Постанова № 14883482, 07.04.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2011 р.Справа № 18/71/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лавренюк О.Т.

суддів Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання Ярошенко О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Палій О.В., дов. № 811 від 15.10.2010 р.

від відповідача: представник не зявився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

від 3-ої особи 1: представник не зявився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

від 3-ої особи 2: представник не зявився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми „Азалія”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 04 лютого 2011 року

у справі №18/71/10

за позовом Закритого акціонерного товариства „Південбудтранс”

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Чорноморська товарна біржа Агропромислового комплексу

до відповідача Акціонерного товариства відкритого типу „Южноукраїнський домобудівний комбінат”

в особі ліквідатора Ратинської Сталіни Вікторівни

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Виробничо-комерційна фірма „Азалія”

про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, визнання права власності, -

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладався на 07.04.2011 р.

В судовому засіданні 07.04.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

25.05.2010 р. ЗАТ „Південбудтранс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до АТВТ „Южноукраїнський домобудівний комбінат” в особі ліквідатора Ратинської С.В. , за участю третьої особи на стороні позивача Чорноморської товарної біржі Агропромислового комплексу про визнання дійсним договору від 12.03.2010 р. купівлі-продажу нерухомого майна нежитлового приміщення, вартістю 280000 грн., яке розташоване за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бульвар Шевченка, буд. 4, укладеного 12.03.2010 р. між сторонами по справі, та визнання за позивачем права власності на це майно.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.11.2010 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ВКФ „Азалія”.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.02.2011 р. у справі №18/71/10 (суддя Міщенко В.І..) позов ЗАТ „Південбудтранс” задоволено; визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення (літера А-5Ж), загальною площею першого поверху 82,7 кв.м., яке розташоване за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бульвар Шевченка, буд. 4 прим. 0, укладений 12.03.2010 р. між ЗАТ „Південбудтранс” та АТВТ „Южноукраїнський домобудівний комбінат”; визнано за ЗАТ „Південбудтранс” право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення (літера А-5Ж), загальною площею першого поверху 82,7 кв.м., яке розташоване за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бульвар Шевченка, буд. 4; стягнуто з АТВТ „Южноукраїнський домобудівний комбінат” на користь позивача 2800,00 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, мотивуючи це тим, що позовні вимоги ЗАТ „Південбудтранс” є правомірними та обґрунтованими на підставі ст.ст. 220, 334 ЦК України.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.02.2011 р. по даній справі, ВКФ „Азалія” звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

24.03.2011 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ЗАТ „Південбудтранс”, представник ЗАТ „Південбудтранс” був присутнім в судових засіданнях по даній справі, надавав усні пояснення щодо залишення оскаржуваного рішення без змін, а апеляційну скаргу ВКФ „Азалія” без задоволення.

24.03.2011 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід складу судової колегії від ЗАТ „Південбудтранс

24.03.2011 р. судова колегія у відкритому судовому засіданні ухвалила відхилити заяву про відвід суддів, з посиланням на приписи ст. 20 ГПК України.

25.03.2011 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов ще один відзив на апеляційну скаргу від ЗАТ „Південбудтранс”.

Інші учасники процесу в судові засідання не зявились, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про причини неявки у судові засідання суд не повідомили, у звязку з чим, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Клопотання ВКФ "Азалія" про відкладення розгляду справи судовою колегією відхилено, як безпідставне.

Вислухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ВКФ „Азалія”, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2010р. відбулися біржові торги по продажу нерухомого майна АТВТ „Южноукраїнський домобудівний комбінат”, яке розташовано за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бульвар Шевченка, буд. 4. Обєктом біржових торгів було нерухоме майно - нежитлове приміщення (літера А-5Ж), загальною площею першого поверху 82,7 кв.м., вартістю 280000 грн.

Згідно з Протоколом №1 біржових торгів від 12.03.2010р. (а.с. 118) єдиним учасником та переможцем біржових торгів стало ЗАТ „Південбудтранс”, ціна продажу обєкта біржових торгів склала 280000 грн.

12.03.2010 p. між АТВТ „Южноукраїнський домобудівний комбінат” (Продавець, відповідач) в особі ліквідатора Ратинської С.В. та ЗАТ „Південбудтранс” (Покупець, позивач) укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна (а.с. 11), за умовами п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує нерухоме майно - нежитлове приміщення (літера А-5Ж), загальною площею поверху 82,7 кв.м., яке розташоване за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бульвар Шевченка, буд. 4, прим. 0, та знаходиться в задовільному технічному стані і придатне до експлуатації.

