Постанова № 14877855, 08.04.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 року Справа № 2а/2370/1274/2011

10 год. 50 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чалої А.С.,

при секретарі судового засідання Журавлі В.В.,

за участю: відповідача ОСОБА_1 - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по страхових внесках,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області звернулося до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по страхових внесках за ІІІ квартал 2010 року у розмірі 758 грн. 46 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, зобов’язаний вчасно та в повному обсязі здійснювати сплату страхових внесків. Проте, відповідач належні суми внесків на загальнообов’язковедержавне пенсійне страхування не сплачує, в зв’язку з чим позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, надіслав заяву від 21.03.2011 року, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу за відсутності свого представника.

Відповідач в судове засідання з’явився, проти позову заперечив та зазначив, що в чинному законодавстві закладені норми, які допускають неоднозначне трактування прав платників податків та внесків, унеможливлюють виконання обов’язків платників внесків, наявні ознаки суперечностей та неврегульованості в законодавстві, що свідчить на користь відповідача і унеможливлює задоволення позовних вимог. Внесені зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» набрали чинності лише 17.07.2010 року, тому позивачу можливо висувати вимоги лише з наступного звітного кварталу. Також відповідач посилався на те, що місце його реєстрації (проживання) є Черкаський район Черкаської області, і тільки той територіальний орган Пенсійного фонду може звертатись до нього з вимогами про сплату боргу, а юрисдикція управління Пенсійного фонду у м. Сміла на нього не поширюється. Окрім того, норми Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не поширюється на фізичних осіб-підприємців, які сплачують єдиний податок, адже платники єдиного податку звільнені від слати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Враховуючи, що частина внесків входить до складу податку і повинна обраховуватись при сплаті внесків платниками єдиного податку, відповідач посилався на «конфлікт інтересів», оскільки згідно Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»у разі, коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне трактування прав і обов’язків платників податку та контролюючих органів в разі наявності спору рішення повинно прийматись на користь платника податку.

Розглянувши подані документи, вислухавши доводи відповідача, оцінивши докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області проведено перевірку відповідача щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 року по 17.11.2010 року, за результатами якої було складено акт.

В ході перевірки встановлено, що сума страхових внесків на пенсійне страхування за місяць, сплачених позивачем, нижча мінімального страхового внеску, в зв’язку з чим за період з липня по вересень 2010 року відповідачу було донараховано 758 грн. 46 коп.

Згідно з п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим листом.

На підставі частини 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі –Закон № 1058-IV), відповідачу направлялась вимога про сплату боргу № Ф 270 від 18.11.2010 року.

Частина 3 ст. 106 Закону №1058 передбачає, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Згідно статті 5 Закону №1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно пункту 3 статті 11 Закону № 1058-IV, загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрований виконавчим комітетом Смілянської міської ради з 20.04.2001 року, та на даний час є зареєстрованою фізичною особою-підприємцем.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області.

Посилання відповідача на те, що місцем його реєстрації та проживання є с. Білозір’я Черкаського району Черкаської області, не можуть слугувати підставою для неможливості його перебування на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області, оскільки на такий облік відповідач взятий на підставі чинного на той час Порядку узяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як платників страхових внесків, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 10.10.2006 року № 14-4.

Згідно п. 3 цього Порядку узяття на облік фізичних осіб - підприємців як платників здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем проживання особи на підставі відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами Пенсійного фонду України.

Повідомлення про взяття на облік надсилається платникам поштою з повідомленням про вручення наступного робочого дня з дня взяття на облік в органі Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 2.

У разі отримання від державного реєстратора відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме зміни щодо імені фізичної особи, місця її проживання, ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків або номера та серії паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади і має відмітку у паспорті (у межах територіального обслуговування органу Пенсійного фонду України), платникам надсилається не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей нове повідомлення про взяття на облік фізичної особи - підприємця за формою згідно з додатком 2 із приміткою "Зміни".

Якщо зміни, зазначені в пункті 3.3 Порядку, відбулися за межами території обслуговування органу Пенсійного фонду України, то взяття на облік за новим місцем проживання здійснюється після проведення всіх розрахунків з Пенсійним фондом України та зняття з обліку за попереднім місцем обліку.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем проживання відповідача зазначена адреса: 19635, АДРЕСА_1.

Враховуючи, що відповідач не вносив зміни до відомостей, що містяться в єдиному державному реєстрі і на даний час є зареєстрованою фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області, суд приходить до висновку, що відповідач у розумінні Закону № 1058-IV є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Абзацом 9 частини 2 статті 19 зазначеного Закону встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для сплати страхових внесків фізичними особами –підприємцями, які сплачують єдиний податок, є квартал. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV Закону № 1058-IV фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Мінімальний розмір заробітної плати згідно Законів України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 року № 1646-VI та «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VI з 1 липня по 1 жовтня 2010 року становив 888 грн., в зв’язку з чим розмір мінімального страхового місячного внеску за цей період становив 294 грн. 82 коп. (888 грн. х 33,2%).

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом України становить 632 грн. 46 коп. (294 грн. 82 коп. х 3 місяці – 126 грн. - сума зарахованої частини єдиного податку).

Щодо посилань відповідача на Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», суд зазначає, що відповідно до статті 18 Закону № 1058-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

В зв’язку з наведеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (19635, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 35, ідентифікаційний код 21366449) заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 758 (сімсот п’ятдесят вісім) грн. 46 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 –187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.С. Чала