Рішення № 14882799, 07.04.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2011 р. Справа № 5016/422/2011(3/34)

за позовом: Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий

фонд України»

03038, м. Київ, вул. Ямська, 32

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства «Ініра»

56450, Миколаївська область, Доманівський район,

с. Козубівка

про: стягнення заборгованості в розмірі 36 799,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Коваленко С.А., за довіреністю;

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 25 2399,92 грн. –боргу та 11399,98 грн. - штрафу.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору поставки від 30.09.10 р. № 7-54, видаткової накладної від 30.09.10 р. № 7-93, довіреності від 30.09.10 р. № 614586, норм ст.ст. 525, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що, по-перше, відповідач свої зобов’язання по оплаті отриманого насіння виконав частково, а саме –сплатив лише 12 600,00 грн., по –друге, в порушення умов п. 8.1 договору відповідач не уклав договір застави в забезпечення договору поставки.

15.03.11 р. позивач подав до суду клопотання про зменшення позовних вимог, а саме - просить суд стягнути з відповідача 24 499,92 грн. –суму боргу, 11 399,98 грн. –суму штрафу.

Обґрунтування зменшення позову –це надане позивачем платіжне доручення про сплату 10.03.11 р. відповідачем 900,00 грн. за накладною № 7-83 від 30.09.10 р. за озиму пшеницю.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті позовної заяви до суду так і не скерував, двічі свого представника в судове засідання з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні ухвали, довідка ЄДРПОУ відповідача з зазначенням юридичної адреси та поштове повідомлення з відміткою про повернення судової ухвали.

Отже, беручи до уваги наведене та достатню кількість документів наданих позивачем в підтвердження свого позову, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

07.04.11 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

30.09.2010 р. між сторонами був укладений договір № 7-54 «поставки насіння»згідно з умовами якого, позивач, як постачальник, зобов’язався передати у власність покупця насіння сільськогосподарських рослин (далі –насіння) –озима пшениця «Антонівка»2 репродукції, у кількості 20 т. по ціні 1900,00 грн., а відповідач, як покупець, зобов’язався прийняти це насіння та оплатити його вартість в наступному порядку:

- суму в розмірі 12 000,00 грн. –на умовах 100% передплати;

- суму в розмірі 25 999,92 грн. покупець сплачує наступним чином: - 300,00 грн. до 25.11.2010 р.; 300,00 грн. до 25.12.2010 р.; 300,00 грн. до 25.01.2011 р.; 300,00 грн. до 25.02.2011 р.; 300,00 грн. до 25.03.2011 р.; 300,00 грн. до 25.04.2011 р.; 300,00 грн. до 25.05.2011 р.; 300,00 грн. до 25.06.2011 р.; 300,00 грн. до 25.07.2011 р.; 23299,92 грн. до 01.09.2011 р. (п. 3.2.2 договору).

У разі невиконання покупцем затвердженого графіку погашення заборгованості (в тому числі і за кожним строком окремо) постачальник має право стягнути весь залишок заборгованості у порядку згідно чинного законодавства України (п. 3.3 договору).

Строк дії цього договору сторони встановили до 30.09.2013 року.

Спірні правовідносини які склалися між сторонами регулюються положеннями цивільного законодавства про поставку.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивач на підставі довіреності серія ЯЖЯ № 614586 від 30.09.10 р. передав відповідачу за видатковою накладною № 7-83 від 30.09.10 р. 20 тон озимої пшениці «Антонівка»на загальну суму 37 999,92 грн.

Платіжні доручення від 16.12.10 р., 20.09.10 р., 17.09.10 р. свідчать про оплату відповідачем позивачу по договору всього 12 600,00 грн., з яких 12000,00 грн. –це передплата за умовами п. 3.2.1 договору.

Але, в подальшому, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів даної судової справи проплати, за встановленим порядком та в терміни за затвердженим графіком відповідачем не здійснювались.

Як вже було зазначено вище, після надходження позову до суду, відповідач здійснив часткову оплату позивачу по спірним відносинам в розмірі 900,00 грн.

Таким чином, підсумовуючи наведене, кінцевий борг на даний час у відповідача перед позивачем складає в сумі 24 499,92 грн. (37 999,92 –12 600,00 – 900,00).

Відповідно до приписів ст. 632, п. 1 ст. 691, пунктів 1 та 2 ст. 692 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною,

встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Графік сплати покупцем суми в розмірі 25 999,92 грн. сторонами в договорі визначений чітко, та при умові порушення відповідачем цього графіку погашення заборгованості, за умовами п. 3.3 договору останній повинен сплатити позивачу весь залишок заборгованості, який на день розгляду справи складає в розмірі 24499,92 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, а саме - не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе зобов’язань, щодо повної сплати, в обумовлені договором строки, постачальнику грошових коштів за отримане насіння.

Отже, позов надійшов до суду 21.02.2011 року, лист –вимога постачальником покупцю був скерований ще 09.12.10 року, станом на 20.02.11 рік відповідач не сплатив позивачу коштів згідно графіку за листопад, грудень 2010 р. та січень 2011 року (всього 900,00 грн.).

На письмову вимогу від 09.12.10 року, боржник вчасно та належним чином не відреагував.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Крім вищенаведеного, умови розділу 8 договору передбачають: порядок виконання умов цього договору забезпечується договором застави ліквідної сільськогосподарської техніки, який повинен бути нотаріально посвідченим та укладеним до 25.10.2010 року, предмет договору застави має бути застрахованим на користь ДП «Держрезервнасінфонд». Покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 30% від загальної вартості договору при не укладанні договору застави та договору страхування предмета застави, що забезпечує виконання п. 3.2.1 та п. 8.1.

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання зобов’язань відповідно до умов договору. У разі не укладення договору застави у строк визначений п. 8.1, покупець зобов’язаний достроково протягом 7 днів сплатити всю суму заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 28 січня 2011 року відповідач дійсно договір застави не уклав, тим самим порушив взяті на себе відповідні зобов’язання.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526, 610 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В зв’язку з викладеним відповідач у відповідності з нормами цивільного законодавства та умовами п. 8.2 договору за порушення взятих на себе зобов’язань в цієї частині повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 30 % від загальної вартості договору, що складає до стягнення 11 399,98 грн. (37999,92х30%).

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а отже –задоволенню їх в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Ініра» (56450, Миколаївська область, Доманівський район,с. Козубівка, код ЄДРПОУ 3129922) на користь Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України»(03038, м. Київ, вул. Ямська, 32, код ЄДРПОУ 30518866) - 24 499,92 грн. –суму боргу, 11 399,98 грн. –суму штрафу, 358, 99 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова