ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 33/7804.04.11
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська інвестиційно-будівельна асоціація «Центрбуд»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авалон»
про стягнення коштів у розмірі 17410,72 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Кузь В.В. - представник за довіреністю б/н від 10.11.2010 року;
від відповідача: не з’явився.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська інвестиційно-будівельна асоціація «Центрбуд»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авалон»про стягнення коштів у розмірі 17410,72 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було виписано рахунок-фактуру № СФ-0000003 від 14.11.2007 року на оплату ремонту підлоги на суму 11312,40 грн.
Позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 11312,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 611 від 15.11.2007 р. та банківською випискою за особовим рахунком № 2600301010092/UАН за 15.11.2007 р.
Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 48/638 від 10.01.2010 року встановлено, що правочин по ремонту підлоги є неукладеним, оскільки сторонами ТОВ «ВІБА «ЦЕНТРБУД»та ТОВ «Компанія «АВАЛОН»не було досягнуто згоди щодо істотних умов такого правочину (не досягнуто згоди щодо місця виконання робіт). Оскільки судом встановлено, що правочин, який сторони мали намір укласти у спрощеній формі, є неукладеним, то відсутня договірні зобов’язання між сторонами, а тому грошові кошти в розмірі 11312,40 грн., є такими, які отримані відповідачем без достатньої правової підстави.
З метою досудового регулювання спору позивач 25.01.2011 року направив на адресу відповідача претензію про повернення коштів в розмірі 11312,40 грн., що підтверджується копією фіскального чеку УДППЗ «Укрпошти» від 26.01.2011 р. та копією опису вкладення у цінний лист. Претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.
Станом на день подання позовної заяви до суду грошові кошти у розмірі 11312,40 грн., відповідачем не повернуті.
Позивач надав довідку ПАТКБ «Правекс-Банк» за вих. № 712 від 24.12.2010 р., згідно якої за період з 22.10.2008 р. по 23.12.2010 р. на поточний рахунок № 2600301010092/UАН, відкритий ТОВ «ВІБА «ЦЕНТРБУД»грошові кошти від ТОВ «Компанія «АВАЛОН»не надходили.
Також, керуючись статтею 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачеві 3% річних за період з 16.11.2007 р. по 15.11.2010 р. у сумі 1019,04 грн. та індекс інфляції за період з грудня 2007 р. по листопад 2010 р. включно в сумі 5079,28 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2011 року порушено провадження у справі № 33/78, розгляд справи призначено на 21.03.2011 року.
Представник відповідача в судове засідання 21.03.2011 року не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/78 від 04.03.2011 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача в судове засідання з’явився, подав документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/78 від 04.03.2011 року.
Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 04.04.2011 року.
Представник відповідача в судове засідання 04.04.2011 року не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/78 від 04.03.2011 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у сумі 11312,40 грн., 3% річних у сумі 1019,04 грн., індекс інфляції в сумі 5079,28 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 175,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідачем було виписано рахунок-фактуру № СФ-0000003 від 14.11.2007 року на оплату ремонту підлоги на суму 11312,40 грн.
Позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 11312,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 611 від 15.11.2007 р. та банківською випискою за особовим рахунком № 2600301010092/UАН за 15.11.2007 р.
Згідно із ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 48/638 від 10.01.2010 року ТОВ «ВІБА «ЦЕНТРБУД»встановлено, що правочин по ремонту підлоги є неукладеним, оскільки сторонами ТОВ «ВІБА «ЦЕНТРБУД»та ТОВ «Компанія «АВАЛОН»не було досягнуто згоди щодо істотних умов такого правочину (не досягнуто згоди щодо місця виконання робіт). Оскільки судом встановлено, що правочин, який сторони мали намір укласти у спрощеній формі, є неукладеним, то відсутня договірні зобов’язання між сторонами, а тому грошові кошти в розмірі 11312,40 грн., є такими, які отримані відповідачем без достатньої правової підстави.
Відповідно до ч. 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з ч. 2 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
З метою досудового регулювання спору позивач 25.01.2011 року направив на адресу відповідача претензію про повернення коштів в розмірі 11312,40 грн., що підтверджується копією фіскального чеку УДППЗ «Укрпошти» від 26.01.2011 р. та копією опису вкладення у цінний лист. Претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.
Позивач надав довідку ПАТКБ «Правекс-Банк» за вих. № 712 від 24.12.2010 р., згідно якої за період з 22.10.2008 р. по 23.12.2010 р. на поточний рахунок № 2600301010092/UАН, відкритий ТОВ «ВІБА «ЦЕНТРБУД»грошові кошти від ТОВ «Компанія «АВАЛОН»не надходили.
Станом на день подання позовної заяви до суду грошові кошти у розмірі 11312,40 грн., відповідачем не повернуті.
Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, є набуття або збереження майна; по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
На думку суду, оскільки позивач перерахував відповідачеві кошти у сумі 11312,40 грн., а між позивачем та відповідачем не укладались будь-яких господарських договорів та будь-які послуги відповідачем позивачеві не надавались, відсутня правова підстава для набуття вказаних коштів, що встановлено рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 48/638 від 10.01.2010 року, отже вказані кошти є такими, які набуті відповідачем без достатньої правової підстави.
Таким чином, оскільки грошові кошти відповідачем набуті без достатньої правової підстави, він зобов'язаний повернути позивачеві ці кошти.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт набуття відповідачем без достатньої правової підстави коштів позивача у сумі 11312,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 16.11.2007 р. по 15.11.2010 р. у сумі 1019,04 грн. та індекс інфляції за період з грудня 2007 р. по листопад 2010 р. включно в сумі 5079,28 грн.
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки вимоги позивача про повернення коштів була надіслана відповідачеві 25.01.2011 року, а нарахування 3% річних проводяться 15.11.2010 р. та індекс інфляції по листопад 2010 р. включно, вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 5079,28 грн., трьох процентів річних в розмірі 1019,04 грн. не підлягають задоволенню у зв’язку з необґрунтованістю.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:
на позивача в сумі 60,99 грн., на відповідача –113,12 грн.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:
на позивача в розмірі 82,67 грн., на відповідача –153,33 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 35, 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авалон»(03057, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 74, кв. 45; р/р 26005101108570 в КРД «Райффайзен Банк Аваль»м. Києва, МФО 322904; код ЄДРПОУ 34963835) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська інвестиційно-будівельна асоціація «Центрбуд»(юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; поштова адреса: 02152, м. Київ, вул. Бучми, 5-а; р/р 2600301010092 в АКБ «ПравексБанк»м. Києва, МФО 321983, код ЄДРПОУ 33744126) безпідставно набуті кошти у сумі 11312 (одинадцять тисяч триста дванадцять) грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 113 (сто тринадцять) грн. 12 коп. та 153 (сто п’ятдесят три) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення трьох процентів річних у сумі 1019,04 грн., індексу інфляції в сумі 5079,28 грн. відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання рішення: 11.04.2011 року.
Судове рішення № 14882284, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 33/78. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: