Рішення № 14885467, 05.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/4805.04.11

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ФІНЕКС"

до Військової частини А 0139 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу

Збройних Сил України Міністерства оборони України

третя оосба-1 Міністерство оборони України

третя особа-2 ОСОБА_2.

про відшкодування фактичних витрат в порядку регресу 51 425,00 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_3 дов. № 67 від 27.08.2010 р.

від відповідача ОСОБА_4. дов. № 01/ЮК від 09.03.2011 р.

від третьої особи-1 не зявився

від третьої особи-2 не зявився

В судовому засіданні 05.04.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про відшкодування фактичних витрат в порядку регресу 51 425,00 грн.

07.02.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/48, залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України та Семочку В.В., витребувано документи та докази, сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 23.02.2011 року.

21.02.2011 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача 91425,00 грн. фактичних витрат в порядку регресу.

В судове засідання, призначене на 23.02.2011 року, зявився представник позивача, вимоги ухвали суду щодо надання додаткових доказів по справі виконав частково. Крім того 23.02.2011 року позивачем через канцелярію суду було надано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача 123980,18 грн.

Відповідач та треті особи в судове засідання не зявилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі щодо надання додаткових доказів по справі не виконали, поважних причин неявки суду не повідомили.

Ухвалою суд від 23.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 15.03.2011 року.

15.03.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін. Представники третіх осіб в судове засідання не зявилися, поважних причин неявки суду не повідомили, витребуваних судом документів не надали.

15.03.2011 року до канцелярії суду від відповідача надійшли клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України та про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи.

Судом розглянуті клопотання відповідача та відмовлено у їх задоволенні через необґрунтованість.

Ухвалою суду від 15.03.2011 року розгляд справи відкладено на 05.04.2011 року.

05.04.2011 року в судове засідання зявилися представники позивача та відповідача, представник відповідача на виконання вимог суду надав письмовий відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи-1 та третя особа-2 в судове засідання не зявилися, поважних причин неявки суду не повідомили, вимоги суду щодо надання витребуваних документів у справі не надали.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про призначення у справі судової авто товарознавчої експертизи.

Судом розглянуто клопотання відповідача та відмовлено у його задоволенні через необґрунтованість.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги, заявлені з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечував та наполягав на відмові у його задоволенні.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представники сторін ознайомлено з їхніми правами та обовязками у відповідності до ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.06.2010 року між ОСОБА_1 (надалі - страхувальник) та позивачем було укладено договір страхування наземного транспорту № 522-10.АК01 від 07.06.2010 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля Mitsubishi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_1 (надалі автомобіль Mitsubishi).

22.11.2010 року на перехресті вул.. Лютеранської та вул.. Шовковичної відбулося зіткнення автомобіля Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням громадянина ОСОБА_1, та автомобіля УАЗ, військовий номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_1, був пошкоджений.

Зіткнення відбулося в результаті порушення громадянином ОСОБА_2 правил дорожнього руху України. Зазначена обставина підтверджується постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2010 року, справа № 3-5234/2010.

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно Звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 20 від 09.12.2010 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Mitsubishi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_1 станом на 09.12.2010 року складає 168511,62 грн., вартість застрахованого автомобіля складає 185 715,18 грн.

З урахуванням результатів автотоварознавчого дослідження та згідно п. 5.9. Договору страхування, застрахований автомобіль є конструктивно знищеним (вартість відновлювального ремонту перевищує 80% ринкової вартості застрахованого автомобіля), у зв'язку з чим, сума страхового відшкодування розраховується в порядку, передбаченого п. 12.6 Договору страхування.

Згідно п. 12.6.1.2 Договору страхування, сума страхового відшкодування складає різницю між ринковою вартістю застрахованого автомобіля, вартістю залишків застрахованого автомобіля, придатних для подальшого використання, та розміром франшизи. При цьому, застрахований автомобіль залишається у власності страхувальника ОСОБА_1

Відповідно до страхового акту № 3873/522-10.АК01 від 14.12.2010 року, страховик мав виплатити страхувальнику 123065,18 грн. страхового відшкодування.

На момент дтп у страхувальника існувала перед страховиком поточна заборгованість зі сплати третьої та четвертої частин страхової премії на загальну суму 5510,00 грн.

Згідно п. 12.12 Договору страхування, позивач за згодою страхувальника зараховує частину страхового відшкодування в рахунок погашення заборгованості зі сплати страхової премії шляхом взаємозаліку.

Згідно Акту зарахування зустрічних позовних вимог від 14.12.2010 року, частина страхового відшкодування в сумі 5510,00 грн. була зарахована в рахунок погашення заборгованості зі сплати страхової премії за Договором страхування.

Таким чином, позивач зобовязаний був виплатити власнику застрахованого транспортного засобу решту страхового відшкодування в сумі 117555,18 грн.

Станом на 22.02.2011 року позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 117555,18 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами № 743 від 22.12.2010 року, № 786 від 28.12.2010 року, № 1 від 04.01.2011 року, № 14 від 14.01.2011 року, № 62 від 27.01.2011 року, № 130 від 02.02.2011 року, № 147 від 10.02.2011 року, № 160 від 21.02.2011 року, № 165 від 21.02.2011 року, № 168 від 22.02.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до положень ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У складі здійсненої оплати за договором № 522-10.АК01 від 07.06.2010 року ОСОБА_1 було включено вартість фактично понесених витрат в розмірі 915,00 грн., повязаних з дтп, а саме: вартість проведеного автотоварознавчого дослідження; витрати, повязані з одержанням копії Постанови Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2010 року та вартість довідки ВДАІ від 22.11.2010 року.

Відповідно до п. 10.11 Договору № 522-10.АК01 від 07.06.2010 року, ОСОБА_1 повинен був вжити заходів для забезпечення реалізації "Страхова компанія "ФІНЕКС" права вимоги до відповідальної за заподіяний збиток особи, тобто надати відповідне судове рішення, що кореспондується з положеннями п.11, 11.7 Договору.

Зобов'язання заподіювача відшкодувати шкоду не включає його обов'язку покриття видатків страховика, зроблених останнім за цивільно-правовими угодами з третіми особами, поза межами дії договору страхування наземного транспорту № 522-10.АК01 від 07.06.2010 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що покладення на відповідача обовязку оплати витрат позивача пов'язаних з наданням Товариством з обмеженою відповідальністю "Прове" за договором № 05/07/10 від 05.07.2010 року, послуг з отримання копій рішень, вироків, ухвал та постанов судових органів, є безпідставним, в результаті чого заборгованість відповідача з виплати страхового відшкодування складає 123 780,18 грн.

За таких обставин, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від ОСОБА_2 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної застрахованому автомобілю Mitsubishi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП в розмірі 123065,18 грн. та вартості фактично понесених витрат повязаних з дтп, а саме: вартість проведеного автотоварознавчого дослідження в сумі 600,00 грн. та вартість довідки ВДАІ від 22.11.2010 року в розмірі 115,00 грн.

З постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2010 року та Довідки ВДАІ Печерського району м. Києва від 22.11.2010 року вбачається, що автомобіль УАЗ, військовий номерний знак НОМЕР_2, належить відповідачу - Військовій частині А 0139 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України, а водій ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової частини № А0139.

Згідно Довідки Військової частини А 2100 ВІБДР Центрального управління військової служби правопорядку від 01.03.2011 року, військовий автомобіль УАЗ-31519 в/н 04-00 А1 належить військовій частині А0139.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 1174 ЦК України, шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обовязок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоровя і віком громадян України, повязаних із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач зобовязаний відшкодувати шкоду, завдану військовослужбовцем військової частини № А0139 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України

Таким чином, відповідно до норм Цивільного кодексу України та положень Закону України “Про страхування”, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача фактичних витрат в порядку регресу в розмірі 123 780,18 грн. та є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем, відповідно до ст.ст. 32-34 ГПК України не надано суду належних доказів на спростування обставин викладених у позовній заяві.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А 0139 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України (03113, м. Київ, просп. Перемоги, 55/2, код ЄДРПОУ 07953714) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страховіа компанія "ФІНЕКС" (03151, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 54 (юр.адр.); 02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 23, офіс 907-910 (факт.адр.), код ЄДРПОУ 32641358) 123 780 (сто двадцять три тисячі сімсот вісімдесят),18 грн. фактичних витрат в порядку, 1237 (одна тисяча двісті тридцять сім),80 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 11.04.2011