Рішення № 14882383, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/9216.03.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Златобанк»

До 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна»

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Українська група морепродуктів»

Простягнення 1650000,25 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаТрофименко Т.М. (дов. № 2058 від 13.07.2009 р.)

Від відповідача-1

Від відповідача-2не з’явились

не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство «Златобанк»з позовом про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна»та товариства з обмеженою відповідальністю «Українська група морепродуктів»1650000,25 грн. заборгованості за договором про надання овердрафту № 9/08/OVER від 29.10.2008 р. та договором поруки від 12.11.2009 р., а саме: 1415344,02 грн. основного боргу, 108980,25 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 74946,25 грн. пені, 45729,73 грн. трьох процентів річних та 5000,00 грн. штрафу.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі порушили взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності повернення коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 р. порушено провадження у справі № 17/92 та призначено останню до розгляду на 14.02.2011 р..

Ухвалами від 14.02.2011 р. та від 28.02.2011 р. судом розгляд справи відкладався.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні від 28.02.2011 р. надав клопотання про відкладення розгляду справи для можливості узгодження сторонами тексту мирової угоди.

          Представник позивача у судовому засіданні надав уточнений розрахунок позовних вимог та письмове пояснення по суті позовних вимог в частині нарахування трьох процентів річних.

Відповідачі у судове засідання своїх повноважних представників не направили, витребуваних ухвалою суду документів не надали, про причини неявки на виклик суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

          Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          29.10.2008 р. між відкритим акціонерним товариством «Златобанк»(банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Дюна»(позичальником) було укладено договір про надання овердрафту № 9/08/OVER (далі –Договір-1).

Регулювання кредитування у формі овердрафт банком клієнта визначається статтею 1069 Цивільного кодексу України, а саме: кредитування рахунка клієнта банком, тобто здійснення банком платежів з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність або недостатність на ньому грошових ресурсів. Таке кредитування рахунка клієнта іменується овердрафт. Останній визначається як короткостроковий ¦кредит, що надається банком клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в заздалегідь обумовленій сумі шляхом дебетування його рахунка. Банк може надати клієнту кредитування рахунка клієнта у випадках, передбачених у договорі.

          Відповідно до умов Договору-1 (п. 1.1.) банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді овердрафту в тимчасове користування шляхом оплати з поточного рахунку позичальника, відкритого у позивача, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, на умовах та в межах ліміту, визначених Договором (далі - овердрафт).

          Згідно з п. 1.2. Договору-1 ліміт за овердрафтом (далі - ліміт) становить максимально припустиму суму кредиту, що спрямовується на покриття недостатньої суми коштів на поточному рахунку позичальника і не може перевищувати 2500000,00 грн.

          12.11.2009 р. сторонами було укладено додаткову угоду, відповідно до якої ліміт за овердрафтом (далі - ліміт) становить максимально припустиму суму кредиту, що спрямовується на покриття недостатньої суми коштів на поточному рахунку позичальника та не може перевищувати 2373464,71 грн. на період з 12.11.2009 р. по 26.11.2009 р., а також передбачено графік щодо встановленого сторонами ліміту строком до 01.07.2010 р..

          Відповідно до укладеної 01.07.2010 р. сторонами додаткової угоди до Договору-1 банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредиту для поповнення обігових коштів у розмірі 1415344,02 грн.

          Кінцевий строк повернення кредитних коштів за Договором-1 (з урахуванням укладеної сторонами додаткової угоди від 04.11.2010 р.) було встановлено по 17.12.2010 р..

          Пунктом 3.3.2. Договору-1 в редакції додаткової угоди від 04.11.2010 р. передбачено, що не пізніше строку, визначеного в пункті 1.2. та у Додатку № 1, що є невід’ємною частиною Договору-1, позичальник зобов’язаний повернути банку суму наданих кредитних коштів у повному обсязі, сплачувати проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному пунктом 2.6.

          Згідно з пунктом 1.4. Договору-1, за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 15 процентних річних, а відповідно до внесених додатковою угодою від 28.04.2009 р. змін, процентна ставки становить 23%. Пунктом 2.4. Договору-1 передбачено, що проценти за користування кредитними коштами позичальник самостійно перераховує на рахунок банку щомісячно, за фактичний строк користування овердрафтом не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. У подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредитних коштів.

          Відповідно до пункту 2.5. Договору-1 проценти за користування кредитними коштами розраховуються банком виходячи з дебетового залишку за поточним рахунком. При розрахунку плати за користування овердрафтом приймається рік і місяць рівні календарній кількості днів.

Пунктом 2.6. Договору-1 визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов'язань позичальника по цьому кредитному договору в повному обсязі, вимоги банку погашаються у наступній черговості: в першу чергу сплачуються прострочені проценти та комісії, в другу - строкові проценти та комісії, заборгованість за кредитом, в третю - можливі неустойка, штраф та пеня, потім - інші вимоги банку.

Позивач свої зобов’язання за Договором-1 виконав у повному обсязі.

Однак, відповідачем-1 порушені умови Договору-1, не повертається кредит у строки, передбачені графіком, та не сплачуються прострочені проценти за користування кредитом у строки, передбачені кредитним договором.

Станом на 12.01.2011 р. загальна заборгованість відповідача-1 перед позивачем за Договором-1 щодо повернення кредитних коштів становить 1415344,02 грн., по сплаті процентів за користування кредитними коштами - 108980,25 грн., що підтверджується випискою по рахунку відповідача-1.

До матеріалів справи судом долучено платіжні доручення № 3991 від 18.01.2011 р., № 4049 від 11.02.2011 р., № 4020 від 25.01.2011 р., № 4072 від 18.02.2011 р., № 4062 від 16.02.2011 р., № 4117 від 10.03.2011 р. та № 4104 від 03.03.2011 р., відповідно до яких відповідач-1 сплатив на користь позивача проценти за користування овердрафту за Договором-1 від 29.10.2008 р. в сумі 18500,00 грн.

Оскільки відповідачем-1 на день звернення позивача до суду (24.01.2011 р.) було перераховано 5000,00 грн. в рахунок оплати процентів за користування овердрафтом згідно з платіжним дорученням № 3991 від 18.01.2011 р., позовні вимоги в частині стягнення 5000,00 грн. процентів за користування кредитними коштами безпідставні та не підлягають задоволенню.

З урахуванням того, що під час розгляду справи в суді відповідач-1 в добровільному порядку сплатив на користь позивача 13500,00 грн. в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами, провадження по справі в частині стягнення 13500,00 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.

З урахуванням зазначених вище оплат заборгованість відповідача по оплаті процентів за користування кредитними коштами становить 90480,25 грн.

Крім того, як зазначено вище, на час розгляду справи заборгованість відповідача-1 по поверненню кредитних коштів складає 1415344,02 грн.

Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (частина 2 статті 615 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 549, пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Відповідно до п. 4.1 Договору-1 за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2%, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та несплачених процентів за кожен день прострочення.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, за здійсненим судом розрахунком пені, нарахованої за прострочення зобов’язання по поверненню кредитних коштів з урахуванням визначеного позивачем періоду, суми простроченого зобов’язання та вимог вищезазначеного Закону, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 15913,26 грн.

У стягненні 59032,99 грн. пені судом відмовлено.

Згідно з п. 4.3 Договору-1 за кожний випадок невиконання або неналежне виконання зобов’язань позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5000,00 грн.

Отже, вимога про стягнення 5000,00 грн. є обґрунтованою.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що позивачем доведено прострочення відповідачем-1 обов’язку щодо повернення грошових коштів в сумі 1415344,02 грн., вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 2791,91 грн. за уточненим розрахунком позивача, перевіреним судом.

У стягненні 42937,82 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

12.11.2009 р. в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між публічним акціонерним товариством «Златобанк»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська група морепродуктів»(поручителем) було укладено договір поруки (далі - Договір-2).

Відповідно до умов Договору-2 поручитель зобов’язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі.

Згідно з п. 1.2. Договору-2, відповідач-2 та відповідач-1 відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов’язань як до боржника, так і до поручителя, чи обох одночасно.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до пункту 2.3. Договору-2, не обмежуючи умов пункту 2.1. Договору-2, поручитель відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів за користування кредитом, процентів за прострочення виконання грошового зобов’язання, неустойки, відшкодування збитків.

За змістом пункту 3.2. Договору-2 поручитель приймає на себе зобов’язання, у випадку невиконання відповідачем-1 боргових зобов’язань перед позивачем за Договором-1, здійснити виконання грошових зобов’язань в обсязі, заявленому позивачем, протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги позивача.

