Рішення № 14885517, 11.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/4311.04.11 За позовом:Відкритого акціонерного товариства «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»

До:Відкритого акціонерного товариства Тресту «КИЇВМІСЬКБУД-1»

Третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»

Про:стягнення 3195, 82 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:Гуримський О.В., дов. № 7 від 02.02.2011 р.

Від відповідача: Рижковська Ю.Є., дов. № 794 від 21.02.2011 р.

Від третьої особи: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»до Відкритого акціонерного товариства Тресту «КИЇВМІСЬКБУД-1»про стягнення компенсації здійснених страхових виплат в розмірі 3195, 82 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відкритим акціонерним товариством «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу, НОМЕР_3 від 30.11.2007 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_1 власнику автомобіля «Chery А21 Elara», державний номер НОМЕР_1 в розмірі 10487, 54 грн., а також сплачено 250, 00 грн. за проведене автотоварознавче дослідження, що разом становить 10737, 54 грн., а тому позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Винним у вчиненні вищезазначеного ДТП визнано ОСОБА_2, який керуючи автомобілем «Hyundai Elantra», державний номер НОМЕР_2, порушив Правила дорожнього руху України та здійснив зіткнення з автомобілем «Chery А21 Elara», державний номер НОМЕР_1. З огляду на те, що автомобіль «Hyundai Elantra», державний номер НОМЕР_2 належить Відкритому акціонерному товариству Тресту «КИЇВМІСЬКБУД-1», цивільно-правова відповідальність якого застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» у відповідності до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3403197, останнім було сплачено позивачу суму матеріальної шкоди (в порядку регресу) в розмірі 7541, 72 грн., що на 3195, 82 грн. менше, ніж сума витрат, які поніс позивач. Враховуючи наведене, ВАТ «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»просить стягнути суму в розмірі 3195, 82 грн. з Відкритого акціонерного товариства Тресту «КИЇВМІСЬКБУД-1».

Ухвалою суду від 14.02.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/43 та призначено її розгляд на 23.03.2011 року, зобовязано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 23.03.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 14.02.2011 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у позові повністю, та підтримав подані ним через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 17.03.2011 р. заяву про застосування строків позовної давності та клопотання про заміну неналежного відповідача.

Суд повідомив, що зазначені клопотання будуть вирішені у наступному судовому засіданні.

Суд за власною ініціативою визнав за необхідне залучити до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»з наступних підстав.

Частиною 1 статті 27 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група»застрахована цивільно-правова відповідальність ВАТ Трест «КИЇВМІСЬКБУД-». У відповідності до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3403197, страхувальником, цивільно-правова відповідальність якого застрахована за даним полісом є ВАТ Трест «КИЇВМІСЬКБУД-», забезпеченим транспортним засобом - «Hyundai Elantra», державний номер НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_2 під час скоєння ДТП, якого визнано винним у даному правопорушенні.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З огляду на вищенаведене, особою, відповідальною за завдані збитки є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група».

Приймаючи до уваги вищенаведене, ухвалою від 23.03.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 04.04.2011 р., залучено до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група».

Представник позивача у судовому засіданні 04.04.2011 р. повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду докази направлення на адресу третьої особи копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Представник відповідача повторно пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання не зявився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.03.2011 р., яке підтверджує отримання ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»26.03.2011 р. ухвали від 23.03.2011 р. у даній справі.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 30.03.2011 р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору та заява про проведення розгляду даної справи за відсутності представника ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»з урахуванням письмових пояснень, яка судом була прийнята.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання, ухвалою суду від 04.04.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 11.04.2011р.

Представник позивача у судовому засіданні 11.04.2011 р. повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача повторно пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню та підтримав подані ним через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 17.03.2011 р. заяву про застосування строків позовної давності та клопотання про заміну неналежного відповідача.

Своє клопотання про заміну неналежного відповідача Відкрите акціонерне товариство Трест «КИЇВМІСЬКБУД-1»мотивувало тим, що особою, відповідальною за завдані ОСОБА_1 власнику автомобіля «Chery А21 Elara», державний номер НОМЕР_1 збитки, є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»з огляду на те, що автомобіль «Hyundai Elantra», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, винний у скоєнні ДТП, належить Відкритому акціонерному товариству Тресту «КИЇВМІСЬКБУД-1», цивільно-правова відповідальність якого застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група»згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3403197.

Розглянувши клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача, суд його відхиляє з тих підстав, що позивач заперечив проти задоволення зазначеного клопотання.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання не зявився, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2007 р. на бульварі Дружби Народів у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, зокрема, зіткнення автомобіля ery А21 Elara», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, та автомобіля Elantra», державний номер НОМЕР_2, який належить Відкритому акціонерному товариству Тресту «КИЇВМІСЬКБУД-1», під керуванням ОСОБА_2.

ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом Elantra», державний номер НОМЕР_2, під час зміни напрямку руху ліворуч, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не надав дорогу автомобілю А21 Elara», державний номер НОМЕР_1, внаслідок чого відбулось зіткнення що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 10.1. та п. 10.3. Правил дорожнього руху України.

Про наведене свідчить довідка, видана відділом ДАІ з обслуговування Голосіївського району, підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, та постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 30.01.2008 року в адміністративній справі № 3-1422/08, відповідно до якої ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.01.2008 року в адміністративній справі № 3-1422/08, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль ry А21 Elara», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Відкритим акціонерним товариством Страховою компанією «Правекс-Страхування», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»(страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу, серії ТЗМ № 765125 від 30.11.2007 р., у відповідності до якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом, а саме - автомобілем марки А21 Elara», державний номер НОМЕР_1.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В п. 4.1. 1. договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу, НОМЕР_3 від 30.11.2007 р. визначено, що страховим випадком за цим договором може бути пошкодження, знищення або втрата застрахованого транспортного засобу та/або його додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди події, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої були завдані матеріальні збитки страхувальнику, повязані з пошкодженням або втратою цього транспортного засобу.

19.12.2007 р. ОСОБА_1, власник автомобіля hery А21 Elara», державний номер НОМЕР_1, письмово повідомив Відкрите акціонерне товариство «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ», в якому застрахований зазначений транспортний засіб, про настання страхового випадку, надавши позивачу заяву про подію, яка може бути визнана страховим випадком, та виплату страхового відшкодування, в якій просив визначити розмір збитку та виплатити страхове відшкодування.

Пунктом 7.9. договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу, НОМЕР_3 від 30.11.2007 р. передбачено, що протягом 5 робочих днів з моменту прийняття заяви про настання події, яка може бути визнана страховим випадком, страховик зобовязаний призначити експертизу або узгодити із страхувальном інший порядок визначення розміру збитку.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ery А21 Elara», державний номер НОМЕР_1, замовив у Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Правозахист»виконання автотоварознавчого дослідження.

Відповідно до висновку № 43 від 11.02.2008 р., виконання якого було доручено ОСОБА_3 (кваліфікаційне свідоцтво № 1138 від 26.06.2007 р.), складеного відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, та змін до неї від 08.12.2004 р. та інших використаних джерел, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки А21 Elara», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 становить 10656, 94 грн.

Відповідно до п. 7.10. договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу, НОМЕР_3 від 30.11.2007 р., у разі, якщо підставою для визначення розміру збитку згідно з умовами сертифіката, є рахунки СТО, страхувальник зобовязаний письмово узгодити із страховиком вибір СТО, а також початок ремонтно-відновлювальних робіт. Узгодження здійснюється шляхом письмового погодження страховиком рахунків відповідних СТО на ремонтно-відновлювальні роботи.

Сертифікатом до вищезазначеного договору встановлено, що підставою для визначення розміру збитку є рахунки погоджених СТО без вирахування зносу на деталі, які замінюються.

Позивачем було виконано розрахунок страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу, НОМЕР_3 від 30.11.2007 р., та складено страховий акт, в яких на підставі висновку автотоварознавчого дослідження № 43 від 11.02.2008 р., з врахуванням франшизи (у відповідності до сертифікату до вищезазначеного договору складає 169, 40 грн.) визначено, що розмір страхового відшкодування становить 10487, 54 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив, що він належним чином виконав зобовязання перед страхувальником за договором добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу, НОМЕР_3 від 30.11.2007 р., перерахувавши платіжним дорученням № 1798 від 18.03.2008 р. суму страхового відшкодування в розмірі 10487, 54 грн. та оплативши вартість проведеного автотоварознавчого дослідження в розмірі 250, 00 грн.

