Рішення № 14882500, 04.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/4704.04.11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Спорт"

про стягнення заборгованості у розмірі 118 987, 66 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Волошина Т.О.- довіреність б/н від 13.12.2010;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аква Спорт"про стягнення заборгованості у розмірі 118 987, 66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобовязань щодо своєчасності та повноти повернення кредиту згідно умов кредитного договору № 278/КВ-07 від 01.08.2008, заборгувавши позивачеві 118 987, 66 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 118 987, 66 грн. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати 1189,88 грн. - державного мита та 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 09.03.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.03.2011.

24.03.2011 представник позивача у судовому засіданні подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження. Представник відповідача у судове засідання не зявився, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 04.04.2011.

04.04.2011 представник відповідача у судове засідання повторно не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачеві на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 22.03.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 09.03.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі-Банк) та відповідачем був укладений Кредитний договір (в іноземній валюті) № 278/КВ-07 (далі-Договір), відповідно до якого Банк зобовязувався надати відповідачеві у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в сумі 30907,00 доларів США, зі сплатою 13,50 % річних, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити нараховані проценти та комісію шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок Банку.

Згідно п. 1.1. Договору кінцевою датою повернення кредиту є 30 серпня 2010 року. Метою використання кредиту є придбання автомобіля Mitsubishi Pajero 3.0.

В забезпечення виконання зобов'язань за Договором між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу №278/Zкв-07 від 31.08.2007, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та фізичною особою-громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 - Договір поруки №278/Пор-07 від 31.08.2007, та між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та громадянином ОСОБА_2 Договір поруки №278/Пор-08 від 09 жовтня 2008 (належним чином завірені копії договорів містяться в матеріалах справи).

Додатковим договором №1 від 09.10.2008 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 278/КВ-07 від 31.08.2007 (далі- Додатковий договір), копія якого міститься в матеріалах справи, пунктом 2 сторони погодили, що проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Сплата відповідачем процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на відповідний рахунок банку (п. 4.2, п. 4.4 Договору).

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору банком було надано відповідачеві кредитні кошти у розмірі 30907,00 дол. США, що підтверджується розпорядженням бухгалтерії від 04 вересня 2007 року, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Однак у встановлений Договором строк суму кредиту з нарахованими процентами та комісією згідно умов Договору відповідачем повернено не було, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Відповідно до п.4.1. Договору заборгованість за кредитом повертається відповідачем у відповідності до Графіка повернення заборгованості, а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше кінцевої дати повернення кредиту.

З пункту 4.6. Договору слідує, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, відповідач сплачує у строки, передбачені п. 4.4. цього Договору, проценти з розрахунку 16 (шістнадцять) процентів річних, що нараховується на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати повного її погашення.

Згідно з п. 1.1. Додаткового договору, починаючи з 09 жовтня 2008 року на суму заборгованості відповідача нараховується щомісячна комісія за управління кредитом у розмірі 1,5 % річних у доларах США від фактичної суми заборгованості відповідача.

Таким чином, станом на 22.02.2011 заборгованість відповідача за Договором становить 118987,66 грн., що складається з: заборгованості за кредитом в доларах - 11 383,70 дол. США (90 387,72 грн.), пені за несвоєчасне повернення кредиту в доларах - 887,48 дол. США (7 046,65 грн.), заборгованості за відсотками в доларах - 2 348,03 дол. США (18 643,63 грн.), пені за несвоєчасне повернення відсотків в доларах - 140,63 дол. США (1 116,60 грн.), комісії у розмірі 1 692,85 грн., пені за несвоєчасну сплату комісії у розмірі 100,22 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Відповідно до п. 9.2. Договору банк має право зупинити подальше кредитування та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісії за управління кредитом та штрафних санкцій, що передбачені Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання відповідачем та/або іншими особами що є поручителями відповідача (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.) умов Договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за Договором, а відповідач зобов'язаний протягом 10 календарних днів, а у випадку, якщо зобов'язання відповідача за Договором забезпечуються заставою майнових прав за Договором банківського вкладу, укладеним з ТОВ "Укрпромбанк" - не пізніше наступного робочого дня з дати надсилання Банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії за управління кредитом та штрафні санкції, а також відшкодувати банку збитки, задані невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

02 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та позивачем було укладено та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. Договір про передачу активів ТОВ "Український промисловий банк" позивачеві в рахунок погашення заборгованості (надалі за текстом - Договір про передачу активів), згідно умов якого ТОВ "Український промисловий банк" передало (відступило) позивачеві права вимоги до боржників за кредитними та забезпечувальними договорами, а також за попередніми договорами, укладеними ТОВ "Український промисловий банк", внаслідок чого позивач замінює ТОВ "Український промисловий банк" як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях (належним чином завірена копія Договору про передачу активів міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.2. Договору про передачу активів внаслідок передачі ТОВ "Український промисловий банк" позивачеві прав вимоги до боржників, позивачеві переходить (відступається) право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами, а також за попередніми договорами.

Таким чином, відповідно до умов Договору про передачу активів та згідно ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, позивачеві належить право вимагати у відповідача повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, комісії та штрафних санкцій згідно умов Договору.

Як слідує із претензії та вимоги від 27.12.2010, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань передбачених Договором, однак відповідачем заборгованість не було погашено, відповіді на претензію не надано, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

З матеріалів справи слідує, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є кредитним договором.

У відповідності до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надав відповідачеві кредит у відповідності до умов Договору.

Згідно з частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 9.2. Договору сторони погодили, що у випадку невиконання відповідачем своїх зобов'язань позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту, включаючи нараховані відсотки за користування ним, комісію за управління кредитом та штрафні санкції.

Таким чином, відповідач не виконав своїх договірних зобовязань у встановлений Договором строк, що дає позивачеві право вимагати дострокового повернення кредиту.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтями 546, 549 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.1. Договору, у випадку порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісії, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Спорт" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, код ЄДРПОУ 32663497) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (юр.адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, пошт. адреса: 01015, м. Київ, вул. Фрунзе, 39, код ЄДРПОУ 34047020) 118987 (сто вісімнадцять тисяч девятсот вісімдесят сім) грн. 66 коп. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати 1189 (одну тисячу сто вісімдесят девять) грн. 88 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко