Постанова № 14876736, 21.03.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 10705/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Дудка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом першого заступника прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява першого заступника прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1 в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 фінансові санкції в сумі 1700 гривень на користь держави.

В судовому засіданні представники позивача та прокуратури підтримали позов та просили його задовольнити посилаючись на ті обставини, що при проведенні перевірки 01.07.2010 року стану дотримання законодавства про автомобільний транспорт встановлено, що відповідач ОСОБА_1, порушив вимоги ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", здійснюючи надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення відповідних документів передбачених законодавством України, а саме без оформленої ліцензійної картки та без договору з замовником транспортних послуг. 18.08.2010 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області прийнято постанову за №0110643 про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_1 на загальну суму 1700 гривень, яку він на час звернення з даним адміністративним позовом до суду не оскаржив та добровільно не сплатив суму штрафу.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заявленого адміністративного позову заперечував зазначивши, що інформація зазначена в акті та постанові не відповідає дійсним обставинам. Працівники Головної державної інспекції на автомобільному транспорті не мали можливості зупинити транспорт оскільки відповідно до «Інструкції про організацію роботи посадових осіб інспекторського складу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті під-час здійснення державного контролю»зупинка транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів проводиться на автовокзалах, автобусних зупинках, автостанціях, стоянках таксі та прилеглих до них територіях, а також в місцях посадки-висадки пасажирів. Згідно з актом перевірка була здійснена на КПП Коблево. Складання акту є порушенням вимог зазначеної вище інструкції оскільки даний акт був складений без зауважень уповноваженої особи субєкта господарювання. Крім того позивач не довів факту оплати проїзду ОСОБА_1, а отже відповідач взагалі не підпадає під дію Закону України «Про автомобільний транспорт»і не є субєктом передбаченого правопорушення.

Судом під час судового розгляду досліджені наступні докази:

-акт №182430 від 01.07.2010 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (копія а.с.7);

-запрошення відповідача на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт №3859/02 від 09.08.2010р. (копія а.с.8);

-постанова про застосування фінансових санкцій №110643 від 18.08.2010 року, (копія а.с.9);

-супровідний лист про направлення копії постанови відповідачу від 19.08.2010 року №3830/02 (копія а.с.10).

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, представника прокуратури та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області при виконанні повноважень з контролю дотримання законодавства України про автомобільний транспорт встановило порушення, а саме: при перевірці за адресою Миколаївська область, КПП Коблево ОСОБА_1, порушив вимоги ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" здійснюючи надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення відповідних документів передбачених законодавством України, а саме без ліцензійної картки та договору з замовником транспортних послуг, що підтверджується актом перевірки №182430 від 01.07.2010 року (копія а.с.7).

18 серпня 2010 року територіальним управлінням винесено постанову №110643 "Про застосування фінансових санкцій", у відповідності з якою до відповідача ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у сумі 1700 грн. (копія а.с. 9).

Вiдповiдач у добровільному порядку заборгованість не сплатив.

Статтею 39 Закону України "Про автомобiльний транспорт" встановлено, що для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника необхідні такі документи - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

Відповідно до ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача викладеними в запереченнях на адміністративний позов, а саме твердження представника відповідача про те, що під час перевірки інспекторів ГДІ на АТ не було взагалі є необґрунтованими, так як відповідно до акту перевірки вона була здійснена державними інспекторами ТУ ГДІ на АТ Проневим О.А. та Каніним Н.В.. Від підпису, зазначеного акту перевірки, відповідач відмовився, а отже жодних пояснень та заперечень до акту перевірки ОСОБА_1 надано не було. Поряд із цим, суд відхиляє, як такі що суперечать нормам діючого законодавства, твердження представника відповідача про те, що працівники ГДІнаАТ не мали можливості зупинити автомобіль, оскільки, відповідно до «Інструкції про організацію роботи посадових осіб інспекторського складу ГДІнаАТ під час здійснення державного контролю»зупинка транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів, може здійснюватися тільки у разі, якщо рейдова перевірка проводиться на автовокзалах, автобусних зупинках, автостанціях, стоянках таксі та прилеглих до них територіях, а також в місцях посадки та висадки пасажирів. Судом встановлено, що в своїй діяльності інспекторський склад територіальних управлінь ГДІнаАТ в АР Крим та областях, містах Києві та Севастополі, керуються Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ №1567 від 08.06.2006 року (надалі Порядок контролю). Згідно п.14 зазначеного Порядку, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону, тобто перевірка, крім іншого, може проводитись на окремо визначених ділянках дороги. Крім цього, у відповідності із п.17 Порядку контролю, рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення. Твердження представника відповідача про те, що зауваження повноваженої особи суб'єкта господарювання щодо рейдової перевірки є невід'ємною частиною акта перевірки суперечать нормам чинного законодавства, а саме положеннями п.22 Порядку контролю, згідно якого: у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис, що і було зроблено державними інспекторами після того, як ОСОБА_1 відмовився підписати акт перевірки та надати письмові пояснення.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи вище викладене, а також, що в судовому засіданні доведено, що дійсно мало місце порушення законодавства про автомобільний транспорт з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими дослідженими у судовому засіданні доказами та підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69 -71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов заступника прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій задовольнити повність.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: 65000, АДРЕСА_1) фінансову санкцію у сумі 1700 (тисяча сімсот) гривень на користь держави, яку спрямувати на рахунок ГУДКУ в Одеській області, р/р 31117106700002, МФО 828011, отримувач: ГУДКУ в Одеській області, код 23213460, код платежу 21081100.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 21.03.2011 року.

СуддяКорой С.М.

21 березня 2011 року