Рішення № 14882979, 05.04.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"05" квітня 2011 р. Справа № 5019/525/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісава" м.Рівне

до відповідача Агропромислового приватного підприємства "Мир" с.Чудниця, Гощанський район

Рівненської області

про стягнення 6 423 грн. 65 коп. пені, 28 % річних та збитків, завданих внаслідок інфляції

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники сторін:

від позивача- не з’явився ;

від відповідача- Мосійчук А.П., представник (довіреність б/н від 04.04.2011р.).

В судове засідання 05 квітня 2011 року представник позивача не з’явився, хоч про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому порядку.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з заявою про стягнення з відповідача 2251 грн. 64 коп. пені, 3147 грн. 81 коп. 28% річних, 1024 грн.20 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції згідно договору №ЗУФ-64/08/09 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 14.08.2009р.

Представник позивача в судове засідання 05.04.2011р. не з'явився.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.04.2011р. позовні вимоги заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позов, зокрема зазначив, що вказана сума заборгованості підлягає відшкодуванню на вимогу кредитора виключно разом з сумою основної заборгованості.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі позивача.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2009 року між ТзОВ «Тридента Агро" - Продавцем та АПП „Мир" - Покупцем був укладений Договір купівлі-продажу насіння (далі - Товар) №ЗУФ-64/08/09 (далі - Договір). Відповідно до умов даного Договору ним визначалися умови купівлі-продажу насіння на умовах відстрочення платежу. У зв'язку з порушенням термінів оплати за Договором №ЗУФ-64/08/09 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 14.08.2009 року ТзОВ „Тридента Агро" 25 листопада 2009 року звернулося з позовом до Господарського суду Рівненської області про стягнення заборгованості та штрафних санкцій з АПП „Мир". Відповідно Господарським судом Рівненської області 17.12.2009р. було прийнято рішення по справі №14/178, згідно якого позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»до Агропромислове приватне підприємство «Мир»про стягнення заборгованості та штрафних санкцій задоволено. З Агропромислового приватного підприємства "Мир" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»стягнуто 18 600 грн. 00 коп. основного боргу, 731 грн.26 коп. пені, 998 грн. 79 коп. 28% річних, 167 грн. інфляційних збитків, 3 720 грн. штрафу, 242 грн.17 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу. Всього стягненню підлягає 24 695 грн. 22 коп. 11 січня 2010 року Господарським судом Рівненської області було видано наказ по справі №14/178.

Проте, відповідач рішення господарського суду Рівненської області по справі №14/178 від 17.12.2009р. виконав лише 03 серпня 2010 року, що ствердив представник АПП "Мир" в судовому засіданні 05.04.2011р., тобто з простроченням.

28 січня 2011 року між ТзОВ «Тридента Агро»та ТзОВ «Вісава»укладено Угоду №43-01/ТА про зміну кредитора у зобов'язані (а.с.17-18).

Відповідно до п.1.1 Угоди, ТзОВ «Тридента Агро»(Первісний кредитор) відступає ТзОВ «Вісава»(Новому кредитору) право вимоги виконання Агропромисловим приватним підприємством «Мир»(надалі - Боржник) зобов'язання, набутого Первісним кредитором на підставі Договору №ЗУФ-64/08/09 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 14 серпня 2009 року.

Відповідно до п.2.1 Угоди, вартість зобов'язання, що відступається за даною Угодою, становить 6423 грн. 65 коп. Відповідно до п. 2.2 Угоди, Первісний кредитор повідомляє, а Новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1, що відступається згідно Договору № ЗУФ-64/08/09 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 14 серпня 2009 року, є загальною сумою (розміром) штрафних санкцій (пені, 28%-річних, інфляційних витрат), які нараховані ТзОВ "Тридента Агро" відповідно до умов та норм чинного законодавства України.

21 лютого 2011 року ТОВ «Тридента Агро»надіслало на адресу АПП «Мир»повідомлення про зміну кредитора у зобов'язані, а також угоду про зміну кредитора у зобов'язанні та акт приймання-передачі документів від 28 січня 2011 року (а.с.20, 21). Відповідач своїх заперечень щодо зміни кредитора не надав.