Враховуючи те, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.01.2008 року в адміністративній справі № 3-1422/08 ОСОБА_2, який керував автомобілем Elantra», державний номер НОМЕР_2, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки ry А21 Elara», державний номер НОМЕР_1, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний пошкодженому автомобілю.

Відповідальність Відкритого акціонерного товариства Тресту «КИЇВМІСЬКБУД-1»- власника транспортного засобу Elantra», державний номер НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_2 та якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 23-0107-0004 від 06.09.2007 р. у відповідності до полісу № ВВ/3403197.

Предметом зазначеного договору, згідно з пунктом 2.1., є здійснення страховиком обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальника за шкоду життю, здоровю та майну третіх осіб, заподіяну його забезпеченими транспортними засобами.

Пунктом 2.2. договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 23-0107-0004 від 06.09.2007 р. передбачено, що дія цього договору поширюється на водіїв, які перебувають із страхувальником у трудових правовідносинах та експлуатують забезпечені транспортні засоби на законних підставах.

В п. 2.3. даного договору зазначено, що страховик посвідчує укладання цього договору страховими полісами, що є формою договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та які оформлюються на кожний забезпечений транспортний засіб.

У відповідності до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3403197, страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за цим полісом, є Відкрите акціонерне товариство Трест «КИЇВМІСЬКБУД-1», забезпеченим транспортним засобом - Elantra», державний номер НОМЕР_2.

З огляду на те, що Відкритим акціонерним товариством «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу, НОМЕР_3 від 30.11.2007 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди було виплачено страхове відшкодування ОСОБА_1 власнику автомобіля А21 Elara», державний номер НОМЕР_1 в розмірі 10487, 54 грн., а також сплачено 250, 00 грн. за проведене автотоварознавче дослідження, що разом становить 10737, 54 грн., позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Винним у вчиненні вищезазначеного ДТП визнано ОСОБА_2, який керуючи автомобілем Elantra», державний номер НОМЕР_2, порушив Правила дорожнього руху України та здійснив зіткнення з автомобілем А21 Elara», державний номер НОМЕР_1.

Враховуючи те, що автомобіль Elantra», державний номер НОМЕР_2 належить Відкритому акціонерному товариству Тресту «КИЇВМІСЬКБУД-1», цивільно-правова відповідальність якого застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група»у відповідності до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3403197, позивачем було направлено на адресу ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»претензію з проханням с трок до 15.09.2008 р. перерахувати суму в розмірі 10737, 54 грн., що складається з суми страхового відшкодування в розмірі 10487, 54 грн. та вартості автотоварознавчої експертизи в розмірі 250, 00 грн., на рахунок позивача.

У відповідності до п. 6.2.3. договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 23-0107-0004 від 06.09.2007 р., страховик зобовязаний не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), направити аварійного комісара та/або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитку.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група»з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля А21 Elara», державний номер НОМЕР_1, було замовлено у Приватного підприємства «ГАЛАВТОЕКСПЕРТИЗА»виконання автотоварознавчого дослідження.

Відповідно до висновку спеціаліста № 41/02 від 15.02.2008 р., виконання якого було доручено ОСОБА_4 (кваліфікаційне свідоцтво № 754, дійсне до 07.04.2009 р.), складеного відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 та інших використаних джерел, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки А21 Elara», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 становить 8051, 72 грн.

На підставі даного висновку автотоварознавчого дослідження № 41/02 від 15.02.2008 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група», з відрахуванням суми франшизи, яка у відповідності до полісу № ВВ/3403197 складає 510, 00 грн., платіжним дорученням № 13120 від 06.10.2008 р. було перераховано на рахунок Відкритого акціонерного товариства «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»суму страхового відшкодування в розмірі 7541, 72 грн.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група»було сплачено позивачу суму матеріальної шкоди (в порядку регресу) в розмірі 7541, 72 грн., що на 3195, 82 грн. менше, ніж сума витрат, які поніс позивач, Відкрите акціонерне товариство «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»просить суд стягнути суму в розмірі 3195, 82 грн. з Відкритого акціонерного товариства Тресту «КИЇВМІСЬКБУД-1»

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відтак, особою, відповідальною за завдані ОСОБА_1 власнику автомобіля А21 Elara», державний номер НОМЕР_1 збитки, є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»з огляду на те, що автомобіль Elantra», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, винний у скоєнні ДТП, належить Відкритому акціонерному товариству Тресту «КИЇВМІСЬКБУД-1», цивільно-правова відповідальність якого застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група»згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3403197.

