метра в будинку, розташованому у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області за будівельною адресою: вул. Білогородська, 51, помноженого на квадратні метри непереданого відповідачем майна –квартир № 211, 213, 215, відчужених відповідачем третім особам. Загальна площа зазначених квартир складає 378 кв.м.. Вартість одного квадратного метра в трикімнатній квартирі за інформацією, розміщеною на сайті відповідача (www.dpkrug.com.ua) складає 5 900,00 грн.

Суд визнає, що розрахунок позивача відповідає вимог чинного законодавства.

Відповідач розрахунку позивача не оспорив, доказів на його спростування не надав.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпровський круг" (03058, м. Київ, вул. Героїв Космосу, 2-б, код 30931888) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (03065, м. Київ пр-т Комарова, 44, код 23517243) 2 230 200, грн. збитків, 22 302,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 11.04.2011