У п. 1.2. Договору встановлено, що сума продажу майна складає 280000 грн. у тому числі ПДВ 20%.

Відповідно до п.п. 2.1-2.3 договору Покупець зобовязаний оплатити повну вартість нерухомого майна протягом 10 днів з дати підписання договору. Сторони домовились, що після повного розрахунку факт передачі нерухомого майна від Продавця до Покупця буде підтверджено актом прийому-передачі між сторонами за договором. Право власності на нерухоме майно, що є предметом цього договору, виникає у Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі.

Згідно з п. 5.1 договору останній набирає силу з моменту підписання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу від 12.03.2010 p. укладений сторонами у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Водночас матеріали справи свідчать про те, що позивач сплатив відповідачу вартість майна відповідно до умов договору, що підтверджується платіжними дорученнями №221 від 15.03.2010 р. на суму 200000 грн. та №240 від 19.03.2010 р. на суму 80000 грн. (а.с. 13)

19.10.2010 р. між Ратинською С.В. та ЗАТ „Південбудтранс” було підписано акт приймання-передачі майна (а.с. 14), зазначеного в договорі купівлі продажу.

19.03.2010 р. та 22.03.2010 р. Позивач направив ліквідатору Ратинській С.В. листи за вих. № 197 та № 198 з проханням з'явитися до нотаріальної контори для нотаріального посвідчення вищевказаного договору.

22.04.2010 p. позивач у листі за вих.№286 звернувся до приватного нотаріуса Южноукраїнського міського нотаріального округу - ОСОБА_5 з проханням нотаріально посвідчити укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.03.2010р.

Листом за вих.№40/01-14 від 28.04.2010 р. (а.с. 1) приватним нотаріусом ОСОБА_5 було відмовлено в нотаріальному посвідченні договору з причин ненадання всіх документів, необхідних для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Вважаючи, що відмова нотаріуса спричинена тим, що ліквідатор відповідача Ратинська С.В. не зявилась до нотаріальної контори та не надала необхідні для нотаріального посвідчення договору документи, чим перешкоджає позивачу оформити право власності на придбане ним за договором купівлі-продажу майно, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.03.2010 р. та визнання права власності на вказане майно на підставі ст.ст. 220, 334 ЦК України.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч.3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно з ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

За ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Таким чином, у розумінні ст.ст. 334, 657 ЦК України договори купівлі-продажу нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Водночас слід зазначити, що в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” закріплено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обовязковому нотаріальному посвідченню. Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК повязується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обовязків для сторін. При розгляді таких справ суди повинні зясувати, чи підлягає правочин обовязковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Окрім того, в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У звязку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.03.2010 р. в порушення вимог ст. 657 ЦК України не було нотаріально посвідчено та не було вчинено державну реєстрацію вказаного договору, останній є неукладеним, а отже у задоволенні позову про визнання такого договору дійсним слід відмовити.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги ЗАТ „Південбудтранс” про визнання за собою право власності на нерухоме майно, яке було предметом договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.03.2010 р. також не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними та необґрунтованими.

До того ж слід зазначити, що згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Апеляційний господарський суд вважає, що позивачем у розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України належним чином не доведено факту того, що відповідач дійсно ухилився від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.03.2010 р. та що вказаний договір саме з цих причин не був нотаріально посвідчений, що в будь-якому разі б зробило неможливим задоволення позову про визнання договору дійсним.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ЗАТ „Південбудтранс” є неправомірним та безпідставним.

За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ВКФ „Азалія” слід задовольнити, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, у задоволенні позову ЗАТ „Південбудтранс” слід відмовити.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, на ІТЗ судового процесу та державного мита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49 , 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми „Азалія” задовольнити.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.02.2011 року по справі №18/71/10 скасувати.

3. У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства „Південбудтранс” відмовити.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Південбудтранс” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Проммайданчик, 4, а/с 58 код ЄДРПОУ 31476454) на користь Виробничо-комерційної фірми „Азалія” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, пр. Леніна, 1/244, код ЄДРПОУ 19290822) 51 (пятдесят одну) грн.- витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.

5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Південбудтранс” на користь державного бюджету України 1349 грн. за розгляд апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева