Постанова № 14877811, 05.04.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 року Справа № 2а/2370/1242/2011

10 год. 57 хв.м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання Білоус А. М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Давиденка К. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського обласного військового комісаріату про визнання незаконними дій та стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 подав позов, в якому просить:

- визнати дії командування Черкаського обласного військового комісаріату щодо невиплати компенсації за речове майно незаконними;

- стягнути з Черкаського обласного військового комісаріату грошову компенсацію за речове майно в сумі 7580 грн. 61 коп.

Додатково в позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача судові витрати по оплаті судового збору та 250 грн. витрат, повязаних з оплатою за надання правової допомоги у підготовці адміністративного позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період проходження військової служби в Черкаському обласному військовому комісаріаті він знаходився на речовому забезпеченні, а при звільненні з військової служби не отримав належного речового майна на загальну суму 7580 грн. 61 коп.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, проте зазначив, що компенсація за неотримане речове майно можлива лише після прийняття відповідного рішення судом.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді начальника звязку Черкаського обласного військового комісаріату за період з 1999 по 2010 роки. В період проходження служби позивач знаходився на речовому забезпеченні за місцем служби.

Згідно наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 1 грудня 2010 року № 616 капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за станом здоровя з правом носіння військової форми одягу.

На підставі цього наказу військовим комісаром Черкаського обласного військового комісаріату прийнято наказ від 31.12.2010р. № 293, згідно якого капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за станом здоровя з правом носіння військової форми одягу, а також виключено з 31 грудня 2010 року із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Крім того, наказом передбачено виплатити вихідну допомогу за 22 календарних роки у розмірі 50% грошового забезпечення; надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%, премію у розмірі 55% від посадового окладу, надбавку за роботу з таємними документами у розмірі 20%, надбавку за класність та за безперервний стаж на шифрувальній роботі за грудень 2010 року.

Як свідчать матеріали справи, речове майно в період проходження військової служби позивач отримав не у повному обсязі, а при звільненні його з військової служби грошова компенсація за неотримане речове майно позивачу виплачена не була.

Відповідно до частини 1 статті 9, частини 1 статті 91 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів; продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 затверджене Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час.

Відповідно до пунктів 2, 3 цього Положення метою речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців в обмундируванні, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазнево-пральному обслуговуванні особового складу.

Речове майно за цільовим призначенням поділяється на майно поточного забезпечення, майно фонду зборів і майно непорушних запасів, а за використанням - на майно особистого користування та інвентарне майно. Майно поточного забезпечення призначене для військовослужбовців. Майно фонду зборів призначене для військовозобовязаних та резервістів, призваних на навчальні та спеціальні збори, а також студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори. Майно непорушних запасів призначене для забезпечення мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань і створення запасів на особливий період (воєнний час).

Згідно пункту 27 вказаного Положення військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Таким чином, в даному випадку позивачу при звільненні з військової служби в запас з правом носіння військової форми одягу мала бути за його бажанням виплачена грошова компенсація за неотримане речове майно в розмірі 7580 грн. 61 коп. Вказаний розмір підтверджується довідкою відповідача № 9 на отримання грошової компенсації за неотримане належне речове майно.

Крім того, відповідно до частин 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву; якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи; судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно частин 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу; у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову; суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи також на визнання відповідачем адміністративного позову, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача на правову допомогу в розмірі 250 грн. не підлягають до відшкодування, оскільки з наданих позивачем копій договору № 8 від 31.01.2011р. та акту про надання послуг неможливо встановити надання послуг по підготовці адміністративного позову саме по вказаній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії Черкаського обласного військового комісаріату щодо невиплати компенсації за речове майно.

Стягнути з Черкаського обласного військового комісаріату (18008, м. Черкаси, вул. Хоменка, 19, ідентифікаційний код 07735288) на користь ОСОБА_1 (18018, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову компенсацію за речове майно в розмірі 7580 (сім тисяч пятсот вісімдесят) грн. 61 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (18018, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 81 (вісімдесят одна) грн. 71 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.О. Гаврилюк