Рішення № 14882338, 04.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/9504.04.11 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО

Україна»

до приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»

про відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 6177,91 грн.

Представники:

від позивача Амєліна О.О. представник за довіреністю № 533 від 31.12.2010 року;

від відповідача не зявились

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 6177,91 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.10.2009 року між приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(правонаступник ЗАТ «АСК «ІНГО Україна») та товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»укладено Поліс № 250572765 страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів згідно умов Генерального договору № 47-07 від 07.06.2007 року (далі - поліс страхування), за яким приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1.

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ м. Києва, 04.12.2008 року в м. Києві на вулиці А.Ахматової, 31 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Хонда», державний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_1 та автомобіля «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія», під керуванням ОСОБА_2.

Згідно постанови Дарницького районного суду м. Києва від 29.12.2008 року (суддя Парамонов М.Л.), 04.12.2008 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Хонда», державний номер НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасником руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2.

Таким чином, ОСОБА_1. порушив п.10.1, 10.9 ПДР України, в зв'язку з чим його було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно рахунку-фактури № У-00001385 від 09.012009 року, матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля марки «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1, складає 7886,63 грн.

Крім того, приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»замовило проведення автотоварознавчого дослідження у ФОП ОСОБА_3 Згідно Звіту про оцінку автомобіля № 1102 від 31.12.2008 року, матеріальний збиток, завданий власнику автомобілю марки «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1, складає 6014,27 грн.

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»виплатило страхове відшкодування у розмірі 6 886,63 грн. (за вирахуванням франшизи - 1 000,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 1837 від 20.03.2009 року.

Таким чином, ОСОБА_1. зобов'язаний відшкодувати шкоду приватному акціонерному товариству "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" в порядку регресу відповідно до ст. 993, п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування" у розмірі 6886,63 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» (далі - відповідач), що підтверджується Полісом № ВА/8897839.

На адресу відповідача направлена регресна вимога про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди № 2078 від 06.12.2010 року. Проте зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Зважаючи на те, що відповідач не відшкодував позивачу заподіяну шкоду, відповідно до пункту 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»звернулось до суду з вимогою про стягнення з приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»суму страхового відшкодування у розмірі 6014,27 грн. в порядку регресу та 163,46 грн. пені.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.03.2011 року порушено провадження у справі № 33/95 та призначено розгляд справи на 04.04.2011 року.

В судове засідання 04.04.2011 року зявився представник позивача та надав пояснення по суті справи, а також в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суду стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 6014,27 грн. в порядку регресу, пені в розмірі 163,46 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно постанови Дарницького районного суду м. Києва № 3-65402/08 від 29.12.2008 року вбачається, що 04.12.2008 року приблизно о 19 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1., керуючи автомобілем марки Хонда, державний номерний знак НОМЕР_2, в м. Києві на вул. А.Ахматової, 31, рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем Шкода номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, що призвело до механічних пошкоджень обох автомобілів.

Вищевказаною постановою гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

Згідно розгорнутої довідки Державтоінспекції Дарницького районного управління головного управління МВС України в м. Києві довіреності від 20.04.2006 року та довіреності № 33/2008/ДР від 21.11.2008 року, автомобіль марки «Skoda Octavia А5 2.0», державний номер НОМЕР_1, належить товариству з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія».

Відповідно до Полісу № 250572765 страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів згідно умов Генерального договору № 47-07 від 07.06.2007 року укладеного між закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»та товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія», застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією неземного транспортного засобу, а саме, автомобіля марки «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1.

Згідно абз. 3 ч.1 ст. 1 статуту приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», 22 квітня 2010 року рішення Загальних зборів акціонерів назву закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»було змінено на приватне акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна». Реорганізація та ліквідація закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»не проводилась.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля Skoda Octavia А5 2.0 держномер НОМЕР_1 від 31.12.2008 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda Octavia А5 2.0 держномер НОМЕР_1 без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 8675,82 грн.

Згідно страхового акту № 40908 від 23.02.2009 року та проведеного розрахунок суми страхового відшкодування, розрахункова сума страхового відшкодування склала 7886,63 грн.

На підставі заяви страхувальника б/н від 03.02.2009 року та розпорядження № 40908 на виплату по страховому випадку, закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»виплачено страхове відшкодування в розмірі 6886,63 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1837 від 20.03.2009 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, винного у вчиненні ДТП, застрахована приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» згідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/8897839 зі строком дії з 26.02.2008 року по 25.02.2009 року.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Хонда, державний номерний знак НОМЕР_2, застрахована приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» за Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/8897839, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обовязок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

06.12.2010 року позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 2078 про відшкодування шкоди. Однак зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.

Виходячи з вищезазначеного, позовні вимоги про стягнення 6014,27 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу з відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 163,46 грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

В обґрунтування вимог щодо стягнення пені позивач посилається на положення пункту 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до яких, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Проте, судом встановлено, що положення вищевказаної норми регулюють відносини між страховиком та страхувальником, а тому не підлягають стягненню за регресною вимогою.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний код 24745673) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код 16285602) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 6 014 (шість тисяч чотирнадцять) грн. 24 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 99 (девяносто девять) грн. 30 коп. та 229 (двісті двадцять девять) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 11.04.2011 року