Відповідач зобов'язання щодо виконання умов договору №ЗУФ-64/08/09 від 14.08.2009р. в частині повного розрахунку за отриманий товар та виконання рішення суду по справі №14/178 своєчасно не виконав, чим порушив узгоджені сторонами умови договору, визначені розділом 8. В зв'язку з цим позивач, відповідно до п.п.8.2, 8.3 Договору №ЗУФ-64/08/09 від 14.08.2009р. за прострочення виконання зобов'язання нарахував пеню в сумі 2 251 грн. 64 коп. за період з 26 листопада 2009р. по 01 серпня 2010р.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України та п.8.6 Договору позивачем нараховано 28 % річних в сумі 3147 грн. 81 коп. за період з 26 листопада 2009р. по 01 серпня 2010р. та 1024 грн. 20 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції за період грудень 2009р. - липень 2010р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, цивільні права та обов'язки виникають зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно із ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через відношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона від передбачених ними положень або якщо обов'язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.2 Договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 8.3 Договору сторони, відповідно до ст.259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Крім цього, сторони, відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Таким чином, нарахування пені, 28% річних, інфляційних витрат згідно Договору №ЗУФ-08/09 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 14 серпня 2009 року здійснюється за період із 26 листопада 2009 року (дата, що не врахована при нарахуванні штрафних санкцій згідно позову, згідно якого було прийнято рішення по справі №14/178) по 01 серпня 2010 року (день погашення заборгованості).

Разом з тим, твердження відповідача у відзиві на позов про те, що нарахування 3% річних та збитків, завданих внаслідок інфляції неможливе окремо від стягнення основної суми заборгованості спростовується наступним.

Стягнення річних та збитків від інфляції є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань, що може реалізуватись шляхом заявлення окремого позову, не пов’язаного з позовом про стягнення боргу.

В зв'язку з тим, що в країні відбулись інфляційні процеси, кредитор має право на збереження реальної величини грошей, присуджених до стягнення рішенням суду, але не виплачених в зв'язку з його невиконанням.

При заявлені окремого позову щодо стягнення % річних та інфляційних втрат визначальним є строк погашення боргу, що припиняє їх нарахування.

Саме з урахуванням цієї дати визначається своєчасність заявленого позову та сума цих стягнень.

В порушення вимог ст.33 ГПК України відповідач не надав доказів своєчасного погашення грошового зобов’язання, що і стало підставою для продовження встановленої законом відповідальності за порушення зобов’язання в межах строку позовної давності.

Крім того, заперечуючи позовні вимоги відповідач у відзиві на позов покликається на відсутність вини відповідача у порушенні грошового зобов'язання. Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов’язання в незалежності від наявності вини в його діях. Після прийняття судом рішення про стягнення коштів, грошове зобов’язання боржника не припинилось, оскільки кредитор реально грошові кошти не отримав. Відтак, встановлені ст. 625 ЦК відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи, що позивач доказів сплати 2251 грн. 64 коп. пені, 3147 грн. 81 коп. 28% річних, 1024 грн.20 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції суду не надав, позовні вимоги про їх примусове стягнення, як обґрунтовані, підлягають до задоволення.

Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку з зверненням до суду за захистом порушеного права на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Агропромислового приватного підприємства "Мир", яке знаходиться в с.Чудниця, Гощанський район, Рівненська область, вул.Перемоги,9 (код ЄДРПОУ 30717283) на користь Товарситва з обмеженою відповідальністю "Вісава", яке знаходиться в м.Рівне, вул.Кавказька,2 (код ЄДРПОУ 33408742) 2 251 грн. 64 коп. пені за період з 26.11.2009р. по 01.08.2010р., 3 147 гр. 81 коп. 28% річних за період з 26.11.2009р. по 01.08.2010р., 1 024 грн. 20 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції за період з грудня 2009р. по травень 2010р., 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "05" квітня 2011 р..