Рішення № 14885383, 13.04.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.04.2011 Справа № 12/183

За позовом Ужгородського комунального підприємства „Уж-тепло”, м. Ужгород

до відповідача Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта” в особі Закарпатської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта”, м. Ужгород

про стягнення 42457,77 грн.

Суддя В.С. Русняк

Представники:

Від позивача Гомза В.І. начальник юридичного відділу, доручення від 22.01.10;

Від відповідача Боднарчук Т.В. юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №0208-06 від 23.02.11;

Кучак І.М. інженер-енергетик, довіреність №0272-06 від 11.03.11

СУТЬ СПОРУ: Ужгородським комунальним підприємством „Уж-тепло”, м. Ужгород заявлено позов до Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта” в особі Закарпатської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта”, м. Ужгород про стягнення 42457,77 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог)

Відповідач в поясненні у справі проти позову заперечує, посилаючись при цьому зокрема на те, що в обґрунтування своїх вимог позивач надав лише договір №33/273 та виставлені ним рахунки за січень березень 2007 року на загальну суму 65932,68 грн. Протягом даного періоду тепло до старої будівлі Поштамту площею 571,5 кв. м за адресою пл. Поштова, 4, де оплата проводилась по тарифу без лічильника, відпускалась із значним відхиленням від кількості обумовленої договором. В рахунках позивача наявна позиція „недовідпуск - опалення”, яка підтверджує те, що тепло належним чином не відпускалось, але сума у вказаній позиції рахунку значно занижена. Спеціалістом відповідача було зроблено обєктивний розрахунок кількості наданого тепла до старої будівлі Поштамту. На підставі даного рахунку і було здійснено оплату за теплову енергію. Крім того, відповідач у своїх поясненнях зазначає про сплив позовної давності, що є підставою для відмови у позові, оскільки 27.08.2007 р. КП „Уж-тепло” предявило до відповідача позовну заяву про стягнення заборгованості, що припинило перебіг позовної давності згідно ч. 2 ст. 264 ЦК України. Разом з тим, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.10.2007 р. даний позов залишено без розгляду, а у відповідності до ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу строку позовної давності. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 р. справу направлено на новий розгляд, однак розгляд справи розпочато заново лише 10.02.2001 р., що призвело до пропущення встановленого законом строку позовної давності.

Також, відповідачем у додаткових поясненнях зазначається, що договір №33/273 від 01.11.2006 р. на постачання теплової енергії підписаний Закарпатською дирекцією УДППЗ „Укрпошта” разом із протоколом розбіжностей та надісланий на адресу КП „Уж-тепло” 28.12.2006 р. Листом КП „Уж-тепло” №347 від 13.02.2007 р. відмовлено у внесенні змін у проект договору, а протокол розбіжностей до вищевказаного договору з боку КП „Уж-тепло” не підписано. Однак, у звязку з тим, що КП „Уж-тепло” не надало відповіді на пропозицію щодо внесення змін до Договору протягом двадцяти днів та не звернулися до суду в цей же строк, запропоновані відповідачем зміни вважаються прийнятими.

Згідно з п. 4.2.5 Договору з протоколом розбіжностей теплопостачальна організація повинна додержуватись температури мережної води на вході до системи опалення не нижче 70 градусів по Цельсію. Однак, впорушення умов договору позивач не постачав теплову енергію в обумовленій кількості.

Неодноразову усні звернення недопостачання теплової енергії та здіснення у звязку з цим перерахунку виставленої суми за теплову енергію працівники КП „Уж-тепло” ігнорували. У звязку з цим, інженером-енергетиком Закарпатської дирекції УДППЗ „Укрпошта” ОСОБА_1. був зроблений власний розрахунок, на підставі якого і було проведено оплату в розмірі 9492,60 грн.

Також, Закарпатською дирекцією УДППЗ „Укрпошта” проведено оплату за теплову енергію згідно показників лічильника за січень, лютий та березень 2007 р. на загальну суму 13982,31 грн.

Розглянувши матеріали справи та додаткові матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами по справі укладено договір №33/273 від 01.11.2006 р. на постачання теплової енергії, яким з урахуванням протоколу розбіжностей вважається прийнятим в редакції відповідача.

Відповідно до умов договору позивачем у період з листопада 2006 р. по квітень 2007 р. надавались послуги по опаленню Закарпатської дирекції УДППЗ „Укрпошта”, за що відповідач згідно п. 6.3 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим повинен розрахуватись за надані послуги.

Позивачем умови договору виконано. За період надання послуг за січень, лютий, березень 2007 р. відповідачу було надано послуги на загальну суму 65932,68 грн. і виставлені рахунки на оплату відповідно №№173, 386, 549, що і було сумою позову. З урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог сума позову становить 42457,77 грн., тобто залишок несплаченої суми за вищевказаний період по виставлених рахунках за січень, лютий, березень 2007 р., що і є предметом позову. Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також, дане правило закріплено в Господарському кодексі України статтею 193.

Заперечення відповідача зазначені в поясненнях судом не може бути прийнято до уваги, оскільки згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем на підтвердження своїх вимог надано суду рахунки на оплату за надані послуги за спірний період та розгорнутий розрахунок суми заборгованості по кожному обєкту окремо. В рахунках наданих відповідачу для сплати наданих послуг зазначено недовипуск - опалення і сума яка мінусована за цей недовипуск, тобто відповідачу виставлялись рахунки за фактично надані послуги щодо власних розрахунків відповідача на підставі яких він проводив оплату за надані послуги, то ні договором, ні законодавством не передбачено розробляти розрахунки на власний розсуд, і вони не можуть бути належним доказом невиконання позивачем своїх зобовязань за договором.

Крім того, в порушення п. 7.1.4 договору, який сам відповідач і вніс в протокол розбіжностей в своїй редакції, яка відповідно до норм закону вважається прийнята, згідно якого підставою для зменшення оплати є акт заміру, який підписується комісією або відповідальним працівником і направляється іншій стороні на наступний день, як повідомив працівник відповідача в судовому засіданні такі акти суду не може надати у звязку з їх відсутністю.

Що стосується строку позовної давності позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки звернувся до суду з позовом 05.09.2007 року, тобто в межах позовної давності.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 29.10.2007 р. позов був залишений без розгляду. 09.11.2007 р. позивачем на вищезазначену ухвалу була подана апеляційна скарга. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 р. ухвала господарського суду Закарпатської області від 29.10.2007 р. у справі №12/183 скасована і справа направлена для розгляду в господарський суд Закарпатської області, яка надійшла до суду 09.02.2011 р. вх. №05/1-16-1355/2011. У цьому випадку, перебіг позовної давності зупиняється на період часу від дня предявлення позову до набрання законної сили рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає до задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України в розмірі 542,57 грн., в т.ч. 424,57 грн. по оплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Справа вирішується у строки передбачені ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Керуючись ст. 49, ч. 3 ст. 69, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта” в особі Закарпатської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Поштова, 4, код 20454128) на користь Ужгородського комунального підприємства „Уж-тепло” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Белінського, 17, код 03054098) суму 42457,77 (сорок дві тисячі чотириста пятдесят сім гривень сімдесят сім копійок) грн. та суму 542,57 (пятсот сорок дві гривні пятдесят сім копійок) грн. відшкодування судових витрат (в т.ч. 424,57 грн. по оплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Видати наказ.

Суддя В.С. Русняк