Рішення № 14881839, 08.04.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

08 квітня 2011 р. Справа 7/52/2011/5003

за позовом: Приватного підприємства "ШАнА-М", м.Вінниця

до: 1. Стрижавської селищної ради Вінницького району, Вінницької області

ОСОБА_1, м.Вінниця

про визнання права власності на майно вартістю 767473,73 грн. Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.

Представники

позивача: Бурка В.Р. - представник, довіреність б/н від 15.03.2011 року, посвідчення водія НОМЕР_1 видане 22.03.2003 року.

відповідач 1: не з'явився.

відповідач 2: ОСОБА_3 - представник, довіреність б/н від 05.04.2011 року, паспорт серія НОМЕР_2 виданий 12.05.2009 року.

ВСТАНОВИВ :

Приватним підприємством "ШАнА-М" заявлено позов до Стрижавської селищної ради Вінницького району, Вінницької області та до ОСОБА_4 про визнання права власності на майно вартістю 767473,73 грн..

За вказаним позовом ухвалою від 21.03.2011 року порушено провадження у справі № 7/52/2011/5003 та призначено до розгляду на 08.04.2011 року.

Відповідач 1 в судове засідання 08.04.2011 року не з'явився, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвалу про порушення провадження у справі отримав 25.03.2011 року, що вбачається з поштового повідомлення № 20632270.

Згідно довідки з Свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 828281 місцезнаходженням Стрижавської селищної ради значиться вул.40-річчя Перемоги,7, смт.Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, яка є ідентичною тій по якій було направлено ухвалу від 21.03.2011 року.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 21.03.2011 року, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача 1 належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем 1 07.04.2011 року через канцелярію суду подано клопотання щодо розгляду справи без представника Стрижавської селищної ради.

Також в листі від 05.04.2011 року № 494, який за своїм змістом тотожний відзиву на позовну заяву, Стрижавська селищна рада не заперечує проти проведення будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представником позивача подана заява про відмову від позовних вимог до ФОП ОСОБА_4.

За письмовим клопотанням представників сторін справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

ПП "ШАнА-м" звернулось до суду з позовом про визнання права власності на нежитлові будівлі та споруди разом з добудовами та переобладнаннями, що розташовані за адресою : смт.Стрижавка, вул. Приміська, № 6п.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.

02.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Стрижавський кар'єр" (Продавець) та Приватним підприємством "ШАнА-М" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.1.1 якого Продавець продав, а Покупець купив, належні Продавцеві нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та знаходяться на земельній ділянці, котра передана в оренду Продавцеві на підставі Договору оренди землі, укладеного 17.09.2007 року Стрижавською селищною радою Вінницького району, Вінницької області та ВАТ "Стрижавський кар'єр", котрий зареєстровано у ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2007 року за № 040755900027 (а.с.17, т.1).

Будівлі, що відчужуються складаються з: прохідної літ. "А" - площею 10,2 кв.м.; будівлі станції техобслуговування з прибудовами літ. "Б" площею 456,0 кв.м.; склад літ. "В" площею 442,8 кв.м.;склад літ. "Г" площею 42,9 кв.м., операторська літ."Д" площею 4,4 кв.м.; убиральні літ. "Ж"; огорожі №1-№3. Всього загальною площею 956,3 м.кв..

Вищезазначений Договір посвідчений нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та Реєстраційного посвідчення від 26.1.2007 року.

10.06.2008 року ПП "ШАнА-М" та Стрижавська селищна рада уклали договір оренди земельної ділянки, розміром 1,26 га, на якій знаходяться вищевказані нежитлові будівлі та споруди (а.с.21-25, т.1).

Згідно п.1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для виробничих потреб - приміщення будівель та споруд, придбаних у власність, яка розташована по АДРЕСА_1, в межах населеного пункту, на території Стрижавської селищної ради.

Згідно п.6 Договір укладено терміном на 25 років.

Земельна ділянка передається в оренду для виробничих потреб - розміщення будівель та споруд придбаних у власність. Цільове призначення земельної ділянки - для підприємств іншої промисловості (п.п.13-14 Договору).

Згідно п.30 Договору Орендар з поміж іншого має право зводити будівлі та споруди.

Як вбачається договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 09.09.2008 року.

Також із матеріалів справи випливає, що після підписання договору оренди позивачем було здійснено самочинне будівництво, а саме добудову адміністративного корпусу літ."Б 3", яка складається з приміщень:

І поверх : коридор літ 3-1 площею 21,7 кв.м.; котельня літ.3-2 площею 33, кв.м.; роздягальня літ,3-3 площею 48,1 кв.м.;душова літ,3-4 площею 12,5 кв.м.; душова літ. 3-5 площею 13,8 кв.м..; роздягальня літ. 3-6 площею 27,6 кв.м.; коридор літ.3-7 площею 8,0 кв.м.; клас літ.3-8 площею 49,1 кв.м. Всього по І поверху : 213,9 кв.м.;

ІІ поверх : коридор літ.3-9 площею 67,2 кв.м.; кабінет літ.3-10 площею 44,9 кв.м.; кабінет літ.3-11 площею 20,6 кв.м.; кабінет літ 3-12 площею 30,1 кв.м.; туалет літ. 3-13 площею 15,1 кв.м.; кабінет літ. 3-14 площею 9,9 кв.м.; кабінет літ 3-15 площею 14,1 кв.м.; кабінет літ. 3-16 площею 14,2 кв.м. Всього по ІІ поверху : 216,1 кв.м.. Всього по літ. "Б 3": 430,0 кв.м..

Також була здійснена самочинна добудова виробничої будівлі літ. "В" площею 660,2 кв.м.; виробничої будівлі літ. "Л" площею 821,5 кв.м. та убиральні літ "К".

Крім того, позивачем було самочинно переобладнано і будівлю станції техобслуговування літ . "Б" на будівлю складу літ. "Б", яка складається з приміщень : склад літ. 1-1 площею 74,8 к.м.; склад літ.1-2 площею 129,5 кв.м.; склад літ. 1-3 площею 78,4 кв.м.; цех літ.1-4 площею 22,1 кв.м.; склад літ 1-5 площею 17,6 кв.м.; кабінет літ.1-6 площею 13,9 кв.м.. Всього по літ "Б": 336,3 кв.м..

Факт наявності вказаних об'єктів нерухомості, а також їх статус як самочинно побудованих підтверджується технічним паспортом БТІ, матеріалами інвентаризаційної справи тощо (а.с.38-57, т.1).

Згідно з висновками технічного звіту інституту "Вінницяагропроект" існуючі будівлі ПП "ШАнА-М", що знаходяться по вул.Приміська, 6П в смт.Стрижавка Вінницького району в цілому відносяться до ІІ стану - задовільний, в цілому згідно конструктивних елементів придатні для подальшої експлуатації, експлуатація будівель можлива при дотриманні діючих архітектурно-будівельних, протипожежних та санітарно-гігієнічних норм (а.с.58-94, т.1).

Висновком Вінницького експертно-технічного центру з питань охорони праці затвердженого 16.11.2010 року стверджується, що будівлі ПП "ШАнА-М" по АДРЕСА_1 відповідають вимогам нормативно-правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки (а.с.32-35, т.1).

У висновку територіального органу державного пожежного нагляду від 29.10.2010 року № 08-2/9169 Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України у Вінницькій області вважає можливим використання виробничих та складських приміщень ПП "ШАнА-М" по АДРЕСА_1 за призначенням визначеним у технічному звіті - виробничі та складські приміщення (а.с.36, т.1).

Відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 20.07.2010 року № 02-03/410 об'єкт експертизи (виробничі приміщення ПП "ШАнА-М" по АДРЕСА_1) відповідає вимогам діючого санітарного законодавства (а.с.37, т.1).

Вказані вище докази підтверджують відповідність самовільно збудованих та переобладнаних приміщень архітектурним, будівельним, санітарним, протипожежним та іншим нормам і правилам.

Також в матеріалах справи є підтвердження того, що самочинно побудовані об'єкти знаходяться в межах земельної ділянки наданої в оренду позивачу.

Так, в листі Державного комітету України із земельних ресурсів від 07.04.2011 року № 01-02-18/1867 зазначено наступне: на території Стрижавської селищної ради по АДРЕСА_1п знаходиться земельна ділянка площею 1,26 га, яка використовується ПП "ШАнА-М" відповідно до договору оренди землі від 10.06.2008 року; дана земельна ділянка передана в оренду ПП "ШАнА-М" для виробничих потреб; проведеною перевіркою встановлено що на вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, виробничі та господарські будівлі в яких здійснюються виготовлення меблів та комплектуючих матеріалів до них, а тому земельна ділянка використовується за цільовим призначенням; також на момент проведення перевірки встановлено, що дана земельна ділянка використовується в межах наданої згідно договору оренди землі, порушень вимог земельного законодавства при використанні ПП "ШАнА-М" земельної ділянки площею 1,26 по АДРЕСА_1 не виявлено.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; також згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за його захистом відповідно до встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, що був збудований самочинно.

Ст. 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право користуватися, розпоряджатися, володіти своїм майном.

Як встановлено ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. У частині 2 ст.328 ЦК України закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст.328 ЦК України).

Згідно частини 2 статті 415 Цивільного кодексу України землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови. Однак до випадків набуття землекористувачем права власності на збудовані ним будівлі застосовуються також загальні правила, що визначають порядок набуття права власності на нерухоме майно.

Статтею 331 Цивільного кодексу України визначено порядок та момент виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, будівництво якого здійснювалось правомірно, з додержанням вимог законодавства. Так, за частиною 2 вказаної статті право власності на нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, а якщо право власності на нього підлягає державній реєстрації - то відповідно з моменту його державної реєстрації.

Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено можливість набуття права власності у випадках, коли будівництво нерухомого майна здійснювалось з вчиненням порушень, внаслідок чого набуло ознак самочинного будівництва. Ця норма є спеціальною у застосуванні до спірних правовідносин, оскільки не пов'язується з приписами статті 331 Цивільного кодексу України.

Суд наголошує на тому, що зазначена правова позиція відображена також у постанові Вищого господарського суду України від 28.10.2008 року № 2-13/3505-2008.

Відповідно до положень ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно набувають ознак самочинного будівництва, якщо вони: збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил. Особа, яка здійснює самочинне будівництво, не набуває права власності на нього.

При цьому частини 3 та 5 статті 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість легалізації самочинного будівництва шляхом визнання права власності на такий самочинно збудований об'єкт, якщо: при будівництві на земельній ділянці, що не була відведена для такої мети, порушнику в подальшому надано земельну ділянку під уже збудоване майно; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки при відсутності порушення цим прав інших осіб.

Статтями 15 та 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист, в тому рахунку і судовий, свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Приписами статті 95 Земельного кодексу України та статті 25 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендар, як тимчасовий землекористувач, з урахуванням умов надання земельної ділянки та її цільового призначення, має право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди лише за умови згоди на це орендодавця.

Як вказувалось вище, відповідач 1 у листі від 05.04.2011 року № 494 вказує про відсутність заперечень проведеного будівництва на земельній ділянці наданій в оренду позивачу.

Враховуючи встановлені обставини в сукупності із наведеними вище нормами матеріального права суд прийшов до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині відмови від позовних вимог до ФОП ОСОБА_4 суд дійшов висновку про її прийняття та необхідність припинення провадження в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч.3 ст.78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява позивача про відмову від позову в частині відмови від позовних вимог до ФОП ОСОБА_4 приймається судом, оскільки відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу розяснені процесуальні наслідки його дій.

Приймаючи заяву про відмову від позову в частині відмови від позовних вимог до ФОП ОСОБА_4 суд враховує те, що вона підписана представником позивача ОСОБА_2 у якого наявні повноваження на відмову від позову, що вбачається із довіреності б/н від 15.03.2011 року.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи наведене вище позов підлягає частковому задоволенню із врахуванням припинення провадження щодо позовних вимог заявлених до відповідача 2 в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача 1 відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 22, 29, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 69, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Приватним підприємством "ШАнА-М" (вул. Ватутіна, 137, м. Вінниця, код ЄДРПОУ- 34626001) право власності на нежитлові будівлі та споруди разом з добудовами та переобладнаннями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з прохідної літ ."А" загальною площею 10,2 кв.м.; будівлі складу літ. "Б", загальною площею 336,3 кв.м.; будівлі адміністративного корпусу літ."Б3", загальною площею 430 кв.м.; виробничої будівлі літ."В" загальною площею 660,2 кв.м.; складу літ."Г" загальною площею 42,9 кв.м.; операторської літ. "Д" загальною площею 4,4 кв.м.; виробничої будівлі літ. "Л" загальною площею 812,5 кв.м.; убиральні літ."Ж"; убиральні літ. "К"; огорожі № 1; воріт з хвірткою № 2.

3. Стягнути з Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, смт.Стрижавка, Вінницький район, Вінницької області - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 04330007) на користь Приватного підприємства "ШАнА-М" (вул. Ватутіна, 137, м. Вінниця, код ЄДРПОУ- 34626001)- 7674 грн. 73 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Прийняти відмову позивача від позовних вимог до ФОП ОСОБА_4 провадження у справі в цій частині припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

5. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

6. Рішення надіслати відповідачу 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 13 квітня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу 1 - смт.Стрижавка, Вінницький район, Вінницької області, 23210.