Рішення № 14885807, 08.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/10508.04.11 За позовом Комунальне підприємство “Київжитлоспецексплуатація” До Товариства з обмеженою відповідальністю “Трігліф”

Про стягнення 66108,90 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача:Мазурок Я.В.

Від відповідача:Василенко М.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство “Київжитлоспецексплуатація” (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва до Товариство з обмеженою відповідальністю “Трігліф” (далі по тексту - відповідач ) про стягнення 66108,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.11 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 02.03.11 року.

01.03.11 р. через канцелярію суду на виконання ухвали суду від представника позивача було одержано додаткові документи по справі.

02.03.11 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відклаення розгляду справи.

У судовому засіданні 02.03.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Судом повідомлено про перехід справи до розгляду по суті.

У зв‘язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподання витребуваних судом документів, суд ухвалив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2011 року розгляд справи відкладено на 25.03.2011 року.

24.03.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву.

У судове засідання 25.03.2011 року представники сторін з’явились. Судом оголошено перерву до 08.04.2011 року.

05.04.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем надано заперечення на відзив, копію листа з додатками надісланого відповідачу щодо проведення звірки взаєморозрахунків та заява про зменшення позовних вимог. Відповідно заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути: 56795,31 грн., інфляційну складову боргу в сумі 4268,14 грн., 3% річних в розмірі 1837,44 грн., пеню в розмірі 2961,87 грн.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 08.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2005 року між Комунальним підприємством “Київжитлоспецексплуатація” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Трігліф” (далі –Відповідач) укладено Договір № 1162 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів (з подальшою пролонгацією) на підставі листа №1/3 від 01.05.2005 р. нежитлового приміщення в будинку № Ѕ по вул.Басейна/Крутий узвіз в м. Києві.

Відповідно п.2.3.6 Договору № 1162 від 01.05.2005 року Відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) Дирекції по експлуатації нежилих будинків (філії КП "Київжитлоспецексплуатація") вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми.

У зв'язку з тим, що КП "Київжитлоспецексплуатація" (Дирекція по експлуатації нежилих будинків) є балансоутримувачем будинку №1/2 по вул. Басейна/Крутий узвіз в м.Києві та займається технічним обслуговуванням систем теплопостачання у згаданому будинку, було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №153-8042-9 від 01.09.1999 року між АК "Київенерго" та Позивачем про те, що Позивач сплачує за постачання теплової енергії повністю за будинок, а сам ці кошти збирає з орендарів та власників, з якими, в свою чергу, він має договір про надання послуг по теплопостачанню.

Загальна сума вартості теплопостачання на будинок розподіляється між споживачами цього будинку (нежилого приміщення) пропорційно до площі, яку вони займають на підставі договорів оренди та договорів купівлі-продажу. Згідно з цими розрахунками кожному споживачу направляються щомісячно платіжні вимоги-доручення для сплати за теплову енергію та технічне обслуговування. За теплову енергію, яка фактично була надана в приміщення, яке займає Товариство з обмеженою відповідальністю „Трігліф", оплата не надійшла.

Позивач звертався до відповідача з претензією №155/23-09/67 від 24.09.09 р. та нагадуванням про заборгованість №155/23-01/74 від 29.01.2010 р., але заборгованість не було ліквідовано.

Відповідач позовні вимоги визнає, проте не в повному обсязі оскільки згідно даних Позивача розрахунок заборгованості за теплову енергію та технічне обслуговування системи ЦО за період грудень 2008 року по листопад 2010 року здійснювався із загальної площі 636,4 кв. м. Відповідач вважає, що Позивачем неправомірно було включено до розрахунку заборгованості ТОВ «Тригліф»плату за користування приміщенням загальною площею 5,3 кв. м., сума зайво нарахованих коштів становить 477, 47 грн. Крім того позивач заперечує проти нарахування 3% річних, оскільки не передбачено за договором.

Позивач у запереченні на відзив зазначає, що погоджується відкоригувати нарахування по технічному обслуговуванню системи центрального опалення по договору №1162 від 01.05.2005 року за спірний період з урахуванням того, що технічне обслуговуння нараховуєтеся на площу 631,1 кв.м. Проте, пояснює, що для коригування суми теплової енергії у позивача немає підстав, адже кількість теплової енергії вираховувалась на опалювальну площу саме відповідача, що вбачається з розрахунків нарахувань за спірний період.

Відповідно заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути: 56795,31 грн., інфляційну складову боргу в сумі 4268,14 грн., 3% річних в розмірі 1837,44 грн., пеню в розмірі 2961,87 грн.

Згідно п. 2.1 Договору, при виконанні умов договору, а також вирішені всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов’язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплокористуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Предметом договору № 1162 від 01.05.2005 року, пунктом 1.1. визначено надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГПВ та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул.. Басейна/Крутий узвіз, Ѕ.

Відповідно до ч. 6 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до позовної заяви та враховуючи заяву про зменшення позовних вимог станом на 10.01.2011 року, відповідач заборгував Позивачу за період грудень 2008 р. - листопад 2010 р. 56795,31 грн. за теплову енергії та технічне обслуговування системи ЦО. Факт надання теплової енергії та технічного обслуговування на суму 56795,31 грн. за період грудень 2008 р. - листопад 2010 р. підтверджується розрахунками нарахувань за теплову енергію та копіями облікових карток АЕК „Київенерго", актими виконаних робіт.

Враховуючи розрахунок наданий позивачем та наданий розрахунок за спожиту теплову енергію відповідачем згідно умов договору, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та відзиву на позовну заяву сума боргу складає 56795, 31 грн.

Виходячи зі змісту ст. 20 Закону України „Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб’єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб’єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ч.2 ст.32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат в розмірі 4268,14 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 1837,44 грн., та пені в розмірі 2961,87 грн. у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за Договором за період за період грудень 2008 р. - листопад 2010 р.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи розрахунок наданий позивачем, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та відзиву на позовну заяву інфляційні втрати в розмірі 4268,14 грн. та три відсотки річних в розмірі 1837,44 грн. підлягають задоволенню.

Пунктом 2.3.7 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань “Абонент” на користь Дирекції сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Враховуючи розрахунок наданий позивачем, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та відзиву на позовну заяву розмір пені в сумі 2961, 87 грн. підлягає задоволенню.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

           В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трігліф” (01004, м. Київ, вул. Басейна/Крутий узвіз 1/2, літ. “А”, н/п № 24, 01133, м. Київ, бул. Лихачова,6-А, код ЄДРПОУ 33235526) на користь Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” (01034, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Володимирська 51А, код ЄДРПОУ 03366500) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 56795 (п’ятдесят шість тисяч сімсот дев’яносто п’ять) грн. 31 коп. основного боргу, 2961 (дві тисячі дев’ятсот шістдесят одну) грн. 87 коп. пені, 4268 (чотири тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 14 коп. інфляційних витрат, 1837(одну тисячу вісімсот тридцять сім) грн. 44 коп. трьох відсотків річних, 658(шістсот п’ятдесят вісім) грн.63 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тринадцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 13.04.2011 р.