Рішення № 14882419, 28.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/1628.03.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс»

до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»

про стягнення 25563, 06 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Мельник Ю.П.

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування з урахуванням пені в розмірі 25563, 06 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, сплативши страхове відшкодування страхувальнику, має право стягнути цю суму з третіх осіб у порядку регресу у розмірі виплаченого відшкодування страхувальнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.02.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався у звязку з неявкою у судові засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

У процесі провадження у справі представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги частково, а саме: в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 24990 грн. Крім того, зазначив, що законодавством не передбачено відшкодування витрат за проведення експертизи.

11.03.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що позовні вимоги позивача складаються з суми страхового відшкодування в розмірі 24990,00 грн. та пені в розмірі 573, 00 грн. та просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування з урахуванням пені в розмірі 25563, 06 грн.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з чим приймає її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2011 р. у даній справі строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 28.03.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2009 р. між Закритим акціонерним товариством Страхова компанія «Мега-Поліс»(далі-Страховик) та Закритим акціонерним товариством «Бахчісарайський комбінат «Будіндустрія»(далі страхувальник) укладено договір № 2988 добровільного страхування наземного транспорту, за умовами якої, страховик зобовязався при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, а страхувальник зобовязався сплатити страховий платіж у встановленому цим договором розмірі та термін.

Пунктом 2.1. договору сторони домовились, що обєктом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, які пройшли реєстрацію в ДАІ, і належать страхувальнику на правах власності, повного господарського відання, оперативного управління або на інших законних підставах (договір оренди, лізингу, доручення тощо), вказані в додатку № 1 до цього договору, зокрема, транспортним засобом марки Ford Transit, державний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, 2005 року випуску.

Відповідно до п. 4.1. договору страховим ризиком за цим договором вважається пошкодження, знищення або викрадення транспортного засобу, внаслідок страхових випадків передбачених п. п. 4.1.1.-4.1.4.

4.1.1. Пошкодження чи знищення транспортного засобу та/або його додаткового обладнання ( у т.ч. фар, дзеркал, скла) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

4.1.2. Пошкодження або знищення транспортного засобу та/або його додаткового обладнання внаслідок стихійного лиха ( повінь, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал, лавина, оповзень, вихід підґрунтових вод, паводок, сель, удар блискавки, осідання грунту), падіння дерев та інших предметів, нападу тварин, а також пожежі (самозаймання транспортного засобу).

4.1.3. Умисне пошкодження або знищення транспортного засобу та/або його додаткового обладнання внаслідок протиправних дій третіх осіб.

4.1.4. Таємне або відрите викрадення транспортного засобу (крадіжка, грабіж, інше).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3, власником транспортного засобу марки Ford Transit, державний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, 2005 року випуску є Закрите акціонерне товариство «Бахчісарайський комбінат «Будіндустрія»

23.04.2009 р. між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником укладено поліс № ВВ/8666690 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.04.2009 р., відповідно до якого застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1, власника транспортного засобу ВАЗ-21099, номерний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5, 2005 року випуску.

28.12.2009 р. о 13 год. 10. хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, зареєстрована на дорозі Н-06 Сімферополь-Бахчисарай- Севастополь (Національна дорога), учасники якої є - транспортний засіб ВАЗ-21099, номерний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5, 2005 року випуску, що належить ОСОБА_1 та транспортний засіб марки Ford Transit, державний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, 2005 року випуску, який належить Закритому акціонерному товариству «Бахчісарайський комбінат «Будіндустрія, що підтверджується довідкою МВС України № 8542320 про дорожньо-транспортну пригоду.

Постановою Балаклавського районного суду від 19.01.2010 р. у справі № 3-131 ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Загальний розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу марки Ford Transit, державний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, 2005 року випуску, що належить Закритому акціонерному товариству «Бахчісарайський комбінат «Будіндустрія»в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № SL 12771 про оцінку транспортного засобу, складеного 28.12.2009 р. Приватним підприємством «Експертна компанія «Укравтоекспертиза»(свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 665 від 22.10.2003 р.) складає 129 902, 23 грн., вартість відновлюваного ремонту складає 130787, 83 грн.

Згідно страхового акту № 2040/2968-10 від 16.03.2010 р. до договору добровільного страхування наземного транспорту № 2968-10 від 26.10.2009 р. позивачем встановлено факт настання страхового випадку внаслідок обставин, що сталися 28.12.2009 р. на автошляху Н-06, Сімферополь Бахчисарай- Севастполь, з автомобілем марки Ford Transit, державний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, 2005 року випуску, що належить Закритому акціонерному товариству «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»та призначено до виплати в якості страхового відшкодування в розмірі 106320, 00 грн.

25.03.2010 р. та 26.03.2010 р. позивачем було виплачено страхове відшкодування страхувальнику в розмірі 106320, 00 грн. грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 731 від 26.03.2010 р. на суму 30000, 00 грн. та № 707 від 25.03.2010 р. на суму 76320,00 грн.

17.09.2010 р. відповідач отримав заяву від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» про виплату суми страхового відшкодування у розмірі 35000,00 грн., оскільки у ОСОБА_1 застрахований обовязковою цивільно-правової відповідальністю власників наземних транспортних засобів в Національній акціонерній страховій компанії «Оранта», що підтверджується полісом № ВВ/8666690 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Станом на день розгляду справи відповідач відповіді на вищезазначену заяву не надав, суму страхового відшкодування не сплатив.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування з урахуванням пені в розмірі 25563, 06 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування, в розмірі 106320,00 грн., до нього перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Ст. 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із аб.18 ст.9 Закону України „Про страхування” визначає що, франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобовязаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВВ/8666690) передбачено, що ліміт відповідальності за збитки становить 25 500 грн., франшиза - 510 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач визнав позовні вимоги частково, а саме - в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 24990 грн.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 24990, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату суми страхового відшкодування за період з 18.10.10 р. до 06.12.2010 р. в розмірі 573, 06 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Разом з тим суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобовязання, що передбачено Цивільним кодексом України.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

На підставі п.п. 37.1, 37.2 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” пеня сплачується у випадку, коли страховик здійснює несвоєчасну виплату страхового відшкодування саме потерпілому, тобто, у даному випадку права на предявлення вимоги про стягнення пені з відповідача не має.

За таких обставин, враховуючи, що між сторонами відсутній правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений у письмовій формі та відсутня пряма вказівка закону щодо виконання такого зобовязання відповідачем, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 573, 06 грн. за вказаний період є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 24990, 00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс»задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс»(03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, буд. 23, код 30860173) суму страхового відшкодування в розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп., 249 (двісті сорок девять) грн. 98 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.