Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 17/10728.03.11 За позовом дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки «Дунаєвецький плодоконсервний завод»
До приватного підприємства «Продовольчо-переробна компанія «Укрпродторг»
Про стягнення 22971,00 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники сторін:
Від позивача Дзекар М.М. (за дов.)
Від відповідача не з’явились
Обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулося дочірнє підприємство Хмельницької облспоживспілки «Дунаевецький плодоконсервний завод»до приватного підприємства «Продовольчо-переробна компанія «Укрпродторг»про стягнення 22971,00 грн. заборгованості за поставлений товар в кількості 3534 кг.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не розрахувався за отриманий від позивача товар на загальну суму 22971,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2011 р. порушено провадження у справі №17/107 та призначено її до розгляду на 21.02.2011 р..
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2011 р. розгляд справи відкладався на 14.03.2011 р., у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів.
Позивач звернувся до суду з клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі статті 69 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 р. розгляд справи було відкладено на 28.03.2011 р. та продовжено строк вирішення спору.
Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторони були повідомлені належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Господарським судом міста Києва 01.09.2010 р. було прийнято рішення по справі № 20/246 за позовом дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки «Дунаєвецький плодоконсервний завод»до приватного підприємства «Продовольчо-переробна компанія «Укрпродторг»про витребування 3534 кг кропу соленого як безпідставно набутого майна, яким у позові відмовлено повністю.
Зазначене рішення було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2010 р..
Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, у рішенні Господарського суду міста Києва від 01.09.2010 р. у справі № 20/246 встановлено, що при передачі кропу соленого вагою 3534 кг за накладними № 140 та № 141 від 12.07.2005 р. сторонами було погоджено найменування товару, його кількість, ціну та загальну суму, тобто між сторонами погоджено істотні умови, необхідні при укладенні договору купівлі-продажу.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі статтею 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, правовідносини між сторонами, які виникли при передачі позивачем відповідачу кропу соленого вагою 3534 кг, мають цивільно-правову природу договору купівлі-продажу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (частина 1 статті 641 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
У видатковій накладній № 140 від 12.07.2005 р. сторонами була визначена вартість переданого кропу соленого за один кілограм в сумі 0,162 грн.
Таким чином, як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва № 20/246 від 01.09.2010 р., позивачем було передано відповідачу за накладними № 140 та № 141 від 12.07.2005 р. кріп солений вагою 3534 кг та погоджено сторонами найменування товару, його кількість, ціну та загальну суму, а саме: 572,51 грн.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно з частинами 1 та 5 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Згідно з ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Так, в рішенні Господарського суду міста Києва від 01.09.2010 р. у справі № 20/246 встановлено, що сторонами письмово не було встановлено строку оплати кропу соленого вагою 3534 кг, а також те, що позивач 14.05.2009 р. в порядку ч. 2 статті 530 ЦК України звернувся до відповідача з вимогою про оплату кропу, відтак, строк оплати відповідачем отриманого кропу настав 21.05.2009 р., відповідно, станом на час розгляду справи в суді, строк позовної давності не сплив.
Таким чином, відповідач повинен був здійснити оплату вартості поставленого позивачем товару 21.05.2009 р..
Проте, відповідач, як у встановлені строки так і на дату судового розгляду, свого зобов’язання щодо оплати вартості поставленого кропу соленого в сумі 572,51 грн. не виконав.
Відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар є законними та обґрунтованими в частині стягнення з відповідача 572,51 грн. основного боргу, а тому підлягають задоволенню частково.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості поставленого товару, виходячи з ціни 6,50 грн. за кілограм відповідно до листа Головного управління статистики в Хмельницькій області № 10/01-24/122 від 17.11.2010 р., є безпідставним, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, при передачі за накладними № 140 та № 141 від 12.07.2005 р. товару сторонами було погоджено найменування товару, його кількість, ціну та загальну суму, тобто між сторонами погоджено істотні умови, необхідні при укладенні договору купівлі-продажу.
Відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Решта наведених сторонами доказів, судом не приймається як такі, що не мають значення для справи та не впливають на розгляд справи по суті.
Посилання позивачем на встановлену ціну кропу станом на липень 2005 року відповідно до Головного управління статистики в Хмельницькій області № 10/01-24/122 від 17.11.2010 р., судом не беруться судом до уваги як такі, що не мають значення для справи та не впливають на вирішення спору по суті.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, у судові засідання представник сторони не з'явився, жодних доказів не подав.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства «Продовольча переробна компанія «Укрпродторг»(03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 62-А, код 32156024, рахунок 2600400750035 в АКБ «Правекс-Банк»м. Київ, МФО 321983) на користь дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки «Дунаєвецький плодоконсервний завод»(32413, Хмельницька область, Дунаєвецький район, смт. Дунаївці, вул. Першотравнева, 2, рахунок 260070316403 у ХР ПАТ ФАБ «Укоопспілка»м. Дунаївці, МФО 315568, код 01729660) 572 (п’ятсот сімдесят дві) грн. 51 коп. основного боргу, 5 (п’ять) грн. 72 коп. витрат на сплату державного мита та 5 (п’ять) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
СуддяО.Г. Удалова
Рішення підписано 12.04.2011 р.
Судове рішення № 14882406, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/107. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: