Ухвала суду № 14878819, 16.09.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2010 р.справа № 2а-2372/09 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Коршуна А.О.

при секретарі судового засідання:Гулій О.Г.

за участю представників сторін:

позивача :- Білюшов В.М. дов. від 03.04.09р., Денисюк О.С. дов. від 21.07.09р.4

відповідача:- Вовк Д.В. дов. від 19.02.10р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2009 р.

у справі № 2а-2372/09

за позовом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2009 р. у справі № 2а-2372/09 (суддя Стрельнікова Н.В.) адміністративний позов Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Визнані протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: № 0000670802/2 від 08.12.2008 р. в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 372624,15 грн. (в тому числі 248416,10 грн. за основним платежем та 124208,05 грн. за штрафними санкціями), № 0000660802/0 від 17.07.2008 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 4496,57 грн. та нарахування 2248,29 грн. штрафних санкцій. В іншій частині позову відмовлено.

Постанова суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог з посиланням на норми законодавства мотивована тим, що в акті перевірки достовірно відображено дані, які підтверджують порушення позивачем вимог законодавства. Стосовно частини постанови, якою позовні вимоги задоволені судом вказано, що позивач надав належні докази на спростування зазначених в акті перевірки даних, що свідчить про безпідставність донарахованого позивачу податкового зобов'язання у відповідних частинах.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Запорізьким державним підприємством «Радіоприлад»подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2009 р. у справі № 2а-2372/09 як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Позивач вважає, що суд не врахував положень ч.2 ст.71 КАС України, обставин справи та доказів, якими позивач обґрунтовує власну позицію по справі.

Заперечуючи проти винесеної судом першої інстанції постанови, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2009 р. у справі № 2а-2372/09 як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Відповідач вважає, що суд не врахував вимоги законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, не врахував фактів, виявлених в результаті перевірки.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги як позивача так і відповідача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі направлень від 14.05.2008 р. № 0351, від 23.05.2008 р. № 0383, від 11.06.2008 р. № 0351/1 та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Запорізьким державним підприємством «Радіоприлад»вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.03.2008 р. та валютного законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.03.2008 р., за результатами якої складено акт № 190/08-02/14313317 від 04.07.2008 р.

Проведеною перевіркою, зокрема, встановлено:

- порушення п.4.1 ст.4, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі закон про ПДВ) - підприємством не включено до складу податкових зобов'язань суми, передані від структурних підрозділів ЖКВ, Медико-санітарна частина, ВТФ ЗДП «Радіоприлад»;

- порушення п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7, п.4.3 ст.4, п.6.5 ст.6 Закону про ПДВ - підприємством не включено до складу податкових зобовязань податок на додану вартість з послуг, отриманих від нерезидентів у розмірі 248416,1 грн., в т.ч. по періодам: квітень 2007 р. - 88992,82 грн., вересень 2007 р. - 58734,87 грн., жовтень 2007 р. - 100688,36 грн.;

- порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ - підприємством не нараховано ПДВ при списанні товарно-матеріальних цінностей у травні 2007 р. у сумі 44933,00 грн.;

- порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ - підприємством завищено суму податкового кредиту у розмірі 46906,42 грн.;

- порушення п.7.2.7 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ - підприємством завищено суму податкового кредиту у розмірі 22584,85 грн., в т.ч. по періодах: липень 2007 р. на суму ПДВ 3967,97 грн., вересень 2007 р. на суму ПДВ 18616,88 грн.;

- порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ - підприємством не проведено коригування суми податкового кредиту за листопад 2007р. у розмірі 42180,53 грн., за лютий 2008р. - 10,47 грн.;

- порушення абз. «а»п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ - ЗДП «Радіоприлад»завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2005 р. на 4356,90 грн. та за грудень 2005 р. на 139,67 грн.

17.07.2008 р. за результатами розгляду акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000660802/0 від 17.07.2008 р., яким ЗДП «Радіоприлад»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 10922,42 грн. та враховуючи, що заявлена до відшкодування сума ПДВ на момент перевірки ЗДП «Радіоприлад»відшкодована в сумі 10922,42 грн.,- відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»підприємству визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 10922,42 грн. та штрафну санкцію на суму 5461,21 грн.

08.12.2008 р. на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Запорізькій області від 05.12.2008 р. № 5426/10/26-020 про результати розгляду повторної скарги ЗДП «Радіоприлад»Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000670802/2, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1049035,53 грн. (699357,02 грн. за основним платежем та 349678,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Суд першої інстанції з посиланням на норми законодавства, в частині задоволених позовних вимог послався на те, що висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі є необґрунтованими, та не підтверджуються наявними в справі матеріалами.

Зокрема, щодо висновку суду попередньої інстанції про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0000670802/2 від 08.12.2008 р. в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 372624,15 грн., в тому числі 248416,10 грн. за основним платежем та 124208,05 грн. за штрафними санкціями колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за належне погодитись з висновками суду з огляду на наступне.

Згідно акту перевірки, необхідність донарахування обґрунтовано податковим органом висновком про заниження позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість з послуг, отриманих позивачем від нерезидентів у розмірі 248416,10 грн.

Так, Акт перевірки та наявні в справі докази підтверджують, що ЗДП «Радіоприлад»укладено консультаційну угоду № 705/2006 від 26.01.2006 р. з компанією »про надання маркетингових послуг на території Арабської республіки Єгипет по реалізації продукції, в т.ч. військового призначення. За результатами виконаних робіт складено акти прийому-передачі наданих послуг, а саме: б/н від 26.04.2007 р., платіжне доручення № 7 від 27.04.2007 р. на загальну суму 31468,5 дол. США, курс валюти 5,05 грн. за 1 дол. США, дорівнює 158915,93 грн.; б/н від 04.10.2007 р., платіжне доручення № 18 від 08.10.2007 р. на загальну суму 41538,18 дол. США, курс валюти 5,05 грн. за 1 дол. США, дорівнює 209767,81 грн.

Також 26.01.2006 р. ЗДП «Радіоприлад»укладено угоду № 707/2006 з компанією MASS FOOD про надання юридичних послуг по укладенню договорів купівлі-продажу товарів на території Арабської республіки Єгипет. За результатами виконаних робіт складено акти прийому-передачі наданих послуг, а саме: б/н від 06.04.2007 р., б/н від 26.04.2007 р., б/н від 25.09.2007 р., б/н від 04.10.2007 р.

Податковим органом в акті перевірки вказано, що на порушення п.п.7.3.6 п. 7.3 ст. 7, п. 4.3 ст. 4, п. 6.5 ст. 6 Закону про ПДВ, ЗДП «Радіоприлад»не включено до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість з послуг, отриманих від нерезидентів у розмірі 248416,10 грн., в т.ч. по періодам: квітень 2007 р. - 88992,82 грн., вересень 2007 р. - 58734,87 грн., жовтень 2007 р. - 100688,36 грн.

П.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ встановлює, що датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Згідно пункту 4.3 статті 4 Закону про ПДВ, для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства. Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг.

Відповідно до п.6.5 ст.6 Закону про ПДВ, місцем поставки послуг вважається за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д"-"е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону про ПДВ передбачає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Пунктом 1.4 статті 1 Закону про ПДВ встановлено, що поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Розглянувши наявні в матеріалах справи угоди, колегія суддів зазначає, що умови угод № 707/2006 від 26.01.2006 р. та №705/2006 передбачають, що територією надання послуг є Арабська Республіка Єгипет. Пунктом 2.2, 2.3 консультаційної угоди № 705/2006 від 26.01.2006р. передбачено, що «консультант»здійснює пошук партнерів та сприяє укладенню контрактів або сприяє їх укладенню з продажу продукції на території Арабської Республіки Єгипет.

Розглянувши наявні в справі матеріали, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, вірно визначено обставини справи в даній частині позову та правомірно вказано, що акти приймання-передачі виконаних робіт безпосередньо не містять посилання на територію надання послуг, однак однозначний висновок про місце надання послуг можливо дійти з умов угод, вказаних вище, через що є правомірним висновок, що відповідачем безпідставно донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 372624,15 грн., в тому числі 248416,10 грн. за основним платежем та 124208,05 грн. за штрафними санкціями.

З висновком суду першої інстанції про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0000660802/0 від 17.07.2008 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 4496,57 грн. та нарахування 2248,29 грн. штрафних санкцій колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду погоджується на підставі наступного.

Згідно акту перевірки, нарахування проведено податковим органом на підставі висновку про завищення суми бюджетного відшкодування в жовтні 2005 р. на суму 4356,90 грн., в грудні 2005 р. на суму 139,67 грн. Так, в порушення абз. «а»п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ ЗДП «Радіоприлад»завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2005 р. на 4356,90 грн. та за грудень 2005 р. на 139,67 грн. Висновки про наявність порушення обґрунтовані податковим органом тим, що ЗДП «Радіоприлад»у жовтні та листопаді 2005 р. задекларовано до відшкодування суми 10 236 грн. та 29 578 грн. відповідно, а платіжних документів, що підтверджують фактичну сплату у попередньому податковому періоді (вересні та жовтні відповідно) надано до перевірки на суму 5879,10 грн. та 29397,33 грн.

П.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, встановлено, що сума податку, яка підлягає відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ (у редакції, що діяла на момент декларування бюджетного відшкодування за жовтень, грудень 2005 р.) визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальниками таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на наведені положення, зміст терміну «попередній період», що міститься в п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ не обмежується лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному, через те, що будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Таким чином, є правомірним висновок суду попередньої інстанції, що наведені положення Закону передбачають право платника податків на отримання бюджетного відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачена у будь-якому попередньому податковому періоді, не обмежуючись лише тим періодом який безпосередньо передує звітному.

Матеріали справи підтверджують, що позивачем сплачено у складі ціни товару податок на додану вартість у сумі 4356,90 грн. та 139,67 грн., отримано належним чином оформлені податкові накладні, тому позивачем правомірно заявлено до бюджетного відшкодування вказані суми податку, у зв'язку з чим, рішення суду попередньої інстанції в цій частині є правомірним, а висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, на думку колегія суддів, є необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не містять підстав для скасування постанови суду в цій частині, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.

В частині постанови щодо відмови в задоволенні позовних вимог, суд попередньої інстанції вказав на те, що матеріали справи підтверджують висновки податкового органу, викладені в акті перевірки на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, окрім висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість з послуг, отриманих від нерезидентів у розмірі 248 416,10 грн. та про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в жовтні 2005 р. на суму 4356,90 грн., в грудні 2005 р. на суму 139,67 грн.

Стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000670802/2 від 08.12.2008 р. в частині, яка прийнята на підставі висновку про заниження позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість по структурним підрозділам ЖКО, Медико-Санітарна частина ВТФ ЗДП «Рідаоприлад», ФО Зайченко, Запорізькому Втормету та Укррічфлоту, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне погодитись з висновками суду попередньої інстанції в цій частині з огляду на наступне.

За висновками акту перевірки, позивачем в порушення п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ підприємством:

- не включено до складу податкових зобов'язань суми, передані від структурних підрозділів ЖКВ, Медико-санітарна частина, ВТФ ЗДП «Радіоприлад», в т.ч. ЖКВ ЗДП «Радіоприлад»- 197 934, 81 грн., МСЧ ЗДП «Радіоприлад»- 51 850,38 грн., ЗТФ ЗДП «Радіоприлад»- 85 015,08 грн.

- не включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ з реалізації продукції підприємствам, зокрема ФО Зайченко - лютий 2007р. -1047,20грн. (видаткова накладна РП-7-00007 від 19.02.2007р.) відвантаження продукції, перша подія; Запорізький Втормет - лютий 2007р. - 1000,00грн. (видаткова накладна РП-0000266 від 21.02.2007р.), листопад 2007р - 2587,50грн. (видаткова накладна РП-0000637 від 22.11.2007р.), грудень 2007р. - 1608,53 (видаткова накладна РП-0000691 від 14.12.2007 р.) відвантаження продукції під оплату; Укррічфлот - березень 2007 р. - 5801,52грн. (видаткова накладна РП-3-0406 від 30.03.2007р.) надання послуг.

ЗДП «Радіоприлад»суми ПДВ по вищевказаним операціям відображено в бухгалтерському обліку по кредиту рахунку 641.5, однак не включено до реєстрів виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань декларації за відповідні періоди.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону про ПДВ встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, податкові зобов'язання які виникли у звітному податковому періоді у структурних підрозділів МСЧ, ЗТФ та ЖКВ, головне підприємство - ЗДП «Радіоприлад»повинно було включити у свої податкові зобов'язання з ПДВ та відповідно відобразити їх у реєстрі виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань з декларації за відповідні періоди.

Також колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання позивача стосовно того, що податкові зобов'язання по ЗТФ та ЖКВ були включені до реєстрів виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань декларації за відповідні періоди, оскільки матеріалами справи дане твердження спростовується, зокрема - завіреними ЗДП «Радіоприлад» і вилученими під час проведення перевірки картками рахунку 641.5 та реєстрами виданих податкових накладних.

Окрім того, як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, структурний підрозділ «Медико-санітарна частина ДП «Радіоприлад»зареєстрований в якості платник ПДВ згідно свідоцтво від 12.01.2001р. № 40373924. 06.07.2006р. на підставі заяви структурного підрозділу «Медико-санітарна частина ДП «Радіоприлад», свідоцтво платника ПДВ анульовано через що, починаючи з 07.07.2006 р. структурний підрозділ мав сплачувати податок на додану вартість у складі головного підприємства.

Не обізнаність позивача про факт анулювання свідоцтва платника ПДВ МСЧ ДП «Радіоприлад»та посилання на те, що даний підрозділ є відокремленим, не є належною підставою для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки ЗДП «Радіоприлад»як головне підприємство повинно було знати про дії, які виконує його структурний підрозділ.

Посилання позивача на те, що надані позивачем документи судом першої інстанції неправомірно не прийнято до уваги та те, що відсутність на документах підпису підприємства та печатки не позбавляє документів доказової сили, з урахуванням вимог ст.79 КАС України, вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не приймаються колегією суддів до уваги.

Окрім того, висновки податкового органу підтверджені завіреними ЗДП «Радіоприлад»і вилученими під час проведення перевірки картками рахунку 641.5, реєстрами виданих податкових накладних, листуванням позивача з СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, копії яких залучено до матеріалів справи.

З огляду на викладене, висновки суду попередньої інстанції в цій частині є правомірними.

Щодо висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000670802/2 від 08.12.08р. щодо не відкоригування позивачем суми податкового кредиту в розмірі 42180,53 грн. та стосовно заниження податкового зобов'язання з ПДВ при списанні ТМЦ у травні 2007 р. на суму 44933,00 грн. колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне погодитись з позицією суду першої інстанції в даній частині з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, а саме позивачем:

- не відкориговано суму податкового кредиту за листопад 2007 р. у розмірі 42180,53 грн., за лютий 2008 р. - 10,47 грн.

- не нараховано ПДВ при списанні товарно-матеріальних цінностей у травні 2007 р. у сумі 44933,00 грн.

Наявні в справі матеріали та акт перевірки підтверджують, що у листопаді 2007 р. та в лютому 2008 р. підприємством здійснено списання ТМЦ за актами списання. В декларації за листопад 2007 р. підприємством відкориговано податковий кредит згідно актів списання ТМЦ, але не в повному обсязі, в лютому 2008 р. податковий кредит згідно актів списання ТМЦ не коригувався.

У травні 2007 р. у сумі 44933,00 грн. факт списання товарно-матеріальних цінностей підтверджується актом списання РП-96, а вказана господарська операція відображена по кредиту рахунку 641.5.

Згідно п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, позиція суду першої інстанції по даним епізодам є правомірною, оскільки за даними епізодами у позивача відбулось виведення ТМЦ із меж господарської діяльності, до того-ж у випадку не нарахування ПДВ при списанні товарно-матеріальних цінностей у травні 2007 р. підприємство мало-б збільшити свої податкові зобовязання, оскільки задекларований у травні податковий кредит не дозволяв у повному обсязі провести коригування.

Наведене свідчить про порушення підприємством п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, що вказує на відсутність підстав для скасування рішення суду попередньої інстанції в цій частині.

Щодо висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000670802/2 від 08.12.08р. стосовно твердження податкової інспекції про завищення позивачем податкового кредиту на суму 46906,42 грн. на підставі відсутності податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Проведеною перевіркою встановлено, що в порушення п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ - підприємством завищено суму податкового кредиту у розмірі 46906,42 грн., в т.ч. не надано до перевірки податкових накладних на загальну суму 26094,62 грн.; до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ за вересень 2007 р. та листопад 2007 р. податкової накладної № 2 від 22.08.2007 р. по постачальнику ТОВ «Спільне українсько-білоруське підприємство «Автоматичні системи»на загальну суму 124870,80 грн., в т.ч. ПДВ 20811,80 грн.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно акту перевірки, який підписано посадовими особами ЗДП «Радіоприлад», всі первинні документи, використанні при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання за період, що перевіряється, немає.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що працівниками податкового органу безпідставно не прийнято до уваги при проведенні перевірки податкових накладних, не підтверджуються матеріалами справи, оскільки як матеріали справи так і матеріали апеляційної скарги не містять належних доказів на підтвердження даного факту.

За наведених обставин, висновки суду є правомірними, підстави для скасування рішення суду попередньої інстанції в цій частині на думку колегії суддів відсутні.

Стосовно висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000670802/2 від 08.12.08р. по факту завищення позивачем сум податкового кредиту на 22584,85 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Висновок податкового органу про завищення позивачем сум податкового кредиту на суму 22584,85 грн., внаслідок чого порушено вимоги п.п.7.2.7 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, прийнято на підставі виявлення факту відсутності вантажно-митних декларацій з імпорту товарів, в звязку з чим, підприємством завищено суму податкового кредиту у розмірі 22584,85 грн., в т.ч. по періодах: липень 2007 р. на суму ПДВ 3967,97 грн., вересень 2007 р. на суму ПДВ 18616,88 грн.

П.п.7.2.7 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ встановлено, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

П.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ визначає, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Перелік вантажно-митних декларацій наданих до перевірки, наведено у додатку до акту перевірки №3.1.9. Крім того, висновки перевіряючих осіб в цій частині підтверджуються даними АІС «Митниця»за відповідні періоди.

Враховуючи вищевикладене, підстав для скасування рішення суду попередньої інстанції в цій частині на думку колегії суддів матеріали справи не містять.

Стосовно висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000660802/0 від 17.07.08р. по факту завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в жовтні 2006 р. на суму 3444,27 грн. та листопаді 2006 р. на суму 2981,44 грн., колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що підстави для скасування рішення суду в даній частині відсутні внаслідок наступного.

Актом перевірки встановлено, що в порушення п. 4.1 ст. 4, пп. 6.1 ст. 6, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.7, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, підприємством не включено до складу податкових зобов`язань суму ПДВ по структурному підрозділу МСЧ ДП «Радіоприлад», а саме - занижено податкові зобовязання по ПДВ за жовтень і листопад 2006 р. на загальну суму 6425,71 грн. (за жовтень 2006 р - 3444,27 грн., листопад 2006 р. - 2981,44 грн.).

Судом першої інстанції вказано, що з урахуванням визначення позивачу за даним порушенням податкових зобовязань за жовтень і листопад 2006 р. в загальній сумі 6425,71 грн.,- на вказану суму відповідно і зменшилась сума бюджетного відшкодування, оскільки збільшення податкових зобов`язань з ПДВ безумовно призводить до зменшення суми бюджетного відшкодування. Колегія суддів вважає, що з урахуванням викладеного вище, висновок суду попередньої інстанції щодо даного факту є правомірним. Також слід зазначити, що у даному випадку не відбувається подвійного нарахування за одне й те саме порушення, оскільки встановлення факту не включення до податкових зобов`язань суми ПДВ по структурному підрозділу МСЧ ДП «Радіоприлад» призводить до змін в зобов`язаннях ЗДП «Радіоприлад»по ПДВ та як наслідок - в сумі бюджетного відшкодування з ПДВ.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи обєктивно, повно та всебічно зясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2009 р. у справі № 2а-2372/09 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2009 р. у справі № 2а-2372/09 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2009 р. у справі № 2а-2372/09 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:А.О. Коршун