У той же час, пунктом 3.5. Договору-2 передбачено, що обов’язок поручителя виконати боргові зобов’язання виникає при отриманні від кредитора відповідної письмової вимоги. Така вимога вважається отриманою поручителем, якщо вона була направлена поштою на адресу поручителя, листом з повідомленням про вручення (рекомендованим листом або кур’єром) за адресою, вказаною в цьому договорі (при наявності відмітки про вручення, про відсутність отримувача за зазначеною адресою або про відмову отримувача приймати такий лист). При цьому кредитор надає детальний письмовий опис стану виконання боржником його зобов’язань за кредитним договором з метою належного виконання поручителем своїх зобов’язань за цим Договором. Для дійсності вимоги кредитор не зобов’язаний надавати поручителю будь-якого іншого підтвердження невиконання боргових зобов’язань боржником.

Відповідно до пункту 3.3. Договору-2 подання позивачем вимоги щодо виконання частини боргових зобов’язань не позбавляє позивача права подавати вимогу щодо погашення іншої частини боргових зобов’язань.

Відповідно до п. 5.1 Договору-2, кожне повідомлення, що може бути наданим сторонами відповідно до цього договору (крім вимоги кредитора згідно з п. 3.5. цього договору), складається у письмовій формі та вручається або надсилається відповідній стороні на її адресу або номер факсу, які визначені в цьому договорі (або інші адреси або номери факсу, які адресат визначив у попередньому письмовому повідомленні, наданому іншій стороні). Отже, щодо вимоги, яку пред’являє кредитор поручителю, міститься застереження про неможливість її вручення/направлення в інший спосіб, ніж передбачено п. 3.5 Договору-2.

У матеріалах справи містяться листи позивача від 20.12.2010 р., адресовані відповідачу-2, з вимогою про погашення заборгованості відповідача-1 за кредитним договором з урахуванням пені та штрафних санкцій згідно з умовами договору поруки від 12.11.2009 р.

Однак, листи-вимоги, які згідно з поясненнями позивача, було вручено особисто директору відповідача-2, не є належним доказом виникнення обов’язку у відповідача-2 виконати грошові зобов’язання відповідача-1, оскільки кредитором (позивачем) не було дотримано умови пункту 3.5. Договору-2 щодо вручення вимоги кредитора належним чином у визначений та погоджений сторонами спосіб.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням зазначеного вище, позовні вимоги щодо відповідача-2 необґрунтовані, у зв’язку з чим не підлягають задоволенню.

Факт наявності заборгованості у відповідача-1 перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений в частині 1415344,02 грн. заборгованості по поверненню кредитних коштів, 90480,25 грн. заборгованості по сплаті за користування кредитними коштами, 1440,35 грн. пені, 5000,00 грн. штрафу та 2791,91 грн. трьох процентів річних, відповідачем-1 не спростований, а тому позовні вимоги до відповідача-1 підлягають задоволенню частково. Провадження у справі в частині стягнення 13500,00 грн. процентів за користування кредитними коштами підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. В іншій частині позову до відповідача-1 судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача-1 підлягає стягненню 15285,57 грн. витрат по сплаті державного мита та 218,63 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов до відповідача-1 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна»(03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 120 корп. 1, рахунок 26007300001098 в АТ «Златобанк», МФО 380612, код 31627605) на користь публічного акціонерного товариства «Златобанк»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, код 35894495) 1415344 (один мільйон чотириста п'ятнадцять тисяч триста сорок чотири) грн. 02 коп. заборгованості по поверненню кредитних коштів, 90480 (дев’яносто тисяч чотириста вісімдесят) грн. 25 коп. заборгованості по сплаті за користування кредитними коштами, 15 913 (п'ятнадцять тисяч дев’ятсот тринадцять) грн. 26 коп. пені, 2791 (дві тисячі сімсот дев’яносто одну) грн. 91 коп. трьох процентів річних та 5000 (п’ять тисяч) грн. штрафу, 15430 (п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять) грн. 29 коп. витрат по сплаті державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягання з відповідача-1 13500,00 грн. боргу зі сплати процентів за користування кредитними коштами.

В іншій частині позовних вимог до відповідача-1 відмовити.

У позові до відповідача-2 відмовити повністю.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 12.04.2011 р.