На підставі висновку автотоварознавчого дослідження № 41/02 від 15.02.2008 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група», з відрахуванням суми франшизи, яка у відповідності до полісу № ВВ/3403197 складає 510, 00 грн., платіжним дорученням № 13120 від 06.10.2008 р. було перераховано на рахунок Відкритого акціонерного товариства «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»суму страхового відшкодування в розмірі 7541, 72 грн.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»у листі-відповіді вих. № 03/18339 від 11.11.2008 р. на претензію позивача вих. № 77345 від 10.10.2008 р. щодо виплати грошових коштів в розмірі 3195, 82 грн., яка є сумою різниці між сплаченим Відкритим акціонерним товариством «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»страховим відшкодуванням в розмірі 10737, 54 грн. та сумою, сплаченою в порядку регресу Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група», повідомило, що у разі, якщо позивачем будуть надані акт виконаних робіт та чеки на деталі, які замінені під час ремонту, ним буде розглянута можливість здійснення доплати.

Судом встановлено, що у відповідності до умов договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу, НОМЕР_3 від 30.11.2007 р., підставою для визначення розміру збитку згідно з умовами сертифіката до даного договору, є рахунки СТО.

Проте Відкритим акціонерним товариством «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»не були надані докази здійснення фактичних затрат на ремонт пошкодженого автомобіля.

Передбачені договором добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу, НОМЕР_3 від 30.11.2007 р. рахунки СТО, які мали бути підставою для визначення розміру збитку, завданого власнику автомобіля ery А21 Elara», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1, позивачем надані не були.

Підпунктом 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до пункту 4.5. договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 23-0107-0004 від 06.09.2007 р., страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, визначену договором. Франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

З вищенаведених підстав позов Відкритого акціонерного товариства «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства Тресту «КИЇВМІСЬКБУД-1»компенсації здійснених страхових виплат в розмірі 3195, 82 грн. підлягає задоволенню частково, лише в частині стягнення з відповідача суми в розмірі 510, 00 грн., що становить розмір франшизи, передбаченої полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3403197.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 17.03.2011 р. від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності.

У відповідності до даної заяви Відкрите акціонерне товариство Трест «КИЇВМІСЬКБУД-1», що 30.01.2008 р. постановою Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП, а відтак, 30.01.2008 р. у Міняйла І.В. виникло право на отримання відшкодування шкоди.

Відповідач у своїй заяві пояснив, що 30.01.2011 р. закінчився перебіг строків позовної давності у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про стягнення відшкодування за завдану шкоду. Проте позивач не використав своє право, оскільки звернувся із позовною заявою лише 11.02.2011 р.

Розглянувши дану заяву про застосування строків позовної давності, суд її відхиляє з наступних підстав.

У відповідності до п.1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язаний його початок.

Враховуючи те, що позивачем платіжним дорученням № 1798 від 18.03.2008 р. суму страхового відшкодування в розмірі 10487, 54 грн. за договором добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу, НОМЕР_3 від 30.11.2007 р., саме з цього моменту починається перебіг строків позовної давності.

Враховуючи те, що позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даною позовною заявою 10.02.2011 р., ним не було допущено пропущення строків позовної давності.

Таким чином, суд визнає заяву відповідача про застосування строків позовної давності необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Тресту «КИЇВМІСЬКБУД-1»(вул. Лебединська, буд. 6, м. Київ, 04209, ідентифікаційний код 04012655) на користь Відкритого акціонерного товариства «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»(Кловський узвіз, буд. 9/2, кв. 40, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 20036721) 510 (пятсот десять) грн. 00 коп. компенсації здійснених страхових виплат, 16 (шістнадцять) грн. 28 коп. витрат по сплаті державного мита та 37 (тридцять сім) грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.