Ухвала суду № 14884141, 28.03.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 р. Справа № 24603/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівКаралюса В.М. та Коваля Р.Й.,

при секретарі судового засідання Корчинській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Калуської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2009р. в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» до Калуської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській обл. про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення бюджетного відшкодування та визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А:

02.12.2008р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Калуський хлібокомбінат» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Калуської обєднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ в Івано-Франківській обл. № 0001932301/2 від 29.10.2008р. та № 0001922301/2 від 29.10.2008р.; стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с.2-4).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2009р. заявлений позов задоволено, визнано протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення Калуської ОДПІ в Івано-Франківській обл. № 0001932301/2 від 29.10.2008р. та № 0001922301/2 від 29.10.2008р.; стягнуто з державного бюджету на користь позивача понесені судові витрати (а.с.130-133).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Калуська ОДПІ, яка покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити (а.с.135-136).

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що попередньою перевіркою позивача від 25.05.2006р. встановлено, що фактичний розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування має бути включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.26 Податкової декларації з податку на додану вартість), становить 182809 грн.; чинним законодавством не передбачено винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень у випадку зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, однак такі висновки податкового органу є обовязковими для платника податків, який повинен враховувати їх при складанні декларацій за наступні періоди.

В порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р., та враховуючи результати попередньої перевірки, ТзОВ «Калуський хлібокомбінат» безпідставно відображено у поданій податковій декларації суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в розмірі 28416 грн.

У звязку із реорганізацією ТзОВ «Калуський хлібокомбінат» шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ «Концерн Хлібпром», судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну позивача (апелянта) його правонаступником - ПАТ «Концерн Хлібпром» (а.с.92-97).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 12.06.2008р.-19.06.2008р. відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТзОВ «Калуський хлібокомбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2008р. по податку на прибуток та з 01.01.2006р. по 30.04.2008р. по податку на додану вартість /ПДВ/, по результатам якої складено Акт перевірки № 1112/23-01/32128579 від 24.06.2008р. (а.с.25-66).

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет, на 28808 грн., та завищено бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2008 року на суму 28416 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки та по результатам процедури адміністративного оскарження податкових зобовязань відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

* № 0001922301/2 від 29.10.2008р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 43212 грн., з яких 28808 грн. за основним платежем та 14404 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

* № 0001932301/2 від 29.10.2008р. про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2008 року на суму 28416 грн. (а.с.67, 68).

Також в акті попередньої документальної перевірки від 25.05.2006р. вказано, що сума, на яку необхідно зменшити залишок відємного значення ПДВ, складається із двох сум: 47377 грн. податкового зобов'язання по ПДВ з операцій по отриманню авансів в оплату за цінні папери та 53670 грн. податкового зобов'язання, обчисленого в звязку з невірним заповненням податкової звітності.

Предметом спору у даній справі є оскарження рішень відповідача про визначення суми податкових зобовязань з ПДВ та зменшення розміру бюджетного відшкодування з цього податку через неврахування позивачем в податковій декларації за січень 2006 року результатів перевірки, згідно яких платник податків зобовязаний зменшити залишок відємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 101047 грн., що, в свою чергу, призвело до донарахувань податкових зобовязань і зменшення розміру бюджетного відшкодування.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що згідно п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» отримання авансу за цінні папери не є об'єктом оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Наведений висновок стверджується судовими рішеннями, а саме постановою господарського суду Івано-Франківської обл. від 21.11.2006 року по справі № А-6/157А, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2007р., а також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.2010р., які набрали законної сили; вказаними рішеннями визнані розглядувані операції з отримання авансів як операції з цінними паперами (а.с.77-78, 79-82, 145-147).

Також обґрунтованим слід вважати твердження суду першої інстанції про те, що в даному випадку відповідачем визначено податкове зобов'язання поза межами встановленого законом строку тривалістю 1095 днів.

Згідно п.15.1.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, акт попередньої документальної перевірки був складений 25.05.2006р., а податковий кредит зменшений позивачу за січень-квітень 2003 року на суму 16701 грн., що суперечить вимогам п.п.15.1.1 ст.15 вказаного Закону.

Окрім цього, виносячи спірні податкові повідомлення-рішення відповідач безпідставно виходив з обовязку позивача здійснити зменшення відємного значення ПДВ згідно висновків попереднього акта перевірки.

По вказаним обставинам податковим органом не було прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення на суму 101047 грн., вказане порушення зафіксовано в акті перевірки від 25.05.2006р., через що такі висновки податкового органу не можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р., за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Із аналізу зазначеної норми вбачається, що акт перевірки не породжує ніяких правових наслідків та не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішенням в розумінні п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

Таким чином, акт перевірки не має обов'язкового характеру для платника податків, а викладені в ньому обставини можуть бути лише підставою для прийняття керівником податкового органу відповідного рішення.

У зв'язку з тим, що Калуською ОДПІ не було прийнято відповідне повідомлення-рішення, а сам акт перевірки не може містити імперативних приписів, тому зазначені у ньому висновки не породжують жодних правових наслідків для платника податку.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

За таких обставин заявлений позов є підставним і обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Калуської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2009р. в адміністративній справі № 2а-6306/08/0970 залишити без задоволення, а згадану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.М.Каралюс

Р.Й.